Сторінка
1

Реформація. Бібліотеки епохи буржуазних революцій та утвердження капіталізму: етап формування основних елементів соціального інституту

ПЛАН

1. Західна Європа.

2. Західна Європа ХІХ ст.

3. Російська держава.

4. Бібліотеки України, Білорусії, Прибалтики ХVІ-ХVІІ ст.

5. Російська держава в ХVІІІ ст.

6. Наукові і спеціальні бібліотеки Росії ХVІІІ ст.

7. Російська держава у ХІХ ст.

8. Університетські бібліотеки.

Реформації, буржуазні революції в Європі сприяли перетворенню королівських бібліотек у національні книгосховища, виникненню інших наукових бібліотечних закладів.

У зв’язку з розвитком капіталізму виникає потреба у публічній бібліотеці, яка створюється в першу чергу для буржуазії, а пізніше для широких мас.

Розвиток бібліотек пов’язаний з рухом, спрямованим проти католицької церкви, що виник у Німеччині й бере початок від 1517 р., коли Мартін Лютер кинув виклик верховній владі папи Римського. Цей революційний рух супроводжувався Селянською війною в Німеччині, боротьбою гугенотів у Франції і тридцятилітньою боротьбою протестантів і католиків в Англії. У країнах, де перемогла Реформація церковні та монастирські бібліотеки припинили своє існування. Стихійний антирелігійний рух привів до загибелі багатьох бібліотек. Тільки у Великобританії припинили існування до 800 монастирських і церковних бібліотек, а їх книги зникли, були назавжди втрачені для історії культури. Але не всі сили Реформації носили руйнівний характер. Мартін Лютер, наприклад, виступав за необхідність створення „хороших бібліотек”. Мова йде про світські бібліотеки, доступні вчителям, інженерам, купцям. Тому й створюється багато нових міських бібліотек, проте вони ще не були публічними в сучасному розумінні. Зростання фондів бібліотеки значною мірою залежало від випадкових обставин і щедрості даруючих. Часто книги передавали від одного закладу до іншого. Поряд з міськими світськими бібліотеками розвивалися королівські книгосховища. У цей час вони вже трохи прочинили двері для читачів, що не належали до верхівки суспільства. Це Королівські бібліотеки Франції, Німеччини, Швеції.

Західна Європа

Епоха Просвітництва продовжувалась з другої половини ХVІІ ст. до кінця ХVІІІ ст. Це був час інтенсивного вивчення фізичних та соціальних явищ під керівництвом Ньютона, Канта. Час створення найбільших наукових організацій: Академії наук (Париж), Королівського товариства (Лондон). Розпочата робота над енциклопедією Дідро „Словник мистецтв і ремесел”, де опубліковані статті, які були присвячені бібліотекам античного світу та Франції і які відіграли важливу роль у розвитку бібліотек.

Епохальне значення для розвитку бібліотечної справи мали буржуазні революції в країнах Західної Європи. Початок поклала Велика Французька буржуазна революція (1789-1794). Глибокі революційні перетворення в бібліотечній справі визначив буржуазний принцип загальнодоступності бібліотек та рівноправності читачів. Першим кроком була націоналізація книжкових скарбів.

Установчі збори Конвенту ухвалили декрет про передачу церковного майна в розпорядження нації. Монастирям наказувалось відправити каталоги книг і рукописів у муніципалітеті та канцелярії місцевих судових установ. У виданнях буржуазного уряду вийшло 10 млн. книг. Було проведено націоналізацію книг з феодальної знаті. Конфісковані книги зосереджувалися здебільшого в Парижі. Було заборонено знищувати і псувати книги, розпродувати їх. Книги, конфісковані у знаті, надходили, перш за все, в Королівську бібліотеку, яку Конвент у 1775 р. оголосив національною. Багато видань було передано в бібліотеки Арсеналу, Національного інституту наук і мистецтв. На основі націоналізованих фондів були створені громадські (публічні) бібліотеки. У цей час постало питання про введення національної бібліографії. Створюється зведений каталог на націоналізовану й конфісковану літературу, впроваджується нова класифікація з урахуванням наукової системи знань.

В епоху розвитку капіталізму виникає необхідність у спеціальних, наукових бібліотеках. У 1753 р. на підставі закону парламенту та підпису королеви Великобританії засновується бібліотека Британського музею. Основою її фонду стали колекції короля, вчених країни. Найбільшого розвитку бібліотека досягла у другій половині ХІХ ст., коли було збудоване нове приміщення з читальним залом, що мав форму кола. Розвиток цієї бібліотеки пов’язаний з іменем директора Антоніо Паніцці. Директор багато зробив для примноження слави бібліотеки: сприяв створенню нових каталогів, запровадив опис під колективним автором, сформував два основних завдання алфавітного каталога, актуальні й понині: відповідати на запитання про наявність книг у бібліотеці, об’єднувати твори одного автора в єдиний комплекс.

У кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. відбувається становлення національної культури американського народу. Важливою подією було створення національної бібліотеки – Бібліотеки конгресу. У 1800 р. президент США Джо Адамс підписав закон про організацію бібліотеки для членів конгресу, фонд якої – 3 тис. томів. Коли в 1814 р. бібліотека згоріла під час воєнних дій проти англійських колонізаторів, президент Томас Джеферсон допоміг відтворити її фонд. Комплектувалась бібліотека юридичною, історичною, краєзнавчою літературою. Важливим джерелом комплектування служив книгообмін.

Західна Європа ХІХ ст.

Буржуазні революції ХVІІ-ХVІІІ ст. сприяли росту фондів національних бібліотек за рахунок конфіскованої літератури, а також реалізації принципу загальнодоступності книг для широкого кола читачів. Розвиток капіталізму в ХІХ ст. вимагав залучення широких верств населення до знань. Капіталістичне суспільство потребувало освічених і кваліфікованих робітників, майстрів і клерків, а тому стало перед необхідністю створення публічних і народних бібліотек.