Сторінка
4

Міклош Хорті в угорській історії

Аби послабити позиції дуже впливової єврейської буржуазії, вже 1920 року прем’єр-міністр Пал Телекі затвердив перший у ХХ столітті антисемітський закон Numerus clausus, котрий обмежував число євреїв і представників інших етнічних груп, які навчаються в університетах. Їх не приймали на державну службу, створювали різні перешкоди.

Зараз в Угорщині розгорілася дискусія навколо ідеї встановлення пам’ятника П.Телекі, який був відомим ученим-географом і лідером організації угорських бойскаутів. 1941 року на знак протесту проти втягування Угорщини у війну на боці Німеччини П.Телекі здійснив самогубство. Однак угорський міністр культури Іштван Хіллер заявив, що прийняті П.Телекі дискримінаційні закони за своєю значимістю переважують його антивоєнні заслуги. На жаль, під тиском Гітлера 30—40-х років було ухвалено ще три нелюдські закони, які після приходу до влади фашистів відкрили шлях до знищення 600 000 із 800 000 угорських євреїв.

Сам М.Хорті антисемітом не був і намагався врятувати якнайбільше євреїв. Він не володів правом вето на закони, маючи можливість лише двічі повертати їх на додатковий розгляд до парламенту. Усупереч тиску фашистської Німеччини, М.Хорті перешкоджав депортації угорських євреїв у концтабори. Є твердження, що згодом, коли М.Хорті був усунутий від влади і бідував, єврейські підприємці з Угорщини на подяку надавали йому матеріальну допомогу.

Що стосується угорських німців, то в руках Гітлера вони стали серйозним важелем тиску на М.Хорті, сприяючи з допомогою свого Національного союзу (фольксбунд) розвитку фашистського руху в Угорщині.

Усупереч обіцянкам М.Хорті, Закарпатська Україна, анексована Угорщиною 15 березня 1939 року, не отримала автономії. В Угорщині українці були людьми другого гатунку, а після возз’єднання з УРСР особи, що співробітничали з хортистами, були піддані репресіям.

Друга світова війна стала серйозною перевіркою на міцність системи суспільних відносин, що склалися за час регентства М.Хорті. Короткозора політика великих держав і країн Малої Антанти підштовхувала Угорщину до союзу з Німеччиною, що домагалася перегляду Версальської системи мирних договорів. Тому, скориставшись ослабленням французької гегемонії в Дунайському басейні, угорці спробували налагодити співробітництво з німцями, згодом перетворившись на сателітів Німеччини.

Безсумнівно, на М.Хорті лежить відповідальність за втягування Угорщини в Другу світову війну. Намагаючись спочатку мирними способами ревізувати Тріанонський договір, регент налагодив тісні відносини з Б.Муссоліні, домігся підтримки Гітлера в питанні анексії Закарпаття у Чехо-Словаччини. М.Хорті підтримував територіальні претензії до Румунії і виступив на боці Німеччини у війні з Югославією.

Він дозволив втягти Угорщину у війну проти СРСР, надавши армію й економічний потенціал країни в розпорядження Німеччини. Лише величезні втрати угорської армії на Дону в січні 1943 року змусили регента шукати контакти для укладання сепаратного миру з американцями й англійцями. До честі союзників, вони відмовилися вести переговори з М.Хорті в обхід СРСР.

Запізнілі спроби ухилитися від виконання зобов’язань перед гітлерівцями призвели до окупації Угорщини Німеччиною і встановлення в країні 1944 року фашистського режиму Ференца Салаші. Колаборант Ф.Салаші та його партія «Схрещені стріли» несуть історичну відповідальність за злочини, традиційно приписувані «хортистському режиму».

Режим Ф.Салаші й німецькі війська всередині країни перетворили регента на заручника фашистів. Аби зберегти державність Угорщини, М.Хорті вирішив не йти у відставку. Водночас, залишившись на посту регента і створюючи таким чином видимість законності німецького вторгнення, М.Хорті своїм ім’ям фактично покривав окупацію. Переконавшись у безвиході становища, він був змушений розпочати таємні переговори з радянським керівництвом, результатом яких став його виступ 15 жовтня 1944 року із заявою про перемир’я. А вже 16 жовтня М.Хорті був арештований нацистами і вивезений у Німеччину, де під тиском підписав зречення від влади.

У травні 1945 року М.Хорті та його сім’я були звільнені американцями. Ні держави-переможниці, ні нові власті Угорщини не мали претензій до старого екс-правителя. Після кількох років проживання в Баварії, на запрошення Антоніо Салазара М.Хорті із сім’єю виїхав у Португалію. Там, у курортному місті Ешторіал, він провів свої останні дні, спостерігаючи за розбудовою республіканської Угорщини. 1956 року йому ще довелося дізнатися про народне повстання, придушене радянським режимом. Помер Міклош Хорті 9 лютого 1957 року.

Оцінюючи особистість і діяльність Міклоша Хорті, не можна залишити без уваги ту обставину, що це була воістину людина-епоха. Він народився і виховувався за часів, коли не існувало радіо, телебачення, автомобіля, телефона, а закінчив життя в епоху атомної бомби та початку освоєння космосу. Він формувався як особистість, коли інститут монархії був правилом, а пішов із життя, коли навіть на Африканському континенті республіки перестали бути винятком. Він був військово-морським героєм імперії та будівельником нової країни, інтереси якої намагався захистити. Він не чіплявся за владу й не розкрадав державні багатства. Він жив і діяв так, як підказували йому його переконання та сумління. Бо «насамперед він був джентльмен у найстарішому, найщирішому сенсі цього слова» (Е.Саймон).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Історія Всесвітня»: