Сторінка
12

Аграрна політика України на шляху інтеграції у світове середовище

Більшість показників конкурентоспроможності базуються на інформації щодо обсягів зовнішньої торгівлі й призначені в основному для міжнародних зіставлень, хоча можуть використовуватися також для визначення конкурентоспроможності окремих регіонів, і визначаються для окремого товару або товарної групи. Оскільки конкурентоспроможність є відносною категорією, показники, що базуються на абсолютних величинах (частка ринку, обсяг експорту тощо), дають мало інформації про конкурентну позицію товару чи галузі у національній економіці. Більш інформативними є показники, які ґрунтуються на порівнянні одного сектора з іншими. Серед показників, що найчастіше використовуються зарубіжними вченими, варто виділити індекс відносної експортної конкурентоспроможності (Relative Export Advantage Index, RXA), індекс відносної залежності від імпорту (Relative Import Penetration Index, RMР) та індекс відносних торговельних переваг (Relative Trade Advantage Index, RTA).

Індекс відносної експортної конкурентоспроможності визначають за формулою:

де X – експорт; i та k – вид товару; j та l – країни.

Індекс RXA визначають як відношення частки країни у світовому експорті певного товару до частки даної країни в світовому експорті усіх інших товарів. Специфічною рисою даного вимірника є те, що світовий експорт товару завжди визначають як суму експорту всіх країн, крім тієї, яку досліджують. Аналогічно із суми світового експорту виключають значення експорту того товару, що є предметом дослідження. Це дає змогу уникнути подвійного рахунку, коли експорт країни (товару) є і чисельником, і складовою знаменника. Цей аспект особливо доречний, якщо країна має суттєву частку в світовій торгівлі, і/чи досліджуваний товар становить значну частину світового експорту.

Значення індексу RXA інтерпретується таким чином. Якщо він більший за 1, країна має порівняльні переваги стосовно експорту товару, який розглядається, якщо ж RXA < 1, то це свідчить про конкурентні невигоди.

Індекс відносної залежності від імпорту (Relative Import Penetration Index, RMР) дуже подібний до RXA з тією лише різницею, що тут до уваги беруть імпорт, який позначається як М:

Якщо значення індексу RMA більше за 1, то залежність від імпорту висока (має місце конкурентна невигода), якщо ж менше за 1 – низька (тобто існує конкурентна перевага).

Проте слід зазначити, що індекс RMР може бути дуже оманливим, оскільки його значення значно викривляється завдяки захисту внутрішнього ринку. В разі існування заборони на імпорт або заборонного рівня імпортного мита цей показник відображатиме високий рівень конкурентних переваг, тоді як справедливим може бути протилежне. Подібний недолік притаманний також індексу відносної експортної конкурентоспроможності. Якщо, наприклад, країна є лише транзитною державою, RXA може відображати високий рівень конкурентних переваг, що не відповідатиме дійсності. З цього погляду важливо враховувати, що саме розглядається як експорт, оскільки, на жаль, при обліку і класифікації зовнішньоторговельних операцій існують значні відмінності між окремими країнами.

При розрахунку індексу відносних торговельних переваг до уваги одночасно беруть показники експорту та імпорту певного товару. RTA розраховують за формулою:

Позитивне значення даного показника вказує на відносні переваги у зовнішній торгівлі, негативне – на відносні невигоди.

Важливість використання одночасно експорту та імпорту при обчисленні конкурентоспроможності стає все важливішим, зважаючи на зростання внутрішньогалузевої торгівлі. Це можна проілюструвати за допомогою простого прикладу. Припустимо, що RXA для i-того продукту в j-тій країні дорівнює 3, що підтверджує високий рівень конкурентоспроможності даного продукту. Однак значення RTA для того ж товару в тій самій країні дорівнює –1, відображаючи брак конкурентоспроможності. Причина такої невідповідності – наявність внутрішньогалузевої торгівлі: хоча експорт даного товару і досить значний, його імпорт навіть більший. Таким чином, розглядаючи одночасно експорт та імпорт, RTA є набагато досконалішим й інформативнішим вимірником конкурентоспроможності.

Проте при практичному використанні всіх трьох індексів виникають численні проблеми. Мінімальні значення індексів RXA та RMР обмежені нулем, тоді як максимальні не обмежені. RTA може бути як позитивним, так і негативним, відображаючи наявність чи відсутність конкурентних переваг, при цьому його мінімальне і максимальне значення також не обмежені. У той же час, якби зазначені індекси мали граничні значення, це полегшило б їх інтерпретацію, оскільки можна було б точніше визначити ступінь конкурентних переваг (чи їх відсутності).

Крім того, при інтерпретації всіх трьох індексів можуть виникнути труднощі, якщо існують значні коливання між їхніми значеннями у різні роки внаслідок структурних змін в економіці, що характерно для більшості країн з перехідними економіками, у тому числі й України. Оскільки структура виробництва, зокрема в аграрному секторі, постійно змінюється, обсяги зовнішньої торгівлі продовольчими товарами у різні роки суттєво відрізняються. Тому в цих умовах досить важко зробити висновки щодо конкурентоспроможності сільського господарства.

Для того щоб оцінити конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства, нами були розраховані індекси відносних торговельних переваг для деяких сільськогосподарських товарів, що є або були в минулому основними експортної спеціалізації України (рис. 1.2). Обраний період (1994–2001 рр.) дає змогу простежити динаміку зміни конкурентоспроможності цих товарів із часом.

Аналіз одержаних значень RTA дозволяє зробити кілька важливих висновків. По–перше, як видно з рисунка 1.2, у 1998 році майже для всіх товарів, за винятком зернових та насіння соняшнику, було характерним значне зниження конкурентоспроможності внаслідок скорочення експорту, причиною чого є фінансова криза в Росії, куди спрямовується значна частка української сільськогосподарської продукції. Це свідчить про досить високу залежність України від кон’юнктури зовнішніх ринків і потребує пошуку шляхів диверсифікації експорту.

* сухе знежирене молоко

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Інші реферати на тему «Географія економічна»: