Сторінка
3

Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях

Основний показник стійкості роботи рослинництва — це рівень виробництва валової продукції в натурі.

Для оцінки стійкості роботи рослинництва можна використати формулу:

С рос = ЗВП/ВП х 100%

Срос – стійкість роботи рослинництва, %;

ЗВП – залишкова валова продукція, валову продукцію розраховують за формулою:

ЗВП = ВП – (ПП + ПТ),

де ВП – програмована планова продукція в натурі;

ПП – прямі втрати продукції рослинництва;

ПТ – втрати продукції рослин­ництва від зміни технології виробництва.

При розрахунках втрат необхідно користуватися спеціальними таблицями втрат врожаю при ураженні радіоактивними речови­нами, небезпечними хімічними сполуками, хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур як біологічними засобами ура­ження.

Оцінка стійкості роботи тваринництва. Розрахунки стійкості роботи тваринництва необхідно проводити на фоні можливого ра­діаційного забруднення, хімічного і біологічного зараження. До вихідних даних обстановки ще необхідні дані: забезпеченість тех­нікою і паливно-мастильними матеріалами, електроенергією, вакцинами, сироватками та іншими ветеринарними препаратами, забезпеченість технологічного переробного процесу тваринницької продукції, умови утримання тварин, забезпеченість тварин корма­ми, водою та можливість укриття тварин, можливі втрати спеціа­лістів та інших працівників тваринництва; запланований обсяг виробництва продукції тваринництва.

Розрахунки проводити за календарний час за тими ж форму­лами, що й для оцінки стійкості роботи рослинництва.

Оцінка стійкості роботи машинно-тракторного парку і паливно-енергетичного комплексу. Для оцінки стійкості роботи машинно-тракторного парку і паливно-енергетичного комплексу необхідно використати такі вихідні дані: прогноз можливої надзвичайної обстановки в мирний чи воєнний час; забезпеченість спеціаліста­ми, механізаторами після проведення мобілізації; наявність тех­ніки, мастил і палива в необхідній кількості для технологічного процесу; забезпечення електроенергією і автономними джерелами електроенергії.

Необхідно визначити коефіцієнт технічної готовності техніки, механізмів і паливно-енергетичної системи.

Коефіцієнт технічної готовності машинно-тракторного парку розраховують за формулою:

К = 1 – Дрем/ Дн

де Дрем – дні перебування тракторів і автомобілів на ремонті і технічному обслуговуванні;

Дн – загальна кількість днів перебу­вання тракторів і автомобілів на об'єкті.

Коефіцієнт використання машинно-тракторного парку визна­чають за формулою:

Кв = Др/Дн

де Др – фактично відпрацьовані тракторо-дні;

Дн – загальна кіль­кість днів перебування тракторів і автомобілів на об'єкті.

Так, для повітряної ударної хвилі встановлені сім послідовних значень величини надмірного тиску ДРф: 1,5; 10; 20; ЗО; 40; 50; 100 кПа (0,015; 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 1,0 кгс/см2).

Для світлового випромінювання (при умові прозорості атмос­фери) прийняті шість значень величин світлового імпульсу £/св: 12,4; 29,3; 54,4; 83,7; 113,0; 259,5 Дж/см2 (2,7, 13, 20, 27 і 62 кал/см2).

Для радіоактивного забруднений місцевості прийнято 12 зна­чень величини гамма-радіації Д7: 40, 100, 200, 300, 400, 600, 800, 1200, 2000, 3000, 5000, 7000 Р.

У зв'язку з тим, що на практиці можуть бути різні проміжні вказаних величин, прийнято групувати сусідні градації значень в інтервали або діапазони. Послідовність діапазонів утворюють шкалу діапазонів.

Наприклад, для надмірного тиску одержимо шкалу із 8 ді­апазонів: менше 1,5; 1,5—10; 20—30; 30—40; 40—50; 50—100 і біль­ше 100 кПа.

Для світлового імпульсу маємо 7 діапазонів: менше 12,4; 12,4—29,3; 29,3—54,4; 54,4—83,7; 83,7—113,0; 113,0—259,5 і більше 259,5 Дж/см2.

Для дози гамма-радіації на місцевості Ду— шкала із 13 діа­пазонів: менше 40; 40—100; 100—200; 200—300; 300—400; 400—

Рис. 7.1. Схеми ізоліній і зон впливу між ними, які відповідають надмірному тиску а) у фронті повітряної ударної хвилі; б) світлового імпульсу; в) доз гама радіації наземного ядерного вибуху потужністю 0,2 Мт

600; 600—800; 800—1200; 1200—2000; 2000—3000; 3000—5000; 5000—7000 і більше 7000 Р.

Графічне уявлення про діапазони радіоактивного забруднення місцевості можна скласти із рис. 7.1. Окремо для кожного з трьох вражаючих факторів ядерного вибуху проведені лінії, що з'єдну­ють точки, які відповідають однаковим градаціям величини Такі лінії називаються ізолініями. Ізолінії для повітряної ударної хвилі і світлового випромінювання (рис. 7.1, а, б) — це правильні концентричні кола з центром, який збігається з епіцент­ром ядерного вибуху. Для радіоактивного забруднення місцевості ізолінії називають ізодозними лініями і мають вони складну кон­струкцію. Еліптичні криві (рис. 7.1, в) відповідають найбільш про­стому випадку — ідеальній формі радіоактивного сліду. Така фор­ма можлива тільки при постійній швидкості і напрямку середнього вітру на висоті підйому хмари ядерного вибуху. На рис. 7.1, в нане­сено радіоактивний слід, що відповідає швидкості середнього вітру 50 км/год.