Сторінка
2

Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях

На основі результатів оцінки стійкості об'єкта роблять виснов­ки і пропозиції по кожному елементу і об'єкту в цілому: межа стійкості об'єкта, найбільш вразливі його елементи, характер і ступінь руйнувань при максимальному надмірному тиску, сильному землетрусі і урагані, можливі збитки; межа доцільного підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об'єкта і пропозиції (за­ходи) для підвищення межі стійкості об'єкта.

Оцінка можливості виникнення пожеж на об'єкті. Можливість виникнення пожеж встановлюють за займистістю матеріалів від світлового імпульсу ядерного вибуху, руйнування печей, газопро­водів, пошкодження електромережі, які можуть виникнути при аваріях, землетрусах, бурях та ін.

Світловий імпульс можна розрахувати за температурою заго­рання або нагрівання матеріалів і виробів:

При оцінці стійкості об'єкта проти світлового випромінювання ядерного вибуху необхідно визначити максимальне значення світ­лового імпульсу яке може бути на об'єкті.

Для оцінки стійкості об'єкта проти світлового випромінювання необхідні такі вихідні дані: характеристика будівель і споруд, характер виробництва, які горючі матеріали застосовуються у ви­робництві; вид готової продукції та місце її зберігання.

Оцінку стійкості сільськогосподарського об'єкта до світлового випромінювання доцільно проводити у такій послідовності: визна­чити ступінь вогнетривкості будівель і споруд, виявити горючі матеріали, елементи конструкцій і речовини; розрахувати світлові імпульси, при яких відбудеться спалахування елементів із зай­мистих матеріалів; визначити категорію виробництва за пожежною небезпекою. Щільність забудови на об'єкті визначають за фор­мулою:

П = Sп / Sт х 100

де П — площа забудови; Sп — сумарна площа всіх будівель і спо­руд; Sт — площа території об'єкта.

Розрахункові дані зводять у таблицю результатів оцінки і роб­лять висновки, в яких вказують: межу стійкості об'єкта проти світлового імпульсу; очікуваний максимальний світловий імпульс; найбільш пожежонебезпечні елементи об'єкта і можлива обстановка на об'єкті.

На основі висновків розробляють конкретні заходи підвищення пожежної стійкості об'єкта.

Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації починається з визначення максимальних очікуваних значень рівня радіації і дози проникаючої радіації.

За показник стійкості об'єкта приймається допустима доза ра­діації, яку можуть одержати люди за час робочої зміни.

Стійкість об'єкта проти радіаційного ураження можна оціню­вати у такій послідовності. Визначити: граничні рівні радіації (Р/год) на об'єкті, за яких можлива виробнича діяльність у зви­чайному режимі або в режимах радіаційного захисту; ступінь захищеності працюючих; дози радіації, які може одержати ви­робничий персонал; втрати сільськогосподарських тварин і зни­ження їх продуктивності (%); втрати сільськогосподарських рос­лин та їх урожайність (%); втрати і ураження лісових насаджень і в результаті цього зниження господарської діяльності лісогоспо­дарських об'єктів; стійкість роботи сільськогосподарських і лісо­господарських об'єктів.

Після аналізу зробити висновки про очікувані максимальні рівні радіоактивного забруднення території об'єкта і дози про­никаючої радіації; ступінь забезпечення захисту працюючих, тва­рин і обладнання, техніки, урожаю, кормів, води; можливість безперервної стійкої роботи об'єкта за умови, що сумарна доза опромінення працюючих не перевищуватиме допустимої дози; мож­ливість виробництва запланованої, доброякісної продукції тварин­ництва, рослинництва і лісового господарства та заходи підвищен­ня стійкості роботи об'єкта, підвищення рівня захисту працюючих, сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва, рослин і врожаю, води і вододжерел.

Оцінка стійкості об'єкта проти впливу хімічних і біологічних за­собів. При оцінці стійкості об'єкта до впливу ОР і СДОР необхідно визначити: тип ОР чи СДОР, межі осередку хімічного зараження і ураження, площу зони зараження; глибину поширення зараже­ного повітря; стійкість хімічних речовин на місцевості; час мож­ливого перебування людей у засобах захисту органів дихання і шкіри; час можливого утримання сільськогосподарських тварин у захисних спорудах; кількість заражених людей, тварин; площі заражених рослин; зараження техніки; можливі втрати людей, тварин, загибель сільськогосподарських культур і лісових наса­джень.

Основним критерієм стійкості роботи об'єкта в умовах хіміч­ного зараження є втрати людей, тварин і рослин.

Оцінку стійкості об'єкта до впливу біологічних засобів не­обхідно починати з таких вихідних даних: встановити вид біоло­гічних засобів, які можуть бути загрозою для господарства, ступінь небезпеки для людей, тварин і рослин; ступінь захищеності людей, тварин, рослин, продукції тваринництва і рослинництва, води та ін. При оцінці стійкості об'єкта до впливу біологічних засобів не­обхідно визначити: вид збудника, ступінь його небезпечності, межі зараження, можливість і швидкість поширення інфекційних за­хворювань людей, тварин та небезпечних хвороб рослин; можливі втрати людей, тварин, посівів сільськогосподарських культур; не­обхідність введення карантину і обсервації.

На основі оцінки стійкості зробити висновки і розробити за­ходи щодо підвищення стійкості об'єкта до можливого ураження біологічними засобами та ліквідації осередку біологічного ура­ження і відновлення стійкості виробничої діяльності об'єкта. Робота об'єкта в цілому складається із роботи окремих галу­зей виробництва. Тому необхідно розглянути стійкість роботи в надзвичайних умовах окремих основних галузей сільськогосподар­ського виробництва.

Оцінка стійкості роботи рослинництва. Найбільш небезпечними для ведення рослинництва в надзвичайних умовах є радіаційне, хімічне і біологічне ураження, які можуть бути в мирний і воєн­ний час. Тому ці вражаючі фактори і повинні бути вихідними для оцінки обстановки. Крім цього, необхідні такі дані: забезпе­ченість технікою, запасними частинами, паливно-мастильними ма­теріалами, хімічними і біологічними засобами захисту рослин, мі­неральними і органічними добривами, забезпеченість спеціаліста­ми, забрудненість РР чи зараженість хімічними речовинами і біо­логічними засобами посівів, площі сільськогосподарських угідь, які можуть бути перепрофільовані або виключені із сівозміни, можли­ві втрати працюючих у рослинництві у зв'язку з мобілізацією чи ураженням РР, хімічними речовинами чи біологічними засобами, програмований обсяг виробництва продукції рослинництва, серед­ня програмована урожайність основних сільськогосподарських культур та площі цих культур.