Сторінка
7

Бюджетний федералізм

Дані таблиці свідчать про те, що в різних, навіть федеральних, державах існують значні відмінності у розподілі завдань, повноважень між рівнями влади та у відповідному їх фінансуванні. Істотні відмінності спостерігаються у розподілі відповідальності у сферах освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення. На відміну від соціального забезпечення й охорони здоров'я сфера освіти в зазначених країнах організована більш децентралізовано. Як правило, відповідальність за загальну освіту та загальну медичну допомогу несуть комуни і землі. А вища освіта значною мірою підпадає під центральне регулювання.

Головною і фундаментальною ознакою бюджетних (фіскальних) взаємовідносин у ФРН є незалежність і автономність різних рівнів влади у сфері бюджету. В основу цього покладено поділ повноважень центральної влади й інших суб'єктів федерації та відповідний розподіл фінансових джерел для їх здійснення.

Таблиця 68

Частка різних рівнів влади в доходах і видатках окремих країн, %

Країна

Видатки

Доходи

Федерація

Землі

Комуни

Федерація

Землі

Комуни

Австралія

58,6

36,0

5,4

68,2

26,8

5,0

Німеччина

55,4

22,3

22,3

67,0

20,7

12,3

Канада

41,9

42,4

15,7

45,2

43,6

11,2

Австрія

69,4

15,4

15,2

76,0

9,4

14,6

Швейцарія

52,7

27,8

19,5

56,9

23,0

20,1

США

52,1

26,1

21,8

58,4

25,9

15,7

Франція

85,5

17,5

86,4

13,6

Велика Британія

77,7

22,3

92,3

7,7

Як свідчать дані табл. 68, у провідних країнах ОЕСР частка федерального рівня в загальних бюджетних видатках становить понад 50 %, а в доходах — біля 70 %. Німеччина за цими показниками посідає «золоту середину». Якщо аналізувати структурні зрушення в динаміці за останні 50 років, то виявляється загальна тенденція: зменшується частка федерації і відповідно зростає частка земель, а позиції общин залишаються стабільними. Якщо ж розглядати ці показники за останні десять років, то спостерігається тенденція певної їх стабілізації: вони залишаються приблизно на одному рівні (рис. 40).

Бюджети федерації, земель і общин формуються на умовах консолідованої пайової участі у розподілі спільних для національної бюджетної системи джерел податкових доходів. Пропорції такого розподілу не є раз і назавжди постійними, вони періодично коригуються залежно від політичних і соціально-економічних завдань, які постають перед державою.

У більшості країн з федеративним устроєм (у тому числі і в Німеччині) намагаються забезпечити територіальні рівні влади, поряд з різноманітними грантами, дотаціями та субсидіями, власними джерелами доходів.

Окремі держави (Австралія, Індія) використовують на практиці чисту «роздільну систему» (Тгепшузіете) — чітке розмежування податкових джерел між різними рівнями влади. Але більшість країн (у тому числі й Німеччина) поєднують роздільну систему із розподілом певних податкових надходжень між федеральними рівнями влади, що має назву «комплексна система».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Інші реферати на тему «Фінанси»: