Сторінка
1

Основи технології вирощування товарної риби за дволітнім циклом. Вирощування товарної риби за трилітнього циклу

1. Основи технології вирощування товарної риби за дволітнім циклом.

2. Вирощування товарної риби за трилітнього циклу

1. Основи технології вирощування товарної риби за дволітнім циклом

Інтенсивна технологія вирощування товарної риби. Даний технологічний процес в рибних господарствах України в сучасних умовах здійснюється з використанням різних форм рибництва. Найбільш поширені серед них — інтенсивна та випасна технології.

Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставах базується на полікультурі таких об’єктів рибництва, як короп, рослиноїдні риби (білий та строкатий товстолоби, білий амур), буфало, веслоніс, піленгас тощо, які мають різний спектр живлення. Перед заповненням ставів водою готують кормові місця у ставах. На глибині 0,5-1 м такі місця чи кормові смуги ущільнюють піском чи вапном. Кормових місць розміром 2х3 м повинно бути 10-12 на 1 га ставу. За умови механічної роздачі кормів на глибині 0,5 — 1 м вздовж берегової лінії ставів влаштовують кормові смуги розміром 2х10 м. Кормові місця позначають віхами. Основними інтенсифікаційними заходами, які проводяться у ставах у період вирощування риби, є їх удобрення та повноцінна годівля риби. Зариблення нагульних ставів доцільно проводити стандартним посадковим матеріалом (25г короп та 25-30г — рослиноїдні риби), вирощеним у своєму господарстві. У випадку завезення його з інших господарств слід враховувати такі показники, як його якість, породне походження та епізоотичний стан. Рекомендується використовувати також однорічок гібрида коропа з амурським сазаном.

За інтенсивної форми вирощування у ставах проводять регулярну годівлю риби гранульованими комбікормами, призначеними для риб (рецепти:111-1 Укр.; 111-2 Укр.; 111-3 Укр.), з різним складом їх компонентів та різними харчовими властивостями. Слід пам’ятати, що короп ефективно використовує ці корми за умови наявності у його раціоні не менше 25-30% природної їжі.

Розрахунок у потребі комбікормів ведуть за формулою:

Х = (По — Ппр.) х S •К,

де Х — необхідна кількість комбікормів, кг;

По — загальна рибопродуктивність по коропу, кг/га;

Ппр — природна рибопродуктивність по коропу, кг/га, з врахуванням затрат мінеральних та органічних добрив;

S — площа ставів, га;

К — кормовий коефіцієнт комбікормів, який складає 4,7.

Годівлю риби розпочинають о 6-8 годині ранку, наступні порції добового раціону вносять через кожні чотири години. Якщо годівля риби проводиться з використанням автогодівниць “Рефлекс”, корми в них завантажують 1 раз на добу. Поїдання корму на кормових місцях перевіряють через 30-60 хв. після задавання його у стави. Якщо риба не спожила корм, наступне задавання припиняють, виясняють причини цього явища (якість кормів, гідрохімічний режим, фізіологічний стан риби тощо) і вживають необхідних заходів.

Впродовж вегетаційного періоду у ставах проводиться регулярний контроль за температурним та гідрохімічним режимами, які мають відповідати основним рибоводним вимогам. З метою застосування тих чи інших заходів, спрямованих на коригування рибоводного процесу та усунення чинників, які затримують розвиток природної кормової бази та ріст риб у ставах проводиться постійний рибоводно-біологічний контроль. Не менше двох разів на місяць досліджують стан розвитку природної кормової бази у ставах, контроль за ростом та станом риби здійснюють шляхом проведення два рази на місяць контрольних ловів. Якщо риба відстає у рості, з’ясовують причину цього усувають її. При контрольних ловах проводиться клінічний огляд риби на наявність зовнішніх ознак її захворювання. В разі необхідності рибу лікують.

Облов ставів проводять, як правило, у вересні-жовтні, коли температура води знижується, а ріст риби практично припиняється. Для облову нагульних ставів використовують рибовловлювачі. Виловлену у ставах рибу зважують, проводять облік, встановлюють її сумарний приріст за вегетаційний період, середню індивідуальну масу. Визначають вихід риби у відсотках від її посадки на вирощування та рибопродуктивність (т/га). Після облову в нагульних ставах товарної риби за дволітнього циклу приступають до підготовки ставів для вирощування в них риби у наступному сезоні. За дволітнього циклу інтенсивного вирощування товарна риба в рибних господарствах України, залежно від їхнього зонального розташування, досягає середньої маси від 400 до 500 г за виходу 75 — 80% і рибопродуктивності до 2,5 — 3 т/га.

Випасна технологія вирощування товарної риби

При вирощуванні ставової риби у полікультурі за інтенсивною технологією основним обєктом є короп. Рослиноїдні риби та інші об’єкти культивування використовуються як додаткові, які споживають в основному природну кормову базу. Всі розрахунки щодо заходів інтенсифікації і, зокрема, необхідної кількості кормів проводяться виходячи з фізіологічних потреб коропа. В сучасних умовах у ряді рибних господарств відбуваються певні зміни щодо технологій та методів ведення рибництва. Основна їх мета — забезпечення ресурсозбереження при вирощуванні риби, максимальне використання біологічного потенціалу водойм, більш широке запровадження полікультури риб за їх випасного утримання, зменшення використання комбікормів та добрив тощо.

При вирощуванні на природних кормах коропових риб за випасного утримання (без годівлі штучними кормами) поряд з коропом вагоме місце відводиться оптимальному набору об’єктів полікультури риб з різним спектром живлення, зокрема, рослиноїдним рибам — білому та строкатому товстолобам, білому амуру, а також буфало, піленгасу тощо. Ці об’єкти рибництва мають високу потенційну здатність росту. Між ними відсутні або ж слабко виявлені конкурентні відносини щодо живлення природною кормовою базою. У цих умовах особливе значення надається питанню вибору оптимального співвідношення об’єктів полікультури риб з урахуванням їх трофічних рівнів, а також спрямованого формування природної кормової бази ставів.

Рибопродуктивність ставів за випасного утримання товарної риби визначається виключно станом природної кормової бази ставів, доступністю рибі кормових організмів, ефективністю їх використання різними вирощуваними об’єктами полікультури. За таких умов необхідний регулярний контроль за гідрохімічним режимом в ставах, особливо за вмістом розчиненого у воді кисню та окислюваністю води, тому що надмірне внесення органічних добрив може викликати різке зниження концентрації у воді кисню та значне підвищення в ній вмісту органічної речовини. Поряд з цим, можуть виникнути такі небажані явища, як метанове бродіння, денітрифікація та ін. У цих умовах у ставах значно знижується процес продукування природної кормової бази, а також засвоєння кормів рибою, ріст її пригнічується. У таких випадках внесення органічних добрив припиняють.