Сторінка
3

Міжнародне врегулювання принципів міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА)

ВИСНОВОК

Таким чином, з огляду на викладене, доходимо висновку, що питання вибору права країни, яке має бути застосованим для регламентації правовідносин (ускладнених іноземним елементом) у частині зовнішньоекономічних договорів має вирішуватись (вирішується) сторонами:

- за взаємо домовленістю;

- як правило диспозитивно;

- у момент укладання угоди та/або в результаті подальшого погодження.

Уразі ж відсутності згоди та/або права країни, що підлягає застосуванню, це питання вирішується у судовому (арбітражному) порядку (державним або відповідним недержавним-комерційним органом) шляхом застосування відповідних колізійних норм, які вирішують питання щодо врегулювання цих правовідносин із іноземним елементом.

Принципи УНІДРУА можуть застосовуватися до зовнішньоекономічних зобов'язальних правовідносин (у тому числі ускладнених іноземним елементом) лише у випадку, коли контрагенти дійдуть згоди щодо регламентації цих правовідносин “загальними принципами права”, “lex memoria” або аналогічними положеннями.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон УРСР від 16.04.91 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність” // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 , № 29, ст 377.

2. Цивільний Кодекс України, Київ, Українська правнича фундація, 2003.

3. Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи. Современная практика заключения. Разрешение споров. – 3-е изд., переработанное и дополненное – Книжныйй мир, 1998. – С. 470-500.

4. Weber M. Law in Economy and Society, 1954.