Сторінка
2
Будучи постійною величиною стосовно операційного прибутку, сума відсотків виконує приблизно ту ж функцію, що і сума фіксованих витрат у випадку операційного левериджа: у крапці її покриття виникає чистий прибуток і, чим вище плата за кредит, тим швидше росте чистий прибуток на 1 акцію в околицях крапки покриття. В міру зниження операційного прибутку, величина чистого доходу кожного акціонера також буде зменшуватися непропорційно швидко. Збільшення частки позикового капіталу створює ефект важеля, що діє в обох напрямках -і як убік підвищення чистого прибутку на 1 акцію, так і убік її зниження. Примушуючи керівництво підприємства збільшувати його фінансову залежність від кредиторів, власники цілком приймають на себе додатковий фінансовий ризик: відсотки по кредиту повинні бути сплачені незалежно від результатів роботи, а виплата дивідендів виробляється тільки з чистого прибутку, що підприємство може і не одержати. Крім того, у випадку банкрутства підприємства, кредитори будуть мати переваги в порівнянні з акціонерами на одержання своєї частки в його майні. Власники виявляться останніми в черзі претендентів на залишкову вартість ліквідованого підприємства. Настільки значне підвищення ризику акціонерів компенсується більш високим рівнем рентабельності власного капіталу, що забезпечить підприємство у випадку благополучного результату.
Кількісний вплив ефекту фінансового важеля прийнято вимірювати відношенням суми операційного прибутку до величини чистого прибутку до оподатковування:
(5.7.3)
Наприклад, у підприємства, що одержало операційний прибуток 10 млн. карбованців, і що уплатили 2 млн. карбованців відсотків за кредит, фінансовий леверидж складе 1,25 (10 / (10 - 2)). Якщо ж ступінь фінансової залежності підприємства була в 3 рази вище, тобто йому довелося заплатити 6 млн. карбованців процентних платежів, ефект фінансового важеля буде дорівнює 2,5 (10 / (10 - 6)). У першому випадку збільшення операційного прибутку на 1 процентний пункт забезпечить власникам зростання чистого прибутку до оподатковування в розрахунку на 1 акцію на 1,25 пункту, у другому - на 2,5 процентних пункти. Настільки ж швидко будуть знижуватися доходи власників у випадку зниження операційного прибутку.
Вплив фінансового левериджа "накладається" на ефект операційного важеля. Загальний ризик підприємства різко зростає, якщо й операційний і фінансовий леверидж мають значення вище одиниці. Добуток двох цих показників називається загальним чи комбінованої левериджем. Об'єднавши формули (5.7.3) і (5.7.2) одержимо:
(5.7.4)
Тобто , комбінований леверидж підприємства, що має операційний леверидж 1,7 і фінансовий леверидж 1,5, складе 2,55 (1,7 * 1,5). Для підприємства, операційний леверидж якого дорівнює 3, а фінансовий 0,4, загальний леверидж буде помітно нижче: 1,2 (3 * 0,4). Розуміння змісту і механізму дії ефектів фінансового й операційного важелів дає фінансовому менеджеру можливість керувати внутрішнім ризиком свого підприємства, сприяючи тим самим зниженню ціни капіталу, приваблюваного на фінансовому ринку.
Величина операційного і фінансового ризиків не може не впливати на загальний інвестиційний ризик цінних паперів підприємства. Навіть на слабоэффективных ринках у всіх інвесторів мається можливість одержувати фінансову звітність підприємства і розраховувати цікавлячі їхні показники. Зв'язок між комбінованим левериджем і β -коефіцієнтом фірми може бути виражена наступним рівнянням:
, где (5.7.5)
σi - стандартне відхилення прибутку на 1 акцію підприємства і;
ρi,m - коефіцієнт кореляції між рівнем прибутку на 1 акцію підприємства й і прибутковістю ринку в цілому;
σm - стандартне відхилення прибутковості ринку.
Зв'язок між β -коефіцієнтом і фінансовим левериджем виражається формулою:
, где (5.7.6)
βL – β -коефіцієнт підприємства, що має позики ( Leveraged);
βU – β -коефіцієнт підприємства, що не має позик ( Unleveraged);
D - ринкова ціна всіх боргових цінних паперів підприємства (у тому числі і
привілейованих акціях);
S - ринкова ціна звичайних акцій підприємства.
Наприклад, β -коефіцієнт підприємства, що не має позикового капіталу, дорівнює 2,7. Якщо керівництво підприємства захоче залучити позикові засоби, довівши їхню частку в загальній ринковій вартості свого ринкового капіталу до 30% (тобто відношення D / S складе 0,42857 (0,3/0 ,7)), то ринок дасть наступну оцінку β -коефіцієнту підприємства:
Настільки помітне збільшення β -коефіцієнта може привести до подорожчання капіталу, доступного підприємству, тому його керівництво повинне забезпечити інвестування "свіжих" фінансових ресурсів у проекти з більш високою внутрішньою нормою прибутковості.
3. Розрахунок фінансового левериджа пятифакторним аналізом.
На ВАТ "Золотий колос" змінився рівень доходів акціонерів. Після проведення аналізу з'ясувалося, що основним фактором вплинувшим на результат став коефіцієнт фінансового левериджа.
Величина позикового капіталу на початок року склав 1609,7 тис. гривень, на кінець року - 1387,3 тис. гривень.
Сума активів підприємства на початок року 1845,4 тис. гривень, на кінець року - 1686,1 тис. гривень.
Обсяг основного капіталу склав на початок року 3194,2 тис. гривень, на кінець року - 2960,6 тис. гривень.
Оборотні активи склали на початок року 1336,1 тис. гривень, на кінець року - 1268,5 тис. гривень.
Обсяг власного оборотного капіталу на початок року 1584,5 тис. гривень, на кінець року - 1573,3 тис. гривень.
Визначите причини зміни коефіцієнта фінансового левериджа.
Визначимо значення і зміну коефіцієнта фінансового левериджа за рік:
Коэффинлев пг = ЗАЕМКАП пг / (ОСНКАП пг - ЗАЕМКАП пг) = 1609,7 / (3194,2 - 1609,7) = 1,0159.
Коэффинлев тг = ЗАЕМКАП тг / (ОСНКАП тг - ЗАЕМКАП тг) = 1387,3 / (2960,6 - 1387,3) =0,8818.
Зміна за рік: КОЭФФИНЛЕВ тг - КОЭФФИНЛЕВ пг= 0,8818 - 1,0159 = -0,1341 чи 13,41% (100% * 0,1341 / 0,8818 = 15,21%).
Розрахуємо значення факторів визначальних величину коефіцієнта фінансового левериджа:
Визначимо частку позикового капіталу в загальній сумі активів (1 фактор).
Долзаемкапакт пг = ЗАЕМКАП пг / СУМАКТ пг = 1609,7/ 1845,4 =0,8723.
Долзаемкапакт тг = ЗАЕМКАП тг / СУМАКТ тг = 1387,3/ 1686,1 =0,87228.
Завантажити реферат