Сторінка
1

Молочне скотарство: складові рентабельного виробництва

Сільськогосподарське приватне підприємство “Маяк” засновано 30 грудня 1999 р. на загальних зборах уповноважених колишнього КСП “Маяк”, із центральною садибою в с. Зносичі Сарненського району.

На 1 січня 2006 року під сільськогосподарськими угіддями тут було зайнято 2211 га, з яких 2208 га взято в оренду. У їхній структурі рілля становить 69,2% , сінокоси та пасовища — 30,8, зрошувальних та осушених земель немає.

Сільськогосподарське приватне підприємство “Маяк” засновано 30 грудня 1999 р. на загальних зборах уповноважених колишнього КСП “Маяк”, із центральною садибою в с. Зносичі Сарненського району.

На 1 січня 2006 року під сільськогосподарськими угіддями тут було зайнято 2211 га, з яких 2208 га взято в оренду. У їхній структурі рілля становить 69,2% , сінокоси та пасовища — 30,8, зрошувальних та осушених земель немає.

У рослинництві сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернофуражних культур, чотирьох видів овочів у відкритому грунті й кормовиробництві, в тваринництві — на племінному молочному та м’ясному скотарстві та товарному свинарстві.

Щорічно в господарстві виробляють, в середньому, близько 3,2 тис. т зернових (без кукурудзи), 240 т овочів, близько 1,8 тис. т молока та 220 т м’яса всіх видів, у тому числі близько 200 т м’яса великої рогатої худоби у живій масі.

За п’ять останніх років молочна продуктивність дійної череди корів підвищилася на 2082 кг, або на 47%. За 2005 рік від кожної корови, в середньому, надоїли по 6467 кг молока, що на 1567 кг (32%) більше, ніж попереднього року. Рентабельність молока тільки за останні три (2003–2005) роки становила, в середньому, 147, а в 2005 році — 149%.

Запорукою цих успіхів є щорічне зміцнення кормової бази. В структурі посівних площ кормові культури становлять майже 40%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави відводили, в середньому, близько 48%, однорічні трави — 25, під кукурудзу на зелений корм і силос — 23 та кормові коренеплоди — близько 4%.

У господарстві щорічно одержують непогані врожаї більшості кормових культур, що дає можливість постійно забезпечувати все тваринництво високоякісними кормами. Так, середня врожайність зернових з 1 га за останні три роки становила 36,9 ц, сіна багаторічних трав — близько 38 та зеленої маси з них 122, зеленої маси однорічних трав — 78, кукурудзи на зелений корм і силос — 312 та кормових коренеплодів — 422 ц.

Важливого значення надають у господарстві зеленому конвеєру. Його схема передбачає не тільки повне забезпечення тваринництва зеленими кормами, поповнення запасів у сховищах, а й подовження строків їхнього використання. Зелені корми починають згодовувати в господарстві з ІІІ декади квітня — випасання озимого жита та його косовиця на зелений корм. У зеленому конвеєрі широко використовують поукісні та пожнивні посіви олійної редьки. Площі цієї культури становлять близько 300 га. Це дає змогу збільшити надходження зелених кормів у пізній осінній період до 25–30 діб.

Створення міцної і стабільної кормової бази (в середньому, одержують 37–39 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур) стало основним і вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників розвитку молочного скотарства, темпи інтенсифікації якого характеризуються показниками, наведеними у таблиці 1.

Високорентабельного ведення молочного скотарства досягнуто завдяки високій продуктивності молочних корів, дотриманню технології виробництва, високій якості молока та низькій собівартості реалізованого молока. Так, 2004 року собівартість 1 ц реалізованого молока становила 51,37 грн за середньої реалізаційної ціні — 97,86 грн; 2005 року, відповідно, — 53,14 грн і 132,38 грн.

Водночас слід зазначити, що важливу роль у низькій собівартості молока відіграє те, що в господарстві за мінімальних затрат вирощують стабільні врожаї більшості кормових культур (табл. 2).

Підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла селекційно-племінна робота з удосконалення породних і продуктивних якостей худоби.

Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року, №54/17 сільськогосподарському приватному підприємству “Маяк” Сарненського району Рівненської області присвоєно статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи. Цей статус підтверджено спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 29 грудня 2005 року, № 766/130.

Початковим етапом формування високопродуктивного молочного стада корів слід вважати період з 1992 року. Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів’я стали осіменяти сім’ям голштинських чорно-рябих бугаїв. Завдяки цілеспрямованому підбору бугаїв та відбору тварин бажаного типу за вказаний період у господарстві створено високопродуктивне стадо корів.

За даними матеріалів бонітування в 2005 році, 100% маточного поголів’я, в тому числі й корови, зараховано до чистопородної української чорно-рябої молочної породи, 89% поголів’я корів — до класів еліта-рекорд та еліта.

Для осіменіння корів і телиць у господарстві використовували сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи: Верно 8723, Зоряного 1917, Браслета 108, Айсберга 8319 та інших, — перевірених за якістю нащадків із продуктивністю їхніх матерів 8,5–10,7 тис. кг молока та вмістом жиру — 3,9–4,8%.

Станом на 1 листопада 2006 р. на фермах господарства утримували 1740 голів великої рогатої худоби, в тому числі 380 корів української чорно-рябої молочної породи.

Значну увагу на племзаводі приділяють цілеспрямованому вирощуванню ремонтних телиць від високопродуктивних корів. З першого дня народження їх упродовж 20 діб утримують в індивідуальних відсіках, потім передають у профілакторій, де утримують групами по шість-вісім голів до тримісячного віку, далі — в телятнику такими самими групами, а з шестимісячного віку переводять на прив’язне утримання молодняку.

Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп за останні три (2003–2005) роки становлять 563 г, в тому числі у 2005 році — 605 г. Нетелей і корів у зимово-стійловий період щодня виганяють на прогулянку в загони. Під час вирощування ремонтним телицям забезпечено збалансований за поживністю раціон годівлі. У молочний період ремонтним теличкам випоюють 500 кг незбираного молока. Перше осіменіння ремонтних телиць практикують, в основному, в 19–20-місячному віці середньою живою масою 375–380 кг. Нетелей шести-семимісячної тільності відбирають в окремі групи й закріплюють за кращими працівниками.