Сторінка
1

Карантинні шкідники, хвороби і бур’яни

Розвиток і розповсюдженість карантинних організмів значною мірою залежать від погодно-кліматичних умов вегетаційних періодів і рівня господарювання. Проведене в 2000 році реформування сільськогосподарського виробництва з розпаюванням землі призвело до значного збільшення приватних і фермерських господарств, зміни структури землекористування і вирощуваних культур. Так, за останні роки значно зменшилися площі під багаторічними насадженнями (сади, виноградники), вирощування картоплі більш як на 95% перемістилося в присадибний та приватний сектори, що певною мірою відбилося і на обсягах поширення карантинних організмів, який значно зменшився. Американський білий метелик в цілому зайняв свій ареал в Україні. Його вогнища спостерігалися в АР Крим і 14 областях степової і лісостепової зон на площі понад 73 тис. га. Спекотні посушливі умови на початку червня та в серпні на більшій частині ареалу шкідника в період відкладання яєць і відродження гусені 1 і 2 поколінь не сприяли їх виживанню та підвищенню чисельності і шкідливості. Тому в цілому популяція залишилася в депресивному стані, і в 2001 р. значного наростання чисельності і шкідливості не передбачається. Східна плодожерка — відмічалася в садових насадженнях на площі 45,9 тис. га в АР Крим і 16 областей. Найбільшу шкідливість і чисельність відзначали в зоні промислового вирощування персика (АР Крим, Одеська, Закарпатська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька області). За виконання системи карантинних і захисних заходів у садах значного підвищення чисельності і шкідливості в наступному році не очікується. Каліфорнійська щитівка — поширена в садових насадженнях 19 областей і Криму на площі 96,5 тис. га, її розповсюдження відбувається з садивним матеріалом плодових культур, вирощуваних у неконтрольованих приватних розсадниках. Погодні умови території України суттєвого впливу на розмноження і шкідливість щитівки не мають. Недотримання карантинних і захисних заходів у садах будуть сприяти підвищенню чисельності і розповсюдженості шкідника. Червець Комстока зустрічається невеликими вогнищами в Одеській, Запорізькій, Донецькій і Херсонській областях і АР Крим на загальній площі 662,7 га. Заселяє переважно шовковицю і деякі декоративні дерева, не спричиняючи значної шкоди. Практично значення як шкідник в 2001 році мати не буде. Філоксера виноградна мала поширення на території всієї зони виноградарства на площі 118,8 тис. га. Найбільше зараження виноградників спостерігалось у Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській областях. У зв’язку з вирощуванням прищепної культури винограду значної шкодочинності філоксери не спостерігається. Проте її поширеність і шкідливість будуть зберігатися і в наступному році. Картопляна міль мала розвиток у вогнищах на території АР Крим, Одеської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей на загальній площі 9,3 тис. га. Враховуючи, що в цій зоні вирощується рання картопля, значної шкоди міль не встигає спричинити. Але безконтрольне перевезення і реалізація картоплі із вогнищ заселення зможе призвести до розповсюдження шкідника і появи нових вогнищ. Західний кукурудзяний жук. Феромонним і візуальним моніторингом посівів кукурудзи в Закарпатській, Чернівецькій, Вінницькій, Одеській та ін. областях у 2000 році шкідника не виявлено. Проте близькість його вогнищ до кордонів України в Закарпатті, на території Угорщини і Румунії, може призвести до природнього зальоту запліднених самок у період розселення в липні-серпні. Тому необхідно вести постійний моніторинг шкідника. Західний квітковий трипс. У 2000 р. наявність шкідника підтверджена в теплиці Маріуполя, та виявлялися поодинокі особини в квітковій продукції та в деяких тепличних господарствах Києва. Можливість появи і розповсюдження шкідника в тепличних господарствах усіх регіонів України досить висока, тому необхідно вести постійний контроль і обстеження на його виявлення і вживання карантинних заходів. Картопляна цистоутворююча нематода виявлена на присадибних ділянках мешканців 13 областей на площі понад 5,6 тис. га. Нові вогнища нематоди виявляли в Львівській, Київській, Сумській областях, що свідчить про поширення глободерозу в східному напрямку. Недотримання карантинних правил перевезення картоплі із районів поширення нематоди та беззмінна культура картоплі (монокультура) на присадибних ділянках створюють умови для подальшого розповсюдження, підвищення чисельності і шкідливості нематоди. Рак картоплі. Здатність збудника картоплі зберігатися в грунті протягом багатьох років та труднощі його викорінення обумовлюють велику небезпеку для картоплярства. Поширення хвороби в Україні стабілізувалося, і спостерігається тенденція до зменшення площ зараження за рахунок вирощування стійких до раку сортів картоплі. На присадибних ділянках, де повільно впроваджуються ракостійкі сорти, шкодочинність хвороби залишається високою. Вогнища раку картоплі в 2000 році відмічали в 14 областях на загальній площі 9,8 тис. га. Враховуючи загальну приналежність хвороби до Карпатського регіону, відповідно, і найбільші площі зараження припадають на Львівську (близько 4,3 тис. га) та Закарпатську (2,3 тис. га) області. У цілому поширеність раку картоплі досить стабільна, і в 2001 році його шкідливість буде високою при вирощуванні сприйнятливих сортів картоплі. Фомопсис соняшнику. Погодні умови літнього періоду 2000 року були сприятливі для розвитку хвороби, яка була виявлена в 13 областях і АР Крим на загальній площі 24,3 тис. га. Збільшились площі зараження в Криму і Миколаївській області. Проте пізнє ураження і прояв захворювання у фази цвітіння — наливання зерна не призвели до значних втрат урожаю. Але сформувався зимуючий запас збудника на рослинних рештках і в насінні, що створює потенційну загрозу на 2001 рік. Разом з тим, враховуючи значне збільшення площ вирощування соняшнику з порушенням строків його повернення на одне і те ж поле (менше 7 років), за умови вологого літа розвиток хвороби може спостерігатися на всій території країни. Південний гельмінтоспоріоз кукурудзи. Вогнище цього захворювання зберігається з 1992 року у Львівській області. У 2000 році прояв ураженості ним рослин не спостерігався, а площа під карантином становила 50 га. У 2001 році можливе скасування карантинного режиму у Львівській області щодо південного гельмінтоспоріозу за умов виконання карантинних заходів і відсутності проявів хвороби. Шарка (віспа) слив у 2000 році спостерігалася в насадженнях сливи, абрикоса і персика 5 областей на площі 4,8 тис. га. Площа зараженості присадибних та промислових садів збільшилася порівняно з 1999 роком на 64,43 га в Закарпатській і Львівській областях. Вогнища в Одеській, Тернопільській та Чернівецькій областях ліквідовані, що створює умови для локального розповсюдження хвороби. У 2001 році очікується подальше поширення хвороби, особливо в Закарпатській області, тому необхідно продовж