Сторінка
5

Порівняльна характеристика економічних показників країн України та Туреччини

Трубопровідний транспорт призначений для транспортування нафти, газу та інших рідких, газоподібних і сипучих речовин. Довжина газопроводів у межах нашої країни близько 35 тис. км., нафтопроводів – 2,5 тис. км, нафто продуктопроводів – близько 3 тис. км.

Найбільший нафтопровід “Дружба” є транс”європейською магістраллю і в межах України має протяжність 680 км. в межах України нафтопроводи тягнуться до родовища Гнідиці до Кременчука та від родовищ нафти до переробних заводів у Передкарпатті.

У зростанні житєвого рівня населення велика роль належить сфері послуг: житлово-комунальне господарство, пасажирський транспор і зв”язок, система побутового обслуговування, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров”я, фізична культура і спорт. За своїм призначенням всі вони істотно впливають на вирішення основних соціально-економічних завдань.

Основне значення сфери послуг полягає втому, що весь комплекс її галузей забезпечиє зростання рівня споживання та вдосконалення його структури. Послуги в цьому процесі виконують, як правило, роль фактора, який забезпечує відтворення робочої сили.

Соціальна сфера, задовольняючи потреби населення в культурних цінностях, освіті, охороні здоров”я, комунальному обслуговуванні тощо все більше впливає на виробництво матеріально-речового багатства через прискорення науково-технічного прогресу, створення необхідних передумов для підвищення рівня зайнятості у суспільному виробництві та раціонального використання трудових ресурсів, забезпечення розширеноговідтворення робочої сили, удосконалення структури вільного часу працюючих. В Україкі високий освітній рівень.

ЗЕД. Важливу роль відіграють прямі зв’язки підприємств і об’єднань, наприклад, у машинобудуванні, яке визначає якісну трансформацію виробничо-технічої бази всіх галузей наробного господарства на основі найновіших досягнень науки і техніки.

Україна в майбутньому може бути основним експортнром цукру, оскільки в 1990р. її частка у міжреспубліканському експорті становила 83%, макаронних виробів – 86%, солі – 80%, олії – 55%, кондитерських виробів – 52%, овочевих консервів – 46%, маргарину – 29%, борошна – 20%. У загальносоюзному фонді частка України була така: м’яса і м’ясопродуктів – 25%, молока і молочних продуктів – 21%, яєць і яйцепродуктів – 14%.

Основні споживачі тваринницької продукції – Росія, країни Закавказзя й Середньої Азії, макаронних виробів і борошна – Білорусь, Росія, країни Закавказзя і Середньої Азії; цукор вивозиться практично в усі країни СНД, олія – в Білорусь, держави Балтії.

Отже, Україна практично визначилася в спеціалізації виробництва і має широкий ринок збуту на Сході. Проте значно важче з непродовольчими товарами, які потрібнов значних кількостях завозити в Україну з Росії, Молдови, Узбекистану, Казахстану, країн Закавказзя, Балтії.

Найтісніші економічні зв’язки підтримує Україна з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структурі вивозу в ці країни переважає продукція галузей важкої індустрії: кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткуваня для гірничодобувної і металургійної промисловості, сільськогосподарські машини тощо.

Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та інші. Самородна сірка з України надходить до Чехії, Словаччини, ФРН, Угорщини, Румунії.

В сучасних умовах економічні зв’язки України з країнами Східної Європи трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони розвиватимуться більш ефективно.

Україна бере участь в економічному співробітництві з промислово розвиненими країнами світу. Понад 20 країн отримують з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, штучні алмази, автонавантажувачі, а також цукор, льоноволокно, олію тощо.

В еконмічних зв’язках України із зарубіжними країнами використовується науково-технічне співробітництво. Донього належить торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом (“ноу-хау”) тощо. Науково-технічне співробітництво сприяє прискоренню темпів економічного розвитку, втіленню найновіших технічних досягнень, раціональному використанню природних ресурсів, автоматизації і механізації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин.

Налагоджується прямі стосунки Міністерства сільського господарства і продовольства України із зарубіжними фірмами. Заслуговує уваги співробітництво з фірмою BASF (ФРН) у галузі впровадження інтенсивної технології виробництва сої на основі застосування хімічних препаратів фірми.

Отже, перебудова зовнішньоекономічної діяльності України значною мірою сприятиме її просуванню на світовий ринок та інтегруванню в міжнародну економіку.

Туреччина

Туреччина розташована на межі Західної Європи. 23,7 тис км2 - близько 4% території (Східна Фракія) знаходиться у Європі, частина (Анатолія) розташована на півострові Мала Азія й відокремлена від європейської частини протоками Босфор і Дарданелли та Мармуровим морем. Омивається водами Чорного, Егейського та Середземного морів.

Межує на суходолі з Вірменією, Грузією, Азербайджаном (загальна довжина спільних кордонів 618,7 км), Болгарією, Грецією, Сирією, Іраком, Іраном.

Площа – 774,8 тис км2.

Населення – 71,3 млн. чоловік. Середньорічний приріст населення - близько 2,4% (один із найвищих у Європі).

Національний склад. Близько 90% - турки. Найчисленніша національна меншина - курди, котрі проживають компактно, головним чином у південносхідних провінціях. Є в Туреччині також араби, греки, вірмени, євреї, лази, черкеси, грузини та інші.

Мова й релігія. Державна мова - турецька, поширені іноземні мови - англійська, французька, німецька.

За Конституцією Туреччина - світська держава. Пануюча релігія - іслам сунітського обряду (99% населення - мусульмани).

Адміністративний устрій. Країна поділена на 67 ілів (провінцій), які, в свою чергу, поділяються на ільче (округи) й волості.

Найбільші міста: Стамбул (понад 10 млн чол.), Анкара - столиця (понад 3,5 млн чол.), Ізмір (2,7 млн чол.), Адана.

Державний устрій. Туреччина - республіка. Засновник і перший Президент республіки - Мустафа Кемаль Ататюрк.

Діє Конституція Турецької республіки від 7 листопада 1982 року.

Туреччина - парламентсько-президентська республіка. Глава держави - президент. В адміністративному відношенні країна поділяється на вілайєти.

Клімат більшої частини країни - субтропічний - середземноморський з воло­гою зимою, у внутрішніх районах - континентальний і сухий.

Економіка. Жорстка економічна політика принесла відчутні результати за роки перебування на посту Прем'єр-Міністра Туреччини Тансу Чіллер. Прибутки від експорту сягли 15 млрд доларів на рік. Зростання експорту на тлі скорочення імпорту призвело до скорочення зовнішньоторгового дефіциту - з 14 до 5,2 млрд доларів. Валютні прибутки країни зросли на 6%.