Сторінка
1

Тетрациклін (Tetracyclimun)

4-Диметиламіно-1,4,4а,5,5а,6,11,12а-октагідро-3,6,10,12,12а-пентаокси-6-метил-1,11 -діоксонафтацен-2-карбоксамід

У медичній практиці застосовується у вигляді основи або, гідрохлориду (Tetracyclini hydrochloridum).

Доксицикліну гідрохлорид (Doxycyclinihydrochloridum)

Вібраміцин

4-Диметиламіно-1,4,4а,5,5а,6,11,12а-октагідро-3,5,10,12,12а- пентаокси-6-метил-1,11-діоксо-2-нафтаценкарбоксаміду гідрохлориду геміетинолату гемігідрат

Метацикліну гідрохлорид (Methacyclinihydrochloridum)

Рондоміцин

4-Диметиламіно-1,4,4а,5,5а,6,11,12а-октагідро-3,5,1012,12а-пентаокси-6-метилен-1,11 -діоксонафтоцен-2-карбоксаміду гідрохлорид

Відомі також комбіновані лікарські засоби:

— олететрин (тетрациклін+олеандоміцин) або сигмаміцин;

— вітациклін (тетрациклін+вітаміни С, В1; В2).

Властивості. За фізичними властивостями тетрацикліни — це кристалічні речовини жовтого або світло-жовтого кольору, без запаху, гіркі на смак, їх розчини в хлороводневій кислоті обертають площину поляризованого променя вліво.

Тетрацикліни-основи малорозчинні у воді, а солі — добре роз­чинні. У спирті всі лікарські речовини групи тетрациклінів важко­розчинні, але, завдяки амфотерним властивостям, легкорозчинні . в розведених мінеральних кислотах і розчинах лугів. Основні влас­тивості зумовлені наявністю диметиламіногрупи в положенні 4, а кислі — фенольного гідроксилу в положенні 10 і енольних у поло­женнях 3 і 12.

Тотожність. 1. Реакції з концентрованою сульфатною кисло­тою — утворюються ангідропохідні тетрацикліну, які мають спе­цифічне забарвлення:

2. УФ-спектрофотометрія. Визначають максимуми і мінімуми поглинання і розраховують питомий показник поглинання.

3. Визначення питомого обертання.

4. Утворення забарвлених комплексних солей у спиртовому середовищі з феруму (III) хлоридом — коричневе або червоно-коричневе забарвлення (фенольний гідроксил у положенні 10).

5. Утворення забарвлених комплексів із солями купруму (II), цинку.

6. Хлороводневі солі тетрациклінів дають позитивну реакцію на хлорид-іони.

7. Метод ТШХ у порівнянні зі стандартом.

8. Утворення в певних умовах флуоресціюючих продуктів.

9. В експрес-аналізі лікарських засобів тетрациклінового ряду використовують кольорові реакції з натрію нітропрусидом, n-диметиламінобензальдегідом, реактивом Несслера, діазореактивом.

Утворення азобарвника можливе за рахунок наявності феноль­ного гідроксилу:

Кількісне визначення. 1. Антибіотики тетрациклінового ряду кількісно визначають біологічним методом дифузії в агар. При цьому 1 мкг = 1 ОД, відтак 1,0 г речовини =1 000 000 ОД.

2.Спектрофотометрія в УФ-області, фотоколориметрія і флуо-риметрія.

Зберігання. У сухому, захищеному від світла місці при кімнатній температурі, у банках із темного скла.

При зберіганні антибіотиків групи тетрацикліну спостерігаєть­ся зміна кольору — потемніння в результаті утворення домішок ангідротетрацикліну і 4-епіангідротетрацикліну та продуктів їх перетворення. Ці речовини більш токсичні, ніж вихідні лікарські засоби.

Водні розчини солей лікарських речовин тетрациклінового ряду поступово мутніють внаслідок випадіння основ.

У слабокислому середовищі розчини гідрохлоридів відносно стійкі, але в розчинах кислот і лугів вони легко руйнуються. На­приклад, у лужному середовищі утворюються ізотетрациклінові похідні.

Застосування. Лікарські засоби тетрациклінового ряду викорис­товуються як антибіотики широкого спектра дії при пневмонії, дизентерії, гонореї, тифі та інших інфекційних захворюваннях.

Призначають зазвичай усередину у вигляді таблеток, капсул, суспензій, рідше для внутрішньом'язових ін'єкцій. Зовнішньо — у вигляді мазей для лікування опіків, флегмон і очних захворювань.

Метацикліну гідрохлорид краще всмоктується при перораль-ному прийомі (капсули), довше зберігається в крові й ефективний при лікуванні гонореї. Доксицикліну гідрохлорид високоефектив­ний при інфекціях верхніх дихальних шляхів (бронхіт, плеврит, пневмонія), має пролонговану дію (1—2 прийоми на добу). Слід відзначити, що хоча антибіотики цієї групи викликають перехрес­ну стійкість, все ж мікроорганізми до них звикають менше, ніж до пеніцилінів.

Побічна дія. Утворюють комплекси з іонами кальцію, феруму і тому можуть відкладатися в кістках, емалі зубів. Через це не ре­комендують прийом тетрациклінів дітям і вагітним жінкам.

При прийомі цих лікарських засобів не слід вживати молочні продукти, препарати феруму й антациди, які містять солі АІ, М§, Са.

Напівсинтетичні тетрацикліни менш токсичні, бо швидше всмоктуються і швидше виводяться з організму.

Левоміцетин (Laevomycetium)

Хлорамфенікол (Chloramphenicolum)