Сторінка
3

Загальна характеристика умовиводів

Більший і менший терміни називаються крайніми термінами.

Середнім терміном називається поняття, яке входить до обох засновків і відсутнє у висновку, позначається М.

Середній термін (М) виконує роль сполучної ланки між більшим і меншим термінами, що дає змогу із двох суджень вивести третє судження.

До кожного засновку категоричного силогізму входять по два терміни: середній і один крайній. У залежності від того, який із крайніх термінів (більший чи менший) вводять до засновку, розрізняють більший і менший засновки. Більшим засновком категоричного силогізму є загальне положення або правило, а меншим – судження про конкретний предмет.

Аксіома силогізму – це положення, яке обґрунтовує правомірність висновку із засновків категоричного силогізму.

1. Все, що стверджується (або заперечується) про клас предметів, може стверджувати ( або заперечувати) про кожен предмет даного класу.

2. Ознака ознаки речі є ознака самої речі; те, що суперечить ознаці речі, суперечить самій речі.

Для того, щоб із істинних засновків можна було б отримати істинний висновок, необхідно дотримуватись правил силогізму.

1. У кожному силогізмі має бути тільки три терміна – не більше і не менше.

2. Середній термін має бути розподіленим хоча б у одному із засновків.

3. Термін, не розподілений у засновку, не може бути розподілений у висновку.

4. Із двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку.

5. Якщо один засновок суперечний, то й висновок має бути суперечним.

6. Із двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку.

7. Якщо один із засновків частковий, то й висновок має бути частковим.

Категоричний силогізм має різні види, котрі називаються фігурами силогізму, котрі відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках.

У першій фігурі середній термін займає місце суб’єкта у більшому засновку і предиката – в меншому.

Схема першої фігури:

Перша фігура силогізму має такі особливі правила:

1. Більший засновок має бути судженням загальним;

2. Менший засновок – судженням ствердним. Модуси: ААА, АІІ, ЕАЕ, ЕІО.

Перша фігура силогізму – найтиповіша. Класична форма дедуктивного умовиводу. За першою фігурою відбувається юридична оцінка правових явищ і фактів. Більшим засновком, що має загальне положення, служить норма права, стаття кодексу. Меншим –судження про конкретний випадок. Висновок є вивід про це конкретне на основі загального положення.

Будь-який обвинувальний вирок, як застосування норми права до конкретного випадку є умовиводом першої фігури. Щоб підвести частковий випадок під загальне правило, необхідно глибоко і всебічно дослідити цей випадок, дати плавильну оцінку.

Друга фігура силогізму

У другій фігурі середній термін займає місце предиката в обох засновках.

Схема:

Вона має такі правила:

1. Більший засновок має бути судженням загальним;

2. Один із засновків – судження заперечне.

Сутність другої фігури силогізму полягає в запереченні належності якого-небудь предмета або явища до то чи іншого класу предметів.

Модуси: ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО.

У судовій практиці друга фігура є логічною формою обґрунтування складу злочину в тому чи іншому конкретному випадку, доказом неправильності кваліфікації скоєного.

Третя фігура силогізму

У третій фігурі середній термін займає місце суб’єкта в обох засновках.

Вона має таке правило: менший засновок має бути ствердним. Висновок у третій фігурі завжди частковий.

Модуси: ААІ, ЕАО, ІАІ, ОАО, АІІ, ЕІО.

Третє фігура силогізму у практиці мислення трапляється рідше, ніж перша і друга. Вона приймається для спростування загальних положень.

Четверта фігура силогізму

У четвертій фігурі середній термін займає місце предиката у більшому засновку і суб’єкта в меншому.

У четвертій фігурі діють такі правила:

1. Якщо більший засновок ствердний, то менший має бути загальний;

2. Якщо один із засновків заперечний, то більший засновок буде загальним.

Модуси: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО.

Перші три фігури були відкриті і описані Аристотелем. Четверта фігура виділена через 500 років Кл.Галеном. У практиці мислення нею користуються досить рідко.

Силогізм, у котрому пропущений один із засновків чи висновків, називається скороченим силогізмом, або ентинемою.

“Ентинема” – слово грецьке, в перекладі на українську означає “в умі”, “в думках”. За способом утворення розрізняють три види ентинем:

1. ентинема з випущеним більшим засновком;

2. ентинема з випущеним меншим засновком;

3. ентинема з випущеним висновком.

Наприклад: “Ми громадяни України, отже, ми повинні знати українську мову”. Тут пропущений більший засновок. “Згідно із законом громадяни України повинні знати українську мову”.

Складним силогізмом або полісилогізмом називається умовивід, який складається з одного або двох силогізмів.

Полісилогізм – це ланцюг силогізмів. Висновок попереднього силогізму стає засновком наступного силогізму.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Логіка»: