Сторінка
1

Культура особистої гігієни

ОСНОВИ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

Особиста гігієна є фактором збереження і зміцнення здоров'я людини, запобігання захворюванням, збільшення тривалості життя. Поняття особистої гігієни включає такі питання: режим дня, харчування, догляд за шкірою тіла і порожниною рота, одягом, загартовування, фізич­на культура, особиста гігієна у праці і побуті тощо.

Гігієнічні основи режиму дня. Режим дня — це певне чергування різних видів діяльності людини протягом до­би, яке сприяє виробленню динамічного стереотипу. Він складається з чергування періодів праці і відпочинку, ор­ганізації відпочинку, занять фізичною культурою та ін. Перелічені види діяльності людини мають бути постій­ними, виконуватися в один і той же час і в однаковій по­слідовності.

Відомо, що в корі великого мозку за певних умов може розвинутися охоронне гальмування, яке охороняє нер­вові клітини від виснаження. Якщо режим праці, побуту і відпочинку у людини безпорядний, то може виникнути ослаблення цього процесу з перевагою збудження.

Тривалість режимних моментів визначається віком та індивідуальними особливостями людини. Так, для дітей і дорослих тривалість сну, робочого дня, а також кіль­кість прийомів їжі мають бути різними.

Дуже важливим режимним моментом є правильна ор­ганізація відпочинку. Відпочинок, за І. П. Павловим, має бути активним і включати зміну занять, що знімає вто­му, сприяє збереженню здоров'я, оскільки бездіяльний відпочинок не відновлює сили.

Гігієна сну. Наприкінці дня в людини з'являється від­чуття втоми. Для відновлення працездатності організму, І в першу чергу функції центральної нервової системи, важливе значення має сон. Він має бути глибоким і три­валим. Тривалість сну визначається віком і станом ор­ганізму. Так, сон дорослої людини має тривати 7—8 год на добу. Чим молодший організм, тим тривалішим має бути сон. Дитина 7 років має спати 12 год, 10 років — 10 год на добу.

Сон має відбуватися в зручному ліжку, за темпера­тури повітря 16—17°С, з відкритою кватиркою. Читати перед сном у ліжку не рекомендують, оскільки це погір­шує зір.

Догляд за шкірою тіла і порожниною рота. Одна з ос­новних вимог особистої гігієни — додержання чистоти тіла.

Шкіра людини виконує різні функції. Вона постійно забруднюється секретом сальних і потових залоз, змерт­вілими лусками епідермісу, а при зіткненні з навколиш­нім середовищем — мікроорганізмами, пилом, гельмінта­ми. Тому для підтримання чистоти тіла необхідно 1— 2 рази на тиждень змивати бруд з поверхні шкіри за до­помогою гарячої води, мила та мачули з наступною змі­ною натільної та постільної білизни.

Частіше забруднюється шкіра верхніх кінцівок. Звід­си бруд потрапляє на інші ділянки тіла та в їжу. Аби цього не трапилося, руки слід мити перед кожним прий­манням їжі, після відвідування вбиральні, а також після кожного забруднення. Треба коротко підстригати нігті, аби не допустити скупчення бруду під ними. При бакте­ріологічному дослідженні бруду з-під нігтів знаходили збудників кишкових інфекцій, яйця гельмінтів, гноєрідні мікроорганізми, різноманітні гриби, коростяного кліща і т. ін.

Догляд за порожниною рота має велике значення і провадиться з метою запобігання захворюванням зубів і зниження бактеріального обсіменіння. Порожнина ро­та містить різні види мікроорганізмів, які потрапляють туди з навколишнього середовища під час вдихання по­вітря, з водою, їжею. Серед цих мікроорганізмів зустрі­чаються і патогенні, що можуть спричинити не тільки захворювання зубів і порожнини рота, а й інших органів і організму в цілому. Поганий догляд за порожниною ро­та сприяє збільшенню кількості мікроорганізмів. Залиш­ки їжі у проміжках між зубами розкладаються, утворю­ючи різні органічні кислоти, що сприяють руйнуванню зубів; з'являється неприємний запах з рота.

Загартовування організму полягає в поступовому під­вищенні стійкості організму людини до несприятливих метеорологічних чинників (холоду або спеки, високого або низького атмосферного тиску тощо). Цього досяга­ють за допомогою природних чинників: сонця, повітря і води.

Фізіологічна сутність загартовування ґрунтується на вченні І. П. Павлова про умовні рефлекси. Внаслідок си­стематичної дії теплових і холодових подразників на нер­вові закінчення (рецептори), що закладені в слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів і шкіри, організм по­ступово адаптується до коливань метеорологічних фак­торів завдяки створенню нових тимчасових зв'язків.

Загартовування сонцем. Сонячне проміння, потрапля­ючи на оголене тіло, викликає в організмі (навіть за короткочасного опромінення) складні фізіологічні процеси. При правильному загартовуванні сонячними променями збільшується вміст гемоглобіну в крові, поліпшується самопочуття, нормалізується сон тощо. Приймати сонячні ванни краще зранку, в будь-якому положенні тіла (ле­жачи, стоячи або в русі), через 2 год після їди. У ранко­вий час у сонячному спектрі переважає ультрафіолетове випромінювання, яке не викликає перегрівання організму. Влітку в південних районах сонячні ванни слід при­ймати з 7-ї до 10-ї години, у середній смузі — з 8-ї до 11-ї години, а в північних районах — з 10-ї до 12-ї. У перехід­ний період року (восени і весною) сонячні ванни треба приймати з 11-ї до 14-ї години.