Сторінка
1

Знос і амортизація основних фондів

Як уже було сказано, розрізняють два види зносу основних фон­дів— фізичний і моральний.

Фізичний знос — це поступова втрата основними фондами спо­живної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслугову­вання основних фондів; кваліфікації робітників та їхнього ставлення до основних фондів у процесі використання, інтенсивності та умов їх використання. Розрізняють повний і частковий знос основних фондів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних фон­дів через нове капітальне будівництво або придбання нових основ­них фондів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремон­ту основних фондів.

Моральний знос — це знос основних фондів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвище­ною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних фондів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих фондів призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.

Моральний знос зменшує вартість основних виробничих фондів через скорочення суспільне необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних виробничих фондів. Вирахуванням з первісної (відновлюваної) вартості основ­них виробничих фондів суми зносу визначають залишкову вартість основних виробничих фондів.

3В = [В(100-І)] : 100,

де Зв — залишкова вартість основних виробничих фондів;

В — відновлювальна (первісна) вартість основних виробничих фондів;

І — ступінь зносу основних виробничих фондів, %. Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Амортизація — це процес поступового перенесення вартості ос­новних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нор­мами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами. Амортизаційні відрахування включаються до складу вало­вих витрат виробництва й обігу, що беруться для обчислення оподат­ковуваного прибутку.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

• на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостійне ви­готовлення основних фондів для власних виробничих потреб (вклю­чно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів);

• на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних фондів.

Безпосередньо відносяться до складу валових витрат звітного періоду:

• витрати на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх наступної реалізації іншим підприємствам чи ви­користання таких основних фондів у виробництві інших основних фондів, призначених для такої реалізації;

• кошти та витрати на утримання основних фондів, що перебу­вають на консервації.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вар­тості основних фондів і норм таких відрахувань, а також від методів їх нарахування.

Відповідно до чинного законодавства суб'єктам підприємниць­кої діяльності пропонується як базу для нарахування амортизації за­стосовувати залишкову вартість основних виробничих фондів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції.

Підприємства мають право самостійно застосовувати метод при­скореної амортизації. Завдяки прискореній амортизації зменшують­ся витрати від морального старіння основних виробничих фондів.

Сутність прискореного методу нарахування амортизації поля­гає в тім, що без скорочення встановлених нормативних строків служби основних фондів підприємствам дозволяється протягом двох років проводити амортизаційні відрахування в підвищених роз­мірах, але з відповідним зниженням їх у наступні роки.

Унаслідок зростання амортизаційних відрахувань знижується розмір оподатковуваного прибутку, а отже, і величина податку на прибуток. Одночасно зменшується прибуток від реалізації товарної продукції.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних фондів на початок звітного періоду.

де А — сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Бα — балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду, грн.;

Н — норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних фондів, %.

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду в таких розмірах.

Балансова,вартість груп основних фондів на початок звітного пе­ріоду розраховується за формулою:

Бα=БЗ+Пα-Вα-Аα

де Бα — балансова вартість групи основних фондів на початок звіт­ного періоду;

БЗ — балансова вартість групи основних фондів на початок пе­ріоду, що передував звітному;

Пα — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцію, модер­нізацію та інші поліпшення основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

Вα — вартість виведеної з експлуатації відповідної групи осно­вних фондів протягом періоду, що передував звітному;

Aα — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному.

З наведеної формули випливає, що витрати на придбання основ­них фондів збільшують балансову вартість відповідної групи з ура­хуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, коли підприємство зареєстроване як платник такого податку.

У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фон­дів групи І у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи І змен­шується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума пере­вищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи І та нематеріальних активів включа­ється до валових доходів, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат підприємства.