Сторінка
2
1.2. Грошові відносини як складові фінансів підприємств.
Сукупність грошових відносин у державі можна розділити на декілька груп:
- грошові відносини, пов’язані з купівлею-продажем товарів;
- грошові відносини, пов’язані з купівлею-продажем послуг;
- грошові відносини, пов’язані з купівлею-продажем робочої сили (з/п);
- грошові відносини, за допомогою яких здійснюється перерозподіл доходів.
Фінанси включають грошові відносини:
- підприємств з державою;
- підприємств і організацій з працівниками;
- держави з населенням;
- підприємств зі страховими компаніями, банками.
1.3. Функції фінансів.
Існують дві ключові функції фінансів підприємств:
- розподільча;
- контрольна (функція нагромадження стосується фінансів України).
Розподільча проявляється в тому, що за допомогою фінансів реалізуються послідовності розподілу національного доходу (НД). Адже перш ніж розпочнеться розподіл на індивідуальне споживання, створюються резервний фонд, фонди розвитку виробництва, покриваються витрати. Завдяки цій функції забезпечується кількісне співвідношення між різними фондами. Це означає, що при розподілі НД важливе значення має не тільки послідовність відокремлення його частин, але й дотримання пропорцій на мікро- і макрорівнях економіки. Помилки і прорахунки в розумінні закономірностей пропорційного розподілу національного доходу на кожному рівні і кожному етапі розвитку держави можуть призвести до негативних наслідків у розвитку економіки.
Завдяки розподільчій функції забезпечується оптимальне поєднання різних інтересів в Україні (загальнодержавних, колективних, особистих) і створюються стимули для ефективного господарювання.
Контрольна функція перебуває в тісному зв’язку і взаємо-обумовленості з розподільчою функцією. Якщо існують закономірності розподілу національного доходу, то й існує механізм інформування про результати дотримання цих закономірностей та контролю за дотриманням цих закономірностей. Фінансовий контроль – це перевірка спеціально уповноваженими органами форм і змісту фінансових відносин та порядку здійснення фінансово-господарської діяльності. Фінансовий контроль може бути державний, незалежний (у формі аудиту), внутрішньогосподарський, який проводиться бухгалтерією, фінансовим відділом у формі:
- рахункової перевірки;
- тематичної перевірки;
- економічного аналізу.
Аудит – це незалежний платний фінансовий контроль, а також система надання платних послуг з удосконалення фінансово-господарської діяльності. Аудит здійснюють аудиторські фірми чи окремі самостійні аудитори, які мають ліцензію. Значна кількість фінансової інформації та звітності підприємств відповідно до існуючих нормативних документів завіряється аудиторами.
Залежно від часу здійснення фінансовий контроль ділиться на попередній, поточний і наступний. Попередній контроль проводиться до здійснення фінансово-господарських операцій; поточний – під час фінансових і господарських операцій; наступний – після здійснення операцій і покликаний виявити ті порушення, які виникли і не були встановлені під час попереднього й поточного контролю.
1.4. Фінансові ресурси малого бізнесу.
Товариство з обмежувальною відповідальністю “ТЕКОС Лтд” (екологічно чисті технології в промисловості і сільському господарстві) відноситься до підприємств малого бізнесу.
Основним напрямком діяльності ТОВ “ТЕКОС Лтд” є розробка, проектування, виготовлення обладнання та будівництво “під ключ” компактних каналізаційних очисних споруд.
Фінанси є головним економічним інструментом втручання в процеси розширеного відтворення, розподілу і перерозподілу сукупного суспільного продукту. Вони є специфічною формою руху виробничих відносин, підсистемою економічного базису. Фінанси як система економічних відносин об’єктивно поділяються на дві сфери: державні фінанси і фінанси підприємств.
Фінанси підприємницьких структур виступають складовою економічних відносин і пов’язані з формуванням, розподілом та використанням грошових доходів і фондів. Вони тісно корелюють з державними фінансами: чим вища продуктивність праці, тим більші розміри продукту, що виробляється фірмою, тим більшу його частину можна вилучити до державної скарбниці. Отже, чим більший обсяг прибутку, тим більш значну його частину можна спрямувати до бюджету й на розширення виробництва, тим вищою буде ефективність виробництва і, врешті-решт, маса самого прибутку.
Фінанси суб’єктів малого бізнесу мають важливе значення для формування фінансів держави. Виникають різноманітні прямі та зворотні зв’язки між макрорівнем та чисельними мікрорівнями фінансів господарських одиниць. Суб’єкти малого підприємництва сплачують державі та місцевим органам влади податки, у свою чергу, держава надає їм прямі та непрямі субсидії, здійснює непрямі заходи, що сприяють розвиткові підприємництва. У структурі фінансових взаємозв’язків ринкового господарства фінанси підприємницьких структур, зокрема малого підприємництва, відіграють важливу роль, тому що вони обслуговують головну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні та нематеріальні блага і формується визначальна маса фінансових ресурсів країни. Їм властиві, з одного боку, риси, що характеризують економічну природу фінансів у цілому, а з іншого боку – особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у підприємницьких структурах.
Фінансові ресурси підприємницьких структур можна поділити на три групи відповідно до джерел їх формування.
Завантажити реферат