Сторінка
2

Бюджетна політика держави

На наступному етапі (2005-2007 роки)на основі створених на попередньому етапі передумов щодо підвищення ефективності бюджетного процесу за допомогою удосконалення бюджетного планування та цільового використання коштів бюджету здійснювати формування і перерозподілцентралізованих і децентралізованих фінансових ресурсів якомога більш ефективно, що перетворить бюджет в реальний механізм стимулювання економічного зростання, і забезпечить регулювання економічного і соціального розвитку та оптимальний для України перерозподіл ВВП через його доходну частину.

Реалізація поставлених задач бюджетної політики на довгострокову перспективу повинна здійснюватися, як на нашу думку, за наступними основними напрямками щодо удосконалення бюджетної сфери: продовження реформ у податковій сфері, створення ефективної системи управління державним боргом, вдосконалення міжбюджетних відносин, оптимізації державних витрат, використання програмно-цільового методу складання бюджету, посилення контролю за сплатою податків та використанням бюджетних коштів на всіх рівнях бюджетної системи, тощо. В свою чергу податкова реформа як основа для забезпечення економічного росту і розширення дохідної частини державного бюджету, має бути спрямована на:

- спрощення податкової системи за рахунок скорочення загального числа податків і зборів, уніфікації діючих механізмів обчислення і сплати податків і зборів;

- посилення принципу справедливості податкової системи за рахунок вирівнювання умов оподатковування для всіх платників податків, насамперед за рахунок скасування наявних необґрунтованих пільг і неефективних податків;

- трансформації механіщму "транзитного" ПДВ;

- послаблення загального податкового навантаження на законослухняних платників шляхом більш рівномірного його розподілу на всіх платників податків та подальшого зниження ставок з основних загальнодержавних податків і зменшення нарахувань на фонд оплати праці;

- посилення стимулюючої функції податків для забезпечення розширеного відтворення виробництва і підвищення інвестиційної активності;

- здійснення дієвої податкової реформи в рамках основних завдань Податкового кодексу України як комплексу положень щодо всіх елементів податків з усуненням основних недоліків існуючої податкової системи.

Крім заходів, зв'язаних з реформуванням податкової сфери, наповнення доходної частини бюджету повинно все ж забезпечуватись шляхом збільшенням обсягів неподаткових надходжень бюджету, насамперед, за рахунок доходів від використання державної власності та транзитних платежів.

Модернізація спроженої системи оподаткування шляхом диференціації порогових величин господарських облротів, які мають бути різими для виробничої, торгівельної діяльності та сфери послуг, а також інтелектуального виробництва та сільськогосподарських підприємств.

Що ж стосується системи управління державним боргом, з метою підвищення її ефективності та забезпечення оптимізації структури боргу, необхідно щоб:

- діяльність держави на фінансовому ринку здійснювалась на умовах, найбільш прийнятних для бюджету (збільшення термінів запозичень, низька плата за позиками і т.д.);

- забезпечувалось повне виконання зобов'язань по сплаті платежів з державного боргу;

- проводилась політика по скороченню боргового навантаження на бюджет.

3. Бюджетна політика держави і зовнішні ринки, основні шляхи вдосконалення бюджетної політики України

Політика діяльності держави на міжнародних фінансових ринках повинна формуватися з урахуванням пріоритетності необхідності погашення зовнішнього державного боргу, а не залучення нових запозичень. Усі види довгострокових позик органів державної влади, включаючи запозичення на ринку державних цінних паперів і єврооблігацій, повинні направлятися на збільшення інвестицій, тим самим має бути створена основа для повного і своєчасного обслуговування державного зовнішнього боргу. В свою чергу доцільно щоб розмір внутрішніх запозичень визначався виходячи з оптимального варіанту запозичень на зовнішньому ринку і з урахуванням необхідності зменшення навантаження на внутрішній фінансовий ринок з метою спрямовування вільних коштів суб'єктів господарювання в реальний сектор і створення умов для активізації інвестиційного процесу.

Перехід на якісно новий рівень управління видатками державного бюджету передбачає підвищення ефективності витрат бюджетних коштів, оптимізацію бюджетних дотацій та субвенцій, підвищення соціальної спрямованості видатків. Тому бюджетна політика в області видатків повинна здійснюватися з урахуванням подальшої оптимізації бюджетних асигнувань. Обов'язковою є реалізація принципу пріоритетності напрямків соціально-економічного розвитку, тому державні ресурси повинні спрямовуватися у пріоритетні галузі, від яких залежить соціальна захищеність населення, національна безпека, реалізація структурних перетворень. Важливо при цьому, щоб державні інвестиції спрямовувалися на підтримку перспективних напрямків, здатних забезпечити переорієнтацію вітчизняної промисловості із сировинної на високотехнологічну. За цих умов витрати бюджету в цілому сприятимуть реалізації структурних перетворень щодо:

- реформування соціальної сфери, яка включає проведення пенсійної реформи, модернізацію освіти, а також перетворення в системі охорони здоров'я та у сфері культури;

- реформування армії і правоохоронних органів;

- модернізації економіки шляхом створення сприятливого інвестиційного і підприємницького клімату, проведення стимулюючої економічне зростання макроекономічної політики, а також здійснення структурної перебудови економіки;

- формування цивілізованого ринку нерухомості;

- здійснення реформи природних монополій.

Проведення скоординованої економічної і фінансової політики Уряду і місцевих органів влади, а також посилення централізації в прийнятті рішень з державних фінансів дозволить підвищити керованість і ефективність фінансових потоків, що перерозподілятимуться через зведений бюджет.

З огляду на це міжбюджетні відносини будуватимуться в напрямку забезпечення єдиної, спрямованої на підвищення збалансованості бюджетів з урахуванням змін щодо адміністративно-територіального устрою державної бюджетної політики через:

- безумовне дотримання положень законодавства, виконання угод, що укладаються між державою і суб'єктами місцевого самоврядування;

- недопущення нарощування бюджетної кредиторської заборгованості;

- посилення бюджетного адміністрування власних доходів бюджетних установ;

- якісне удосконалення казначейської системи виконання бюджетів, передусім місцевого самоврядування.