Сторінка
2

Основи технології вирощування товарної риби за дволітнім циклом. Вирощування товарної риби за трилітнього циклу

Починаючи з температури води 7°С, у воду ставів вносять мінеральні — азотні та фосфорні добрива з метою забезпечення кругообігу органічних та мінеральних речовин. Впродовж усього вегетаційного періоду регулярно (раз на 10-15 діб) проводиться аналіз вмісту у воді таких життєво важливих для роботи природної екосистеми ставів біогенних елементів, як азот та фосфор. За біологічною потребою до ставів вносять мінеральні добрива, доводячи рівень нітритного азоту у воді до 2 мгN/л, а фосфору — до 0,5 мгР/л. Для профілактики та покращення екологічного стану ставів протягом вегетаційного сезону раз на місяць, а за необхідності — частіше проводять їх вапнування з розрахунку не більше 150 кг/га за одне внесення.

За умови виконання перерахованих заходів, а також регулярного рибоводно-біологічного контролю у ставах, за випасної форми вирощування товарної риби досягаються оптимальних показників розвитку природної кормової бази, за рахунок якої вирощується риба. Середньосезонна біомаса природної кормової бази у ставах повинна бути не нижчою: за фітопланктоном — 20-30 мг/л (але не вище 80 мг/л); зоопланктоном -8-12 мг/л; зообентосом — 3-5 г/м2.

Досвід показує, що продуктивні можливості ставів в умовах випасної технології вирощування риби у оптимальній полікультурі (як видового, так і кількісного співвідношення) з урахуванням трофічних рівнів риб та проведення перерахованих інтенсифікаційних заходів дають змогу одержувати рибопродуктивність 1-1,5 т/га.

2. Вирощування товарної риби за трилітнього циклу

Трилітній цикл вирощування товарної риби застосовується перш за все, у районах, де рибогосподарський вегетаційний сезон короткий і дволітки риб не встигають досягти товарної маси. Це, як правило, господарства північних районів України. Кінцевою метою господарств, які працюють за цим циклом, є одержання крупної товарної риби масою не менше 1 кг, яка дозволяє господарству мати високу рентабельність.

У господарствах з трилітнім циклом змінюється співвідношення між окремими категоріями ставів. На вирощувальні стави І та ІІ порядку, в яких вирощується рибопосадковий матеріал на першому та другому роках життя, припадає до 35% ставового фонду. Збільшується також кількість зимувальних ставів в зв’язку з необхідністю організації зимівлі цьоголіток та дволіток.

Трилітній цикл вирощування риби має як переваги, так і певні недоліки. До переваг слід віднести те, що на першому році життя короп і рослиноїдні види риб забезпечують значно більший приріст, ніж на другому за умови використання нормальних щільностей посадки короп за сезон у трилітньому віці може дати приріст до 1 кг, чого ніколи не отримують у дволіток. За трилітнього циклу значно подовжується термін реалізації товарної риби, бо селекційний її відлов можна проводити, починаючи з липня. Значно знижуються також затрати рибопосадкового матеріалу на одиницю вирощеної продукції, а крупна риба має більш високу вартість на ринку і кращі споживчі якості.

До негативних сторін трилітнього циклу слід віднести наступне: виробничі процеси за більш довгий термін ускладнюються, риба зимує двічі, внаслідок чого підвищується її відхід, трилітній короп більше підлягає захворюванню такою небезпечною хворобою, як краснуха, порівняно з цьоголітками та дволітками.

В основі технології трилітнього циклу, розробленої в Україні на базі Сумського рибокомбінату, застосування якої має досить високий рівень рентабельності, закладена висока культура ведення рибництва, чітке дотримання повноти та черговості технологічних процесів. Підготовка всіх категорій ставів до вирощування в них риби проводиться за загальною схемою, як за дволітнього, так і за трилітнього циклів ведення рибництва. Обов’язковою умовою технології є використання коропо-сазанових гібридів від генетичночистих ліній плідників, які мають високу стійкість до захворювань на всіх етапах культивування за високих щільностей посадки; високий темп росту риби, завдяки ефекту гетерозису, ефективне використання штучних та природних кормів. Обов’язковою умовою трилітнього циклу є годівля риби штучними комбікормами.

У ставах всіх категорій, де вирощується різновікова молодь та товарна риба впродовж вегетаційного сезону проводиться рибоводно-біологічний контроль, регулярно ведутся спостереження за температурним та кисневим режимами. За необхідних умов застосовують відповідні меліоративні заходи. Двічі на місяць досліджують стан розвитку природної кормової бази, наявність у воді необхідних біогенних елементів, вносять органічні та мінеральні добрива, проводять регулярну годівлю риби, при проведенні контрольних ловів риби досліджують ріст, розвиток риби та стан її здоров’я.

Вирощування цьоголіток здійснюється у вирощувальних ставах І порядку за щільності посадки личинок до 300 тис.екз./га. Цьоголітки за цих умов досягають середньої маси 7-10 г, вихід їх досягає 50% і більше, рибопродуктивність вирощувальних ставів І порядку коливається від 1,7 до 2,4 т/га.

На зимівлю цьоголіток поміщають у зимували І порядку з розрахунку до 1 млн. екз./га. При коефіцієнті вгодованості цьоголіток близько 3, нормальних гідрохімічних, температурних та гідрологічних умовах зимівлі вихід однорічок складає 60% і більше.

У вирощувальних ставах ІІ порядку рибопосадковий матеріал (дволіток) вирощують за щільності посадки до 40-50 тис.екз./га. Приблизно 30% від посадки у полікультурі займають рослиноїдні риби. Годівлю риби розпочинають відразу ж після зариблення ставів. Дволітки досягають середньої маси близько 100 г, виживання їх складає 75-90%, рибопродуктивність ставів — 2,5-3,0 т/га при затратах комбікормів близько 3. Зимівлю дволіток проводять у зимувальних ставах ІІ порядку за щільності посадки близько 600 тис.екз./га. Виживання дворічок складає 70-95%.

Зариблення нагульних ставів проводять дворічками коропа у полікультурі з білим та строкатим товстолобами (до 30% від загальної посадки) за загальної щільності посадки 2,0-3,5 тис.екз./га (в залежності від кормності водойм та якості комбікормів, які є у господарстві). Товарні трилітки досягають середньої маси за таких умов близько 1 кг за виживання 90-96% і рибопродуктивності 2-2,5 т/га. Затрати корму складають у середньому 3,5. Годівлю риб проводять, застосовуючи автогодівниці “Рефлекс”.