Сторінка
12

Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при лікуванні шлунка

Напевне, деякі симптоми хронічного гастриту в значній мірі обумовлені не тільки ступінню секреторної недостатності, рівнем рухового порушення, але і розповсюдженістю і характером запального процесу. За даними гістологічного дослідження у 83% випадків після проведеного лікування відмічено зменшення загальної інфільтрацїі слизової оболонки.

Таким чинно, якщо різні форми хронічного гастриту розглядати як окремі стадії одного і того є патологічного процесу, який закінчується повною атрофацією слизової оболонки шлунка, то можна заключити, що лікування мінеральною водою Ожевська призупинило прогресування. А в початкових стадіях сприяло поворотному розвитку патологічного процесу.

Динаміка гастрофіброскопічної картини курсового застосування мінеральної води Ожевська свідчать про облагоприятний вплив на патологічно змінену слизову оболонку шлунка у хворих хронічним гастритом із секреторною недостатністю. При цьому відмічено її протизапальну дію. Дані гістологічного дослідження структури слизової оболонки підтверджують терапевтичну ефективність курсового застосування мінеральної води Ожевська при хронічному гастриті із секреторною недостатністю.

Мінеральна вода Брусницька кімнатної температури назначалась хворим виразковою хворобою по 150 мл 3 рази в день. На основі даних, отриманих при однократному введенні (“гостре” спостереження), її назначали через 30 хв. після прийому їжі. Курс лікування 21-24 дні.

Аналіз скарг і даних фізичних методів дослідження показав покращення загального самопочуття хворих і об’єктивних показників, що, як правило, співпадало із тенденцією до нормалізації даних лабораторних методів дослідженя.

В зв’язку з тим, що в основі сучасної методики прийому мінеральних вод лежить врахування секреторної функції шлунка, розділили обслідуваних хворих по групам в залежності від стану секреції і кислотності шлункового соку.

Секреторна функція шлунка відображає адаптаціонні можливості організму і являється результатом діяльності його пристосованих механізмів при виразковій хворобі. Крім того, дослідження секретоної функції шлунка можливо в умовах як стаціонару, так і поліклініки – на будь-якому етапі лікування хворих. Врахування секреторної і килсотоутворюючої функції шлунка проводили по показникам годинного напруження секреції і дебіт-години вільної соляної кислоти.

В результатів проведеного лікування зменшилася кількість хворих з порушеними функціями шлунка Співвідношення кінцевих даних з отриманими після проведеного курсового лікування. Свідчать про те, що найбільші зміни пройшли в осіб з підвищеною і пониженою секреторною і кислотоутворюючою функціями шлунку. Кислотоутворююча функція шлунка значно знизилась. В порції натще зменшився вміст соляної кислоти. Значно зменшився вміст соляної кислоти в нервово-хімічну фаху секреції.

У хворих із пониженою секторною і кислотоутоврюючою функціями шлунка спостерігали також значні зсуви під впливом систематичного прийому мінеральної води .

Після проведеного лікування значно підвищились показники годинного напруження секреції і дебіт-години вільної соляної кислоти.

Дані внутрішлункової рН-метрії по Ліпару свідчать про зміни базального кислоту творення під впливом курсового прийому мінеральної води.

Значне покращення стану в результатів курсового лікування мінерально водою Брусницька досягнуто у 80,4% хворих, покращення – у 13.4% покращення неотримано у 6,2% хворих.

В процесі курсового лікування внутрішлункова рН значно змінилась. У 64% хворих в результатів курсового лікування кислотоутворення натще знизилось, у 21% при кінцевому низькому кислотоутворенні воно підвищилось.

У хворих виразковою хворобою із супутніми захворюваннями печінки і жовчного міхура базальне кислотоутворення було значно зниженим, а після проведеного курсового лікування мінеральною водою спостерігалось підвищення кислотоутворюючі функції шлунка натще. Цим пояснюється підвищення секреторної і кислотоутворюючої функції шлунка у цих хворих.

В процесі курсового лікування значно змінилась протеолітична активність шлункового соку, крові і сечі. До лікування нормальними були одиничні показники, після лікування нормалізувались всі показники, крім вмісту пежина в порції натще. Особливо помітні зміни спостерігались у хворих із підвищеною і зниженою протеолітичною активністю. При підвищеній протеолітичній активності рівень пежину в порції натще складав до лікування 2,6 од., після лікування – 1,5 од. (Р<0,001), пепсиногена крові – 0,109 і о,066 г/л (Р<0,001), уропесиногена – 0,119 і 0,068 г/л (Р<0,001).

При зниженій протеолітичній активності ці показники були рівні 0,06 і 0,56 од. (Р<0,04), 0,031 0,081 г/л (Р<0,001) і 0,017 і 0,028 г/л (P<0,1).

У хворих із нормальною секреторною і кислотоутворюючою функціями шлунка не змінився ні один показник протеолітичної активності. Тільки в порції натще спостерігалось підвищення протеолітичної активності вмісту шлунка. У осіб з підвищеними функціями шлунка всі показники після курсового лікування достовірно знизилися. У хворих виразковою хворобою із пониженою секреторною і кислотоутворюючою функціями всі дослідні показники підвищились, хоча достовірні зміни спостерігались тільки в динаміці робіт-години пепсина і пепсиногена. Такий характер змін після лікування мінеральною водою Брусницька у хворих виразковою хворобою свідчать про те, що між цими показниками є відповідний взаємозв’язок.

Для вивчення безпосереднього впливу мінеральної води на протеолітичну активність вмісту шлунка паралельно провели два дослідження. В одному для розведення шлункового вмісту використовували дистильовану воду, а в другому – мінеральну воду джерела.

Отримані результати показали, що мінеральна вода дає виражену антипреалітичну дію. Пежину у вмісті шлунка при розведенні його мінеральною водою часто не визначався. Якщо ж вміст шлунка розводили дистильованою водою, то вона знижувала протеолітичну активність його в меншій мірі. При розведенні вмісту шлунка мінеральною водою пепсин в порції натще складав (1,20,1) г/л, показник дебіт-годин пежина – (136,8) г/л, при розведенні його дистильованою водою – відповідно (5,21,4) і (4411) г/л.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 


Інші реферати на тему «Краєзнавство, етнографія, етнологія»: