Сторінка
6
— Скільки коштує проїзд до центру?
— Близько одного лева. Прошу! Сідайте!
— Ні, дякую! Я тільки питаю, щоб знати скільки я зекономлю, — відповів габровець.
***
Габровець входить в магазин й говорить продавцю:
— Дайте мені 5 яєць, які знесла чорна курка.
Жінка дивується:
— Якщо ви їх впізнаєте, то оберіть самі.
Габровець вибрав найбільші яйця, заплатив й вийшов.
***
Габровець приходить на завод шукати роботу, де йому говорять: — Можеш починати з завтрашнього дня простим робочим.
Габровець тут же цікавиться:
— А яку ж зарплатню виплачують?
Йому відповідають:
— Спочатку будеш отримувати по 100 левів, а через рік її збільшать до 150.
Габровець: — В такому випадку я прийду через рік.
ТРАГЕДІЯ НАРОДУ
Найбільший удар болгари перенесли під час ІІ світової війни, коли частину бессарабських болгар виселили до Сибіру і Середньої Азії.
1944 року, в час сталінського очищення Криму від етнічно “чужих” елементів, разом з кримськими татарами, греками, німцями і вірменами депортації було піддано й місцевих болгар (близько 14000-15000), це неофіційно пояснювали тим, що Болгарія брала участь у Другій світовій війні (до 1944р.) на боці Німеччини., у 1946 – 47 роках близько половини болгар Північного Причорномор'я загинули з голоду.
ВОЛЯ ДО СВОБОДИ
ХТО ЗА БАТЬКІВЩИНУ ПОЛЯЖЕ, ТОЙ НЕ ВМИРАЄ .
Ці рядки видатний болгарський поет, борець за визволення свого народу від турецького ярма Христо Ботев присвятив народному герою-повстанцю Хаджі Димитру, долю якого йому судилося повторити. Христо Ботев народився 6 січня 1849 р. в містечку Калофері. У 14 років за бажанням батька їде до Одеси, де його зараховують вільним слухачем ІІІ класу другої Одеської гімназії. Наприкінці 1865р. Ботева виключили з V класу гімназії. У березні 1867р. Ботев повернувся на батьківщину. Як згадував його сучасник С. Гендов, "зовсім іншим" приїхав він у Калофер, казав, "що повинно наступити визволення, досить уже тиранії, досить туркам панувати". Промова, яку виголосив Христо Ботев на святі на честь засновників слов'янської писемності Кирила і Мефодія (24 травня 1867р.), багатьом показала, яким він став.
В Румунії, яка в той час була центром болгарської революційної еміграції, Христо Ботев зближується з революційно настроєною болгарською молоддю, співробітничає в газетах "Свобода" і "Независимост", виступає з памфлетами, фейлетонами, статтями. У 1873 р. видає газету "Будилник", а з грудня 1874 - газету "Знаме". Ботев очолює болгарський революційний рух, включившись у роботу по підготовці збройного повстання. Він організував загін із 200 чоловік і відправився на батьківщину, щоб допомогти співвітчизникам. Загонові довелося пробиратися на Балкани, в глибину країни, бо у багатьох місцях повстання зазнало поразки. У нерівному бою з поневолювачами болгарського народу 2 червня 1876 року обірвалося життя 28-річного вождя революційного руху Христо Ботева. Мрія X.Ботева здійснилася. Його Батьківщина стала вільною і незалежною.
ДІАСПОРА
Болгари живуть у прикордонних з Болгарією областях Румунії, Югославії, Греції, Туреччини, а також в Угорщині, Україні, Словаччині, США, Австралії.
РЕСПУБЛІКА БОЛГАРІЯ
Державна мова – Болгарська.
Столиця. Місто Софія, розташоване біля підніжжя гір Вітоша та Люлин. Це одне з найстаріших міст Європи. Воно засноване ще в давні часи фракійським племенем серди, яке дало назву місту – Сердика. Пізніше, у VII ст., місто заселили слов'яни, які назвали його Средець. Сьогоднішню назву Софія місто отримало у кінці XIV ст. від однойменної церкви, що збереглася до сьогодні. Софія стала столицею Болгарії в 1878 р.
Державний устрій – Парламентська республіка
Населення – Близько 8 млн.
Віросповідання – східно-православне християнство
Історія держави
Назва країни — Болгарія — походить від болгар, войовничих кочівників з Центральної Азії, що змішалися зі слов'янськими племенами придунайських рівнин в VII – VIII століттях.
681 — хан Аспарух створює Болгарську державу
803-814 - хан Крум створює закони, завойовує Сердику (Софію), доходить до Цареграда
852-889 - правління князя Бориса 1, хрестить усіх болгар (865) і приймає учнів Кирила і Мефодія
893-927 - править цар Симеон 1, "Золоте століття " Болгарської культури
1331-1371 - править цар Іван-Олександр - розквіт Болгарської культури і поділяє Болгарію на Тирновську і Видинську
1393 - турки завойовують Тирново
1396 - турки завойовують Видин, Болгарія потрапляє під їхню владу
1762 – відродженець-монах Паїсій Хилендарський пише "Історію Слов'яноболгарську" - початок Болгарського відродження
1868-1873 - Апостол болгарської волі Васил Левскі створює внутрішню революційну організацію Болгарії (за указом турецького султана повішений 19 лютого 1873 у Софії)
1876 - Квітневе повстання придушено масовими репресіями
1877-1878 - Російсько-турецька визвольна війна
3 березня 1878 - підписання Санстефанського мирного договору, відповідно до якого Болгарія одержує волю
1879 - установчі збори голосують за Тирновську конституцію і вибирає князем Олександра Батенберга (1879-1886 роки правління)
1887 - князем обраний Фердинанд Сакс-Кобург-Готський (1887-1918)
1908 - проголошення незалежності Болгарії
1918 - абдикація царя Фердинанда на користь Бориса ІІІ
1944 - англо-американські війська нападають на Софію, радянська армія входить у Болгарію 8 вересня, зроблено переворот (9 вересня) - Болгарія включається у війну проти Німеччини
1947 - підписано мирний договір між Болгарією і державами-переможцями, опозицію ліквідовано, прийнята нова конституція, починається радянизація країни і тоталітарне керування .
1989 - початок демократизації Болгарії, прийнята нова конституція
1991 - Болгарія стає членом Ради Європи
1995 - одержує статус асоційованого члена Європейського Союзу
1997 - Болгарія офіційно заявляє свою кандидатуру в членство в НАТО
1999 - Болгарія одержує запрошення на переговори щодо питання приєднання до Європейського Союзу.
2004 - Вступ Болгарії до НАТО і ЄС.
НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО БОЛГАРІЇ
24 травня болгарський народ відзначає День болгарської просвіти і слов'янської писемності, День святих братів Кирила і Мефодія . У цей день усі йдуть із квітами, несуть портрети святих братів, співають гімн "Върви, народі възродени!" ("Йди, народ відроджений !").
Інші реферати на тему «Народознавство»:
Трійця (Клечальна неділя) - за народним календарем відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Як святкували та що їли
Преображення Господнє або Спас. За народним календарем 19 серпня. Як святкували та що їли
Івана Купала. За народним календарем 7 липня. Як святкували і що їли
Художня кераміка Коломийщини
Білий тиждень - останній тиждень посту перед Великоднем. Як відзначали та що їли
