Сторінка
2

Ліплення в початковій школі: методика проведення уроків ліплення

Ліплення (скульптура) - це один із видів образотворчого мистецтва. (Див.вступ).

Цим і пояснюється своєрідність змісту та методики цих уроків.

Зрозуміло, що по змісту вони повинні бути більше художніми та менше технічними, чим інші уроки праці.

У відношенні до методики на цих уроках вчитель турбується не стільки про надбання учнем якихось чітко визначених технічних умінь, скільки розвитку індевідуальності, творчості та інтуіції кожної дитини.

Між уроками ліплення і уроками праці (технічне модулювання , конструювання з паперу та інші.) , існує також різниця , яка є між уроками малювання та креслення.

На перший погляд багато спільного: веде їх частіш за все один вчитель, і на тих , і на інших основними засобами зображення є лінія.

Але, якщо на уроці креслення основним достатком лінії вважають її «однаковість» , незмінна ширина на всьому зображенні, то в художньому малюнку всі ці достатки переходять в недоліки. Тут все засновано на творчості та інтуіції. В цьому і полягає різниця , її потрібно враховувати.

На заняттях ліплення необхідно виховувати художній смак учнів.

Перед школою постає задача - виховувати в кожному учні художній смак.

Основні завдання які учитель розв’язує на уроках ліплення:

1. розвиток творчих здібностей учнів;

2. естетичне виховання;

3. виховання працелюбності;

4. розвиток уміння спостерігати за предметами навколишнього середовища;

5. художнє навчання дітей , розвиток інтереса до мистецтва;

6. розвиток трудових умінь і навичок.

II. Основна частина

1.Матеріали та інструменти на уроках ліплення.

На уроці ліплення можно використовувати два види матеріалів:

n глину;

n пластелін.

Пластелін використовують на уроках ліплення частіше . При цьому учителі ссилаються на те що йього можно купити в магазині, а глину тяжко дістати особливо в умовах міської школи.

До того ж , як вважають, глина незручна до використання:

n її тяжко зберігати;

n від неї багато бруду;

n приготувати до ліплення не кожен зможе.

Але це не зовсім так. Пластелін по всім якостям поступається глині:

n він гірше піддається обробці;

n його довше розмішувати і розігрівати;

n вироби з пластеліну не зберігають надовго форму і ніяк неможуть бути використані.

Цей матеріал не розфарбовується, він більш «брудний», ніж глина так як залишає жирні плями надовго застрягає під нігтями.

Тому його потрібно застосовувати у виключних випадках, при виконанні форм для виробів із пап‘ємаше.

Глина - є основним матеріалом для ліплення.

Вона пластична, добре формується . Просушений виріб має достатню міцність, властивості , зберігає форму, добре фарбується:

n гуашшю;

n аквареллю;

n темперою;

n маслом.

Для заняття по ліпленню не обов‘язково використовувати спеціальний фартушок.

Те , що забрудниться клас і одяг дітей помилково.

У дітей необхідно виховувати охайність, а якщо глина і попаде на одяг, то як висохне її можна струсити , і незалишиться і сліду.

Дістати глину не так вже і тяжко, вона залягає по берегах річок, струмків, біля доріг.

Знайдену глину одразу можна перевірити на скільки вона придатна до ліпки.

Вона буває:

n рісна - не підходить, бо багато піску;

n жирна - підходить, бо пластична.

Глину зберігають і в сухому, і в вологому вигляді. Якщо глина пересохла, то її заливають водою на 5-6 годин, або на добу.

Перед замішуванням воду зливають і вимішують глину, щоб вона легко відставала від рук.

Ліплення виконується на дошці, призначення якої не тільки оберігати стіл від сміття, але виконуваний вироб легше повертати в будь-яку сторону, що значно полегшує роботу.

Дошка може бути з будь-якого матеріалу розміром 25х25 см.

Для розробки дрібних деталей використовують стеки. Їх можна купити або зробити самому.

Кожному учню необов‘язково мати повний набір, вчитель роздає необхідні стеки перед уроком.

Потрібно, щоб поверхня виробу була гладкою, особливо, якщо буде потім розписуватись і для цього потрібне блюдце з водою, щоб загладжувати нерівності.

2.Сушіння і розпис виробів із глини.

Деякі вироби з глини потім на уроках малювання розфарбовують, щоб вони мали закінчений вигляд.

Наприклад, іграшки по народним мотивам, матрьошки, маски, декоративний посуд.

Поверхню загладжують поліруючи її водою. Після висихання, при необхідності, зачищають шкуркою.

Розписують вироб не раніше, ніж через 3-5 днів після вироблення виробу. Для просушування залишають вироби в приміщенні (на підвіконні, в шафі та ін.).

При бажанні можна обпалити виріб, щоб він був твердим.

В умовах школи немає можливості обпалити і тому це можна виключити.

Коли виріб висохне його розфарбовують фарбами. В умовах школи вироби покривають гуашевими білилами, коли вони висохнуть - розмальовують узори.

Краще за все, для розпису використовують гуашеві фарби, або акварель з примісом гуашевих білил.

3. Види уроків.

В програмі немає точної вказівки, скільки уроків вчитель повинен проводити на заняття з ліплення, відведено лише загальну кількість годин:

в 1 класі - 19 годин;

в 2 класі - 15 годин;

в 3 класі - 14 годин.

Розтягувати уроки ліплення на цілий рік немає сенсу. А краще провести одним циклом без довгих перерв. Так можливо дати учням більш стійкі занння, спеціальні уміння по ліпленню.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Інші реферати на тему «Образотворче мистецтво»: