Сторінка
4
Прикладами запровадження максимальної ціни можуть слугувати на сьогодні контроль за квартирною платою, обмеження процентних ставок, вартість квитків на концерти суперзірок. Так, висока квартирна плата в багатьох містах світу (Нью-Йорк, Бостон, Париж, Варшава) спонукає уряди захистити громадян із низькими доходами, а також розширити доступ до ринку житла бідним. Для цього держава запроваджує максимальні ціни, нижчі за рівноважні. Однак подібний захід лише ускладнює проблему, оскільки низька контрольована квартплата не покриває витрат на утримання житла в належному стані та сплату високих податків за нього. Одночасно занепадає і нове будівництво. Подібна ситуація спостерігається і при обмеженні державою процентних ставок. Низькі процентні ставки не покривають витрат, пов'язаних із позичанням та ризиком несплати боргу, а тому просто не надаються і є недоступними для тих, хто їх потребує. Встановлення максимальних цін нижче рівня рівноважних не завжди пов'язане з політикою уряду. Таку ситуацію можемо спостерігати при реалізації відносно дешевих квитків на концерт суперзірок, що супроводжується довгими чергами їхніх шанувальників. А це забезпечує безплатну рекламу та стимулює розпродаж касет і компакт-дисків, що є основним доходом виконавців.
Запровадження в законодавчому порядку мінімальних цін обмежує право продавців реалізувати товари за нижчими ринковими цінами. Мінімальні ціни спрямовані здебільшого на забезпечення певного рівня життя і визначають мінімальні (найменші) пенсії, стипендії, зарплату тощо. Крім цього, більшість державних програм, які регулюють ціни й доходи фермерів у сільському господарстві, базуються на концепції застосування мінімальних цін, вищих за рівноважні. Різниця між мінімальними і рівноважними цінами виплачюється фермерам у вигляді субсидій.
Запровадження мінімальної ціни Мінімальна зарплата на ринку праці
Мінімальна ціна може бути встановлена вище, нижче або на рівні Р*. Лише у випадку, коли Pmin>P*, обмеження ціни є результативним. Результатом обмеження є хронічний надлишок величини пропозиції, або нестача величини попиту (Q1Q2), що не може бути усунений ціновим механізмом, який втрачає свою розподільчу функцію. Тому виробництво стає невигідним, воно скорочується, а відтак скорочуються операції купівлі-продажу (від OQ* до OQ2).
Показовим прикладом запровадження мінімальної ціни є ринок праці, де на основі попиту на працю і пропозиції праці встановлюється ціна праці — заробітна плата.
Законодавче встановлення мінімальної зарплати, вищої за рівноважну, приводить до надлишку величини пропозиції праці порівняно з її попитом, тобто до появи безробітних. Серед безробітних (Q1Q2) є і ті, хто працював, але за даного обмеження є звільненим (Q2Q*) і ті, хто не працював, але за даного обмеження виявив бажання працювати (Q1Q*). Чи можуть безробітні знайти роботу? Так, але для цього вони мають порушити закон, щоб нелегально влаштуватися за оплату Р1 яка значно нижча за прожитковий рівень. У даній ситуації виграють ті, хто залишився на роботі (ОQ2) і отримує високу мінімальну зарплату.
Завантажити реферат