Сторінка
2
Персональна незалежність: члени Керівної ради ЄЦБ вільні у прийнятті власних рішень у сфері кредитно-грошової політики і непідвладні впливу Європейської Ради, Європейської комісії, урядів та міністерств.
Загальні принципи функціонування
Європейської системи центральних банків
До загальних принципів впровадження єдиної монетарної політики належать:
• ринкові засади (цілковита відмова від кредитування урядів країн — членів ЄВС, виплата ринкової процентної ставки за обов'язковими резервами тощо);
• рівноправність усіх учасників системи;
• вільна конкуренція;
• ефективність (стратегія має сприяти ефективному виконанню основної мети ЄСЦБ);
• орієнтація на середні терміни;
• прозорість (доступність і зрозумілість для громадськості);
• спадкоємність (урахування досвіду національних банків — членів ЄСЦБ);
• послідовність у здійсненні політики незалежності ЄСЦБ;
• звітність.
Проблеми функціонування
Європейської системи центральних банків розглянемо основні проблеми функціонування Європейської системи центральних банків.
1. Розробка і здійснення Європейським центральним банком кредитно-грошової політики є складним завданням, оскільки ЄВС не має єдиної економічної політики як такої, а може мати лише скоординовану політику держав-членів. З юридичного боку, відсутність єдиної політики надає ЄЦБ більшу свободу дій і можливість здійснювати певну "суб'єктивну" політику. В економічному аспекті, неоднорідність циклів розвитку національних економік, відмінності в ціновій динаміці і нерівномірний вплив інструментів грошово-кредитної політики на країни ЄВС ускладнює досягнення Європейським центральним банком своєї основної мети. Кожна з країн для підтримки своєї економіки потребує певної інвестиційної, промислової, соціальної політики, яка не завжди збігається з діями ЄЦБ щодо підтримки стабільності цін.
Проблема полягає в необхідності, з одного боку, здійснення ЄСЦБ уніфікованої монетарної політики і використання загальних інструментів стримування інфляції, а з іншого — врахування національних відмінностей країн і сприяння їх економічному зростанню.
Так, в Італії підвищення процентних ставок може призвести до збільшення попиту. Це пояснюється намаганням населення вкладати кошти в державні облігації. Водночас це вдарить по капіталу
підприємств, оскільки італійська податкова система стимулює збільшення підприємствами частки запозичених коштів.
У Франції в разі підвищення короткострокових процентних ставок можуть скоротитися темпи збільшення ВВП у межах від 0,07 до 0,13 %, у Великобританії — від 0,33 до 0,79 %.
2. Незважаючи на те, що монетарна політика є єдиною для всіх країн — членів ЄВС, фіскальну політику кожна країна здійснює окремо — певна річ, в національних інтересах, але тягар її наслідків нестиме весь союз.
З огляду на те, що ЄЦБ співпрацюватиме з фіскальними органами всіх країн єврозони, постає проблема координації відносин на двох рівнях — між ЄЦБ і національними урядами та між власне національними урядами.
3. Координація Європейським центральним банком кредитно-грошової і фіскальної політики — завдання складне. Відомо, що жорсткіша фіскальна політика сприяє пом'якшенню кредитно-грошової політики. Складність полягає у тому, що економічні цикли країн ЄВС не синхронізовані. Так, зниження ЄЦБ процентних ставок у всіх країнах ЄВС завдасть шкоди фіскальній політиці в країнах, що перебувають на стадії економічного піднесення. Підвищення процентних ставок заважатиме здійсненню жорсткої фіскальної політики в країнах, що переживають економічний спад.
Інша проблема полягає в тому, що терміни здійснення фіскальної і кредитно-грошової політики не збігаються. Фіскальна політика планується на кілька років. Кредитно-грошова політика є більш короткостроковою і гнучкою і повинна підлаштовуватись під кредитно-грошову. Проте в цьому разі єдина кредитно-грошова політика ЄВС не може підстроюватись під фіскальну політику кожної країни. Вагомим аргументом є те, що ЄЦБ — незалежний інститут, а фіскальна політика може бути об'єктом політичного силового тиску.
4. Європейський центральний банк отримав свої повноваження через передачу йому повноважень національних урядів і центральних банків країн-членів. Після завершення процедури делегування держави ЄВС втратили можливість відстоювати власні інтереси і коригувати обраний курс монетарної політики. В разі кардинального неузгодження національних інтересів з політикою ЄЦБ країна має лише один шлях розв'язання проблеми — вихід з ЄВС. Водночас нерівномірність розподілу голосів у Керівній раді ЄЦБ на
користь Німеччини та Франції може призвести до домінування інтересів цих країн.
5. Європейський центральний банк починає керувати економічною системою, яка раніше не існувала, і не має чіткого уявлення про стан економіки нового регіону. Існує брак статистичних даних і немає історичного досвіду їх аналізу.
6. Великого значення набуває питання довіри до ЄЦБ. Від цього великою мірою залежить успіх здійснюваної ним кредитно-грошової політики. Підвищенню довіри сприятиме доступність і зрозумілість інформації про ЄЦБ і передбачуваність його дій.
7. Професійний досвід персоналу, який займатиме в ЄЦБ керівні посади, сформований в умовах невеликих країн Європи. Ці країни мали високий ступінь відкритості й інтегрованості у європейську і світову економіку. Інструментом регулювання зазвичай був валютний курс, а не внутрішні грошові агрегати і процентні ставки. Така ситуація потребує певної перекваліфікації кадрів і розробки нової управлінської культури керівних працівників ЄЦБ.
Платіжні системи європейського валютного союзу
Платіжні системи ЄВС покликані забезпечувати безпосереднє здійснення платежів у евро між юридичними особами. До запровадження валюти евро більшість міжнародних комерційних розрахунків здійснювалося через банківські кореспондентські рахунки. Поряд з цим у країнах ЄЄ функціонувало близько 60 локальних платіжних систем. З виникненням евро деякі з них — зокрема, німецька EAF (Euro Access Frankfurt), французька PNS (Paris Net Settlement), іспанська SEPI (Service Espanol de Pagos Interbancarios) — перейшли на його обслуговування. Платіжні євросистеми Італії (В1-REL), Нідерландів (ТОР), Бельгії (ELLIPS), Люксембургу (LIPS-Gross) менші за розмірами.
Завантажити реферат