Сторінка
1

Організація медичного забезпечення механізованого (танкового) полку в наступі

Кількість годин: 2

Оснащення: таблиці – 2

1. Організація медичного забезпечення полку в наступі.

2. Похідний порядок частини при здійсненні маршу в передбаченні зустрічного бою.

План

І. Вступ

Актуальність теми: Наступ – вид бою, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами місцевості). В залежності від обстановки і поставлених завдань, наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який займає підготовлену оборону, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним, а на противника, який поспіхом перейшов до оборони з висуванням з глибини.

Організація медичного забезпечення полку в наступі буде визначатися:

- способом прориву оборони противника (з ходу, з вихідного положення);

- побудовою бойового порядку, глибиною бойових завдань, темпом наступу;

- можливістю різких і швидких змін обстановки.

Мета лекції: Ознайомити студентів з організацією медичного забезпечення механізованого полку в наступі.

ІІ Основна частина.

1. Санітарні втрати полку в наступі.

На роботу медичної служби в бою значно впливатиме величина, структура і характер санітарних втрат. В наступальному бою розміри санітарних втрат зазнають значних коливань і залежать від характеру і степені напруженості бойових дій, завдань, які вирішує полк, його місця в бойовому порядку дивізії, масштабів застосування противником зброї масового ураження, степені інженерного обладнання місцевості, наявності в особового складу індивідуальних засобів захисту та вміння користуватися ними.

З матеріалів різних операцій періоду Великої Вітчизняної війни, середньодобові втрати від вогнепальної зброї становили 8-12% особового складу. В окремих боях ці коливання були ще більш різними – від 1% до 25% за добу бою.

Сучасний наступальний бій характеризується більшою рішучістю, стрімким розвитком бойових дій а, отже більш мінливою обстановкою. В сучасному бою війська можуть наступати більш високими темпами і на більшу глибину, чим в період другої світової війни. Наявність на озброєнні сучасних армій засобів масового ураження може призвести до одномоментного виникнення у військах масових втрат.

В сучасному наступальному бою при застосуванні тільки звичайних видів зброї санітарні втрати за добу можуть складати 10-15% кількості особового складу.

В умовах застосування зброї масового ураження, санітарні втрати полку від звичайних видів зброї можуть складати 5-7%, від ядерної зброї – 17-25%, від хімічної зброї і токсинів – 3-8%, хворими – 0,1%. В цілому за добу бою при наступі санітарні втрати можуть складати 25-40% кількості особового складу.

При плануванні медичного забезпечення бойових дій військ важливо не тільки визначити можливу величину санітарних втрат, але й їх розподілення по рубежах, бойових завданнях, елементам бойової побудови військ. В другій світовій війні в ході бою найбільше число санітарних втрат, як правило, відмічалось в перший день при прориві головної смуги оборони противника і значно зменшувалось при дії в глибині його оборони. В сучасних умовах в залежності від завдань, які вирішуються полком і тактики дій противника, який обороняється найбільші санітарні втрати можна очікувати при прориві передового району оборони бригади і позиції бригадних резервів противника.

Якщо всі санітарні втрати механізованого (танкового) полку від звичайних видів зброї за добу бою при наступі прийняти за 100%, то 60% з них можуть складати при виконанні найближчого завдання, а 40% - при виконанні подальшого завдання.

При прогнозуванні величини санітарних втрат, а також оцінці втрат, доцільно визначити і їх структуру, так як вона безпосередньо впливає на обсяг і зміст медичної допомоги. Порівняльні дані щодо структури вогнепальних уражень за досвідом другої світової війни 1941-1945 р.р., війни в Афганістані 1979-1989р.р. та локальних війн другої половини ХХ століття подано в таблиці № 1.

Таблиця № 1.