Сторінка
9

Роль фінансів та кредиту в умовах формування ринкового середовища

Зараз у більшості випадків банки укладають з підприємствами договори на умовах плаваючої процентної став­ки у зв'язку з частою зміною офіційної облікової ставки НБУ. Та­кий порядок вигідний підприємству тільки за умови зниження рівня офіційної облікової ставки НБУ.

Обчислення звичайних, комерційних, точних відсотків.

У практиці нарощення з простими відсотками викорис­товується при наданні короткотермінових позичок, тобто на термін не більше одного року (n<1), а також у випадках, коли відсотки не приєднуються до суми боргу, а періодично виплачу­ються. Оскільки відсоткова ставка, як правило, встановлюється у розрахунку на рік, то, якщо тривалість позички менша року, не­обхідно визначити, яка частина відсотків має бути заплачена кре­дитору. Аналогічна проблема може виникнути й у будь-якій іншій фінансовій ситуації, коли термін нарахування відсотків мен­ший, ніж визначалося раніше.

Введемо нові позначення:

g – кількість днів користуван­ня грошима;

К – кількість днів у році (база року).

Тоді термін користування грошима в роках n можна зо­бразити таким чином:

Величини g та K можуть набувати різних числових зна­чень. Так, кількість днів користування грошима (g) можна обчис­лити точно по датах, і наближено (якщо рахувати, що кожен місяць має 30 днів, а рік – 360 днів).

Отже, база року (K) теж може бути наближена (360 днів) і точна (365 або 366 у високосному році). Дата надання та пога­шення боргу вважається одним днем і при наближених, і при точних обчисленнях g.

Різні значення g та K приводять до різних результатів у нарахуванні простих відсотків. Для короткотермінових фінансо­вих операцій формулу простих відсотків використовують у тако­му вигляді:

Тут можливі три варіанти обчислень, які дали назву трьом видам простих відсотків:

а) звичайні відсотки, якщо g – наближене, K = 360 днів.

Вони використовуються, якщо при нарахуванні відсот­кових грошей не потрібно великої точності (на депозитах). За кордоном обчислення звичайних відсотків називають німецькою методикою нарахування відсотків;

б) комерційні відсотки, якщо g – точне, К = 360 днів.

Цей метод називають банківським або французьким. Його використовують при обліку векселів та інших операціях у комерційних банках;

в) точні відсотки, якщо g – точне, К = 365 або 366 днів.

Цей спосіб нарахування називають англійським, і він дає найточніші результати. Використовується при зовнішньоеко­номічних фінансових операціях.

2.4. Внутрішній аналіз стану активів промислового підприємства.

З переходом підприємств на ринкові умови господарювання важливого значення набули стабільність фінансового стану підприємства і пошук шляхів його оздоровлення з метою створення нормальних умов його роботи.

Комплексне вивчення формування фінансових ресурсів, ефективності їх використання здійснюється за допомогою фінансового аналізу. Він є одним з методів спостереження і пристосування до умов ринку, які постійно змінюються. Фінансовий аналіз являє собою спосіб нагромадження, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має на меті:

- оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства;

- оцінити можливі і доцільні темпи розвитку підприємства з позиції фінансового їх забезпечення;

- виявити доступні джерела засобів та оцінити можливість і доцільність їх мобілізації;

- спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталів.

Основним завданням аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства – платоспроможним (неплатоспроможним).

Джерелами інформації для проведення аналізу є:

- баланс підприємства за попередній рік та звітний період;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про власний капітал;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про витрати на виробництва продукції, робіт, послуг;

- розрахунок нормативу власних обігових коштів;

- розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;

- бізнес-план;

- матеріали маркетингових досліджень;

- висновки аудиторських перевірок;

- інша інформація.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. Перебої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходжень засобів на рахунки підприємства, в результаті погіршується платоспроможність. Існує і зворотний зв’язок, оскільки відсутність грошових засобів може призвести до збоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а звідси, і у виробничому процесі.

Існують випадки, коли підприємство має фінансові труднощі, пов’язані з раціональним розміщенням і використанням існуючих фінансових ресурсів. Тому фінансова діяльність повинна бути спрямована на забезпечення систематичного і ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і позичених коштів, фінансової стабільності з метою ефективного функціонування підприємства. Важлива роль у досягненні стабільного фінансового стану належить аналізу.

Основними завданнями аналізу є:

- загальна оцінка фінансового стану і факторів його зміни;

- вивчення відповідальності між засобами і джерелами раціональності їх розміщення і ефективності використання;

- дотримання фінансово-розрахункової і кредитної дисципліни;