Сторінка
3

Теоретичні засади формування дохідної частини Державного бюджету

· надходження від продажу основного капіталу;

· надходження від реалізації державних запасів товарів;

· надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

ІY. Міжбюджетні трансферти. Кошти що надходять з місцевих бюджетів.

Отже, обсяг ресурсів, що концентрується в дер­жавному бюджеті - одна із ключових про­блем діяльності держави в умовах ринку. Доходи державного бюджету — це фінансові ресурси держави, що використовуються для виконання функцій, закріплених законами за державою.

2. Методологічні та організаційно-правові основи формування доходів Державного бюджету України.

Державний бюджет України розробляється на базі наявної дохідної час­тини, тому важливим є її реальне визначення та повне виконання. В основу мають бути покладені об’єктивні оцінки планових та прогнозних макроекономічних по­казників. Тому при формуванні доходів державного бюджету слід враховувати наступне:

· важлива умова стабільності податкових надходжень - мораторій на податкове законодавство впродовж двох-трьох років;

· поступове впровадження нових податкових змін, особливо тих, що стосуються значного скорочення надходжень до бюджету ;

· поступове скасування податкових пільг із переходом до диференційо­ваної сплати податків у відповідних галузях ;

· проста й доступна система оподаткування, контроль за дотриманням сплати податків.

Першочергове значення у формуванні доходів державного бюджету має бюджет тне планування. Бюджетне планування включає складання бюджету, його розгляд і затвердження. Завданнями бюджетного планування є:

· достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету;

· оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;

· збалансування бюджету.

Бюджетне планування - це науково обґрунтований про­цес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів в економіці держави з метою забезпечен­ня стабільного економічного й соціального розвитку.

Бюджетне планування - це суб'єктивна діяльність людей, а тому воно лише тоді дає позитивні результати, коли базуєть­ся на пізнанні об'єктивних законів розвитку суспільства, тен­денцій руху бюджетних ресурсів, вивченні наявного фінансово­го стану, аналізу результатів виконання бюджету як за доходами так і за видатками.

Основними функціями бюджетного планування є;

· відображення основних напрямів бюджетної політики, що здійснюється органами законодавчої й виконавчої влади в державі;

· вибір раціональних шляхів бюджетного забезпечення передбачуваного рівня економічного й соціального розвитку на основі ефективного використання наявних у суспільстві ре­сурсів;

· здійснення необхідного рівня перерозподілу бюджетних ресурсів для досягнення темпів і пропорцій розвитку економі­ки й підвищення суспільного добробуту;

· встановлення раціональних форм мобілізації бюджетних ресурсів і на їхній основі визначення їх оптимальної структури.

Об'єктом бюджетного планування є ді­яльність держави, державних установ і організацій; предметною галуззю бюджетного планування є бюджетні ресурси, їхній рух при здійсненні відтворювальних процесів в економі­ці. Сферою застосування бюджетного планування є розподіл і перерозподіл бюджетних ресурсів на всіх стадіях відтворювального процесу.

Узгодження та відповідність прогнозних розрахункових надходжень бюджету показникам соціально-економічного розвитку - важливий фактор формування реальних планових показників доходів і забезпечення виконання бюджету в цілому. Практика показує, що на стадії планування доходів бюджету приймаються рішення та затверджуються такі його показники, які не завжди відповідають макропоказникам.

В умовах, коли прогнозні макропоказники нереальні, при цьому ще й нестабільні, змінюються по декілька разів впродовж формування та затвердження бюджету, визначити реальні показники доходів стає проблематичним, а тим більше забезпечити їх виконання.

Підсумки виконання планових показників доходів бюджету та рі­вень легалізації “тіньових” потоків фінансових ресурсів свідчать про ефективність, прогресивність фінансової політики та податкової систе­ми, дієвість і активність існуючої системи оподаткування, ступінь урегульованості економічних інтересів і рівень податкового навантаження.

Формування доходів державного бюджету на середньострокову перспективу проводиться за довільною схемою і показниками, оскільки не визначено форми документа, яка була б єдиною і обов’язковою для цієї справи. Із метою реального впровадження в Україні системи перспективного планування доходів державного бюджету необхідно розробити і затвердити нормативно-розпорядчим актом Кабінету Міністрів України методичні вказівки (інструкції) з їх визначення, передбачивши порядок, методи, терміни складання прогнозних показників і розрахунків до них, а також органи державної виконавчої влади, які мають бути відповідальними за їх підготовку. Прогнозні оцінки бюджетних показників повинні відображати цілеспрямовану макроекономічну діяльність держави.

Необхідне здійснення заходів щодо реформування податкового середовища й створення активних податкових відносин зі стимулювання виробництва, легалізації та прискорення кругообігу капіталу.