Сторінка
5

Податковий контроль корпорацій

У Великій Британії компанії визначають розрахунковий (звітний) період на свій вибір; декларації, звіти і розрахунки мають бути подані в податкову службу протягом 12 місяців після закінчення звітного періоду. Великі компанії на основі річного розрахунку податкових зобов'язань вносять щоквартальні авансові платежі на 13-й день шостого, дев'ятого, дванадцятого і п'ятнадцятого місяців від початку звітного періоду. Усі інші британські компанії визначають свої зобов'язання за корпораційним податком у межах дев'яти місяців після закінчення звітного періоду. Компанії, які невчасно подали декларації або не розрахувалися з бюджетом, підлягають штрафним санкціям. Останнім часом повноваження податкової служби щодо посилення контролю і розслідування податкових правопорушень значно розширені.

У Федеративній Республіці Німеччини умовами податкового адміністрування передбачено, що фіскальний рік збігається з календарним. Якщо компанія приймає звітний період, відмінний від календарного року, податок на прибуток справляється на основі визначення оподатковуваного доходу в звітному періоді, який має закінчуватися в межах календарного року. Щорічна податкова декларація має бути подана 31 травня року, наступного після податкового. Допускається відстрочення за умови клопотання самої компанії або заповнення й подання декларації ліцензованим податковим консультантом.

Поточні податкові платежі на прибуток німецьких корпорацій визначаються в розмірі однієї четвертої податкового зобов'язання за попередній рік і вносяться в бюджет 10-го числа березня, червня, вересня і грудня. На прострочені платежі нараховується пеня в розмірі 6 % річних, яку починають стягувати через 15 місяців. У разі несвоєчасного подання декларації накладається штраф у розмірі до 10 % від величини податкового зобов'язання.

Ще більша схожість щодо норм оподаткування, організації податкового процесу та проведення аудиторської роботи властива податку на додану вартість, особливо в межах Європейського Союзу, а також країн Центральної і Східної Європи.

Список літератури:

1. Отчет о мировом развитии, 1997: государство в меняющемся мире: Пер. с англ. — М.: Прайм-ТАСС, 1997. — С. 107—108.

2. Паррингтон В. Л. Основньїе течения американской мисли: Пер. с англ. — М.: Иностр. литература, 1962. — С. 374.

3. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: Пер. з англ. — К.: Основи, 1994. — С. 137, 143—144.

4. Романів М. В. Державний фінансовий контроль і аудит: Навч.-метод. посібник. — К: НІОС, 1998. — 224 с.

5. Саймон Г. -А. Адміністративна поведінка: Пер. з англ. — К.: Ар-тЕк, 2001. —С. 12.

6. Сафонова Л. Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.— К.: КНЕУ, 2001.— 186 с.

7. Свенссон Б. Зкономическая преступность: Пер. с швед. — М.: Прогресе, 1987. —С. 118.

8. Словник сучасної економіки Макміллана: Пер. з англ. — К.: АртЕк, 2000. — С. 389, 435.

9. Смит А. Исследование о природе й причинах богатства наро-дов: Пер. с англ. — М.: Соцзкгиз, 1962. — С. 28.

10. Суторміна В. М. Фінанси капіталістичних держав. — К.: Вища школа, 1970. —С. 225.

11. Суторміна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава — податки — бізнес / За ред. проф. В. М. Федосова.—К.: Либідь, 1992. — 328 с.

12. Тимченко О. М. Податковий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.— К.: КНЕУ, 2001.— 116с.

13. Токвилль А. Демократия в Америке: Пер. с франц. — К., 1860. — С. 68, 70.

14. Тур Н. О финансовой прокуратуро в Австрии й Италии. — СПб., 1886. —С. 5.

15. Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.

16. Финансово-кредитньїй словарь. — М.: Финансн й статистика, 1984.-—Т. 1. —С.282.