Сторінка
1

Заробітна плата у державному секторі

ПЛАН

Вступ

1. Форми і системи заробітної плати у державному секторі

2. Формування фонду заробітної плати на державному підприємстві

3. Державне регулювання оплати праці

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Відповідно до Закону України "Про оплату праці" сутність заробітної плати визначається як "вина­города, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку влас­ник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу".

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей пра­цівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розмі­ром не обмежується.

Рівень заробітної плати визначається, з одного боку, роз­витком суспільного виробництва, а з іншого — ефективністю праці окремих працівників. Через систему заробітної плати суспільство здійснює мотивацію праці, контроль за мірою праці та мірою споживання матеріальних і духовних благ працівниками.

Заробітна плата складається з основної і додаткової оплати праці. Основна заробітна платанараховується за виконану роботу за тарифними ставками, відрядними розцінками чи посадовими окладами і не залежить від результатів госпо­дарської діяльності підприємства. Вона включає такі виплати: оплату за фактично відпрацьовані людино-години, доплати за суміщення про­фесій, за багатоверстатне обслуговування, за класність, виплату міжроз-рядної різниці, персональні надбавки, доплати за роботу в нічний час, доплату незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчан­ня учнів, доплати відрядникам у зв'язку зі змінами умов роботи, опла­ту простоїв не з вини працівника, оплату за понаднормовану роботу тощо.

Основна заробітна плата є базою нормального відтворення робочої сили. Вона залежить від результатів праці робітника, якості робочої сили, кваліфікації, виробничого досвіду тощо.

Витрати на основну заробітну плату є основною частиною фонду оплати праці і безпосередньо входять до собівартості виробленої про­дукції, виконуваних робіт чи наданих послуг.

Оскільки основна заробітна плата визначається за тарифною систе­мою, розцінками з оплати праці за одиницю праці (роботи), то її нази­вають базовою (тарифною).

Заробітна плата в системі товарно-грошових відносин виконує низ­ку функцій.

Функція забезпечення матеріального стимулювання працівників у збільшенні виробництва високоякісної продукції і підвищенні продук­тивності праці обумовлена взаємозв'язком витрат праці на виробництво окремих видів продукції та її результатів.

Як відомо, важливою умовою високопродуктивного використання робочої сили на підприємствах є послідовне здійснення принципу осо­бистої матеріальної заінтересованості. Практика показує, що на підпри­ємствах з високим рівнем заробітної плати, як правило, вища продук­тивність праці, краще використовуються трудові ресурси, вища питома вага кваліфікованих кадрів, краща організація й дисципліна праці, вища дохідність виробничої діяльності.

Високооплачувана праця створює матеріальну заінтересованість ви­робничого персоналу підприємства в трудовій активності, підвищенні своєї кваліфікації і закріпленні кваліфікованих кадрів на даному підприємстві. Висока заробітна плата спонукає персонал підприємства підвищувати свої знання в галузі техніки, технології, удосконалювати методи праці, упро­ваджувати у виробництво нові засоби праці і технологічні прийоми.

Відтворювальну функціюзаробітна плата виконує як основне дже­рело доходів населення. Розміри заробітної плати повинні забезпечу­вати відновлення працездатності населення, розвиток їх фізичних і духовних сил на основі постійного розвитку виробництва і підвищення життєвого рівня населення.

Соціальна функціязаробітної плати характеризується тим, що вона є не тільки матеріальним, а й моральним фактором. Сам факт отриман­ня більш високої заробітної плати передбачає визнання більших заслуг робітника перед колективом у створенні продукції, більшої ваги трудо­вого вкладу працівника в суспільне виробництво.

Заробітна плата сприяє вихованню працівників, формуванню в них певного позитивного ставлення до праці, заінтересованості в підвищенні культурно-технічного, освітнього рівня, розвитку творчих здібностей, зміцненні трудової дисципліни, співробітництва тощо.

Облікова функціяполягає в тому, що заробітна плата, нарахована в грошовому виразі за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) ро­бітників та посадовими окладами керівників, у грошовому виразі відби­ває міру участі живої праці в процесі формування витрат виробництва.

1. Форми і системи заробітної плати у державному секторі

Рівень заробітної плати залежить не тільки від розвитку суспіль­ного виробництва, а й від ефективності праці окремих працівників. Тому поряд із нормуванням праці і тарифікацією робіт важливе значення має упровадження в економічні розрахунки раціональних форм і систем нарахування заробітної плати, які реально відбивають міру праці й міру її оплати. За допомогою форм і систем оплати праці суспільство здійснює диференціацію рівня заробітної плати, визначає певні конкретні спів­відношення в рівнях оплати праці різної кількості та якості.

Організація матеріального стимулювання праці на підприємствах незалежно від форм власності передбачає вибір і застосування найбільш раціональних форм і систем індивідуальної і колективної оплати праці, удосконалення існуючих методів матеріального заохочування і матері­альної відповідальності робітників, а також застосування прогресивних способів матеріального і морального стимулювання трудових колек­тивів.