Сторінка
7

Методика закладання і проведення польового досліду з оптимізації параметрів дренажу в Ратнівському районі, Волинської області

Для запобігання зміщення гончарних трубок застосовують спеціальні з’єднувальні пластмасові туфти з маленькими отворами і захисно-фільтраційним матеріалом.

Зразу ж після укладання дренажу повинна бути здійснена попередня засипка трубок ґрунтом для запобігання їх зміщення.

Ґрунтом траншею засипають тільки після ретельного контролю якості укладки. Цю операцію простіше всього виконують бульдозерами з поворотнім відвалом. При засипанні дрен, на осушені, не допускається ущільнення ґрунту, в тому числі і проходами гусениць чи коліс машини по траншеї. Без траншейну укладку пластмасових трубок на глибину до 2м ведуть також після геодезичної розбивки трас і підготовки смуги з допомогою спеціалізованих дреноукладальників типу НД-4, НД-12 з додержуванням заданого похилу по тросику чи лазерному променю. Для підвищення осушувальної дії в ґрунтах з Кф<0,3 м/добу в щілину, що прорізається, рекомендується засипати чи закладати добре фільтруючий матеріал.

Для суцільного обкладання застосовують тільки синтетичні матеріали (скловолокно, скловата), якими дренажні трубки обмотуються частіше всього до укладання і рідше в процесі укладання.

Без траншейним способом можна укладати трубки діаметром до 75мм. Пластмасові трубки більшого діаметру укладають вузько траншейними або траншейним способом.

3. Методики проведення досліджень на дослідній ділянці

3.1. Організація і проведення агрометеорологічних спостережень

Необхідним джерелом отримання матеріалів спостереження, необхідних для виявлення впливу погодно-кліматичних умов на с/г виробництво, є мережа агрометеорологічних станцій і постів, які цілеспрямовано влаштовувати при проведенні комплексних науково-дослідних робіт на меліоративних системах.

Основні види спеціальних і спостережень в польових дослідах на меліорованих землях

Таблиця

Вид спостереження і роботи

Практичне використання даних спостережень

Вимірювання харак-теристик сонячної радіації

Вимірювання темпе-ратури повітря

Вимірювання темпе-ратури ґрунту

Вимірювання вологості повітря

Вимірювання вологості ґрунту

Вимірювання атмосфе-рних опадів і запасів води в сніговому пок-рові

Вимірювання випарову-вання ґрунтових вод і випаровування з водної поверхні

Визначення напрямку і швидкості вітру

Фенологічні спосте-реження

Вимірювання атмосфе-рного тиску

Вивчення режиму рівня ґрунтових вод

Вимірювання витрат і рівнів води в водотоках

Розрахунок сумарного водоспоживання методом теплового балансу. Програмоване вирощування врожаїв с/г культур. Дослідження теплового режиму ґрунту.

Розрахунок сумарного водоспоживання по методу С.М. Алпатьєва, І.А. Шарова, Г.К. Льгова і інших. Визначення кращих строків посіву, догляду і збору врожаю. Дослідження способів і техніки поливу.

Дослідження теплового режиму ґрунту, визначення сумарного водоспоживання методом теплового балансу, встановлення оптимальних строків проведення робіт по хімізації ґрунту.

Визначення сумарного водоспоживання по методу С.М. Алпатьєва, дослідження способів і техніки поливу, встановлення оптимальних строків збору врожаю, початку і тривалості посушливих явищ.

Дослідження способів і техніки поливу, корегування поливних режимів, оцінка продуктивних запасів вологи, визначення оптимальних строків посіву, водно-балансові розрахунки.

Оцінка волого забезпечення посівів, водно-балансові розрахунки, розрахунок і корегування поливних режимів, встановлення строків снігозатримки, оцінка умов перезимовки озимих культур і багаторічних трав.

Оцінка запасів продуктивної вологи в окремих горизонтах ґрунтів, визначення сумарного водоспоживання, водно-балансові розрахунки, визначення строків проведення різних меліоративних прийомів і обробки ґрунту.

Розрахунок сумарного водоспоживання методом теплового балансу, використання дощувальної техніки, оцінка можливості використання с/г авіації, планування окремих видів с/г робіт.

Розрахунок і корегування режиму зрошення, встановлення впливу окремих факторів на розвиток с/г культур, планування с/г робіт.

Визначення можливих змін погоди.

Оцінка осушувальної дії дренажу, контроль меліоративного стану територій, визначення швидкості, напрямку і витрат ґрунтового потоку.

Визначення складових водного балансу території, оцінка роботи осушувальної і зрошувальної мережі.

Метеорологічні спостереження ведуться на спеціальній площадці прямокутної форми (стандартний розмір (26 х 26 м)), розміщеної в рамках досліду на рівній відкритій горизонтальній ділянці, характерної для даної місцевості. На метеорологічній площадці встановлюють в визначеному порядку прилади і обладнання. Метеорологічні спостереження проводять в встановлені строки по київському декретному часу.

Агрометеорологічні спостереження – паралельні спостереження за метеорологічними елементами, вологістю ґрунту і станом с/г об’єктів (ростом і розвитком рослин, роботою с/г машин і т.д.).

Практичне використання даних метеорологічних і агрометеорологічних спостережень приведено в табл.

3.2. Методика визначення водно-фізичних властивостей ґрунту

У комплекс досліджень водно-фізичних властивостей ґрунту дослідної ділянки входили:

· визначення механічного складу;

· визначення щільності;

· визначення об’ємної маси;

· визначення повної і граничної польової вологоємкості;

· визначення вологості в’янення;

· визначення коефіцієнта фільтрації.

Механічний склад визначається по М.О.Кочинському з використанням піпетки.

Щільність ґрунту знаходилася пікнометрично в двократній повторності.

При розбіжності результатів визначень більш ніж 0,02 г/см³, аналіз повторювався.

Об’ємна маса ґрунту визначалася методом ріжучих циліндрів з використанням бура з кільцем об’ємом 50 см³, також шурфа за допомогою циліндра об’ємом 250 см³ у 3-6 повторностей.

Повна вологоємкість визначалась в зразках з непорушеною структурою в триразовій повторності методом насичення водою ґрунту, що знаходиться у циліндрах об’ємом 250 см³.

Визначення граничної польової вологоємкості методом заливних площадок розміром 1,5 х

Відбір ґрунтових зразків на вологоємкість виконувалася після 3 доби після закінчення заливання пошарово

Вологість в’янення прийнята рівній подвійній максимальній гігроскопічності, в свою чергу остання визначалася за методикою запропонованою А.В. Ніколаєвим.

коефіцієнти фільтрації для 0,5 метрового шару ґрунту визначалися за допомогою приладу Несторова ПВН – 00. Для більш глибоких шарів коефіцієнт фільтрації знайдений способом відновлення РГВ у свердловині після відкачки з використанням для розрахунків формули Г.Д.Еркіна.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»: