Сторінка
1

Особливості використання систем електронних платежів державним казначейством України

Стабілізація, а потім і прискорене піднесення економіки в Україні сприяли зростанню обсягу платіжних операцій, що здійснюються суб'єктами господарювання - як резидентами, так і нерезидентами. Основний обсяг взаєморозрахунків між суб'єктами підприємництва здійснюється через банківські установи у формі безготівкових платежів. Для цих цілей банками України використовується система електронних платежів (СЕП), утворена Національним банком України (НБУ) ще в 1996 році.

За період з 1996 по 2004 рік обсяг платежів зріс багаторазово. Практично всі платіжні операції, що відбуваються не тільки між банками, але й усередині будь-якої банківської мережі, здійснюються з використанням СЕП.

Протягом розглянутого періоду Національним банком України вносилися зміни і доповнення до порядку роботи СЕП, але сама схема роботи СЕП з початку своєї появи принципово не змінювалася. Беручи до уваги те, що збільшення обсягу платежів, які проходять через СЕП, буде спостерігатися й надалі, найближчим часом може виникнути ситуація, коли існуюча СЕП не зможе забезпечити їхнє здійснення у встановлених параметрах. Використання ж останніх досягнень у галузі комп'ютерної техніки і програмного забезпечення без зміни структури СЕП також не забезпечить істотної зміни ситуації на краще.

Отже, для забезпечення подальшого розвитку системи НБУ приймає рішення про введення з 25 травня 2004 року до експлуатації системи термінових платежів (СТП) [1, 2, 3] і намагається підключити до неї максимальну кількість банківських установ - учасників СЕП [4, 5, 6]. Ця система не є замінником діючої системи електронних переказів (СЕП), а діє паралельно з нею. Декларується, що вона дасть змогу значно скоротити час проходження електронних платежів шляхом істотного спрощення процедури на ділянці їх обробки розрахунковими палатами НБУ (РП НБУ) різних рівнів. Очікуваний час проходження платежу в межах України - 15 хвилин. Вартість обробки НБУ одного платежу в СТП дорівнює вартості для СЕП і складає 20 копійок за 1 електронний документ. Тариф за використання в СТП каналів електронного зв'язку НБУ аналогічний тому, що встановлений для СЕП, більш докладно відбитий у постанові Національного банку України №120 [7].

Метою статті є розгляд принципів роботи СЕП і СТП, виявлення їхніх переваг і недоліків, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи здійснення електронних платежів у межах України, що враховує інтереси всіх зацікавлених осіб.

Як об'єкт дослідження обране Державне казначейство України, що обумовлено важливою роллю, яку відіграє казначейство у фінансовій системі України, - обслуговування державного і місцевого бюджетів, що вимагає першочергового забезпечення його високоефективної і стабільної роботи в СЕП. Однак це не значить, що внесені пропозиції не можуть бути застосовані в повному обсязі до інших учасників СЕП.

Державне казначейство України є учасником СЕП поряд з іншими банківськими структурами у СТП одержало статус спостерігача - одержує платежі СТП, але не може їх відправляти. Причину того, що Держказначейство, яке застосовує високоефективні ідеї у своїй роботі, не звернуло належної уваги на дану інновацію, спробуємо зрозуміти, розглянувши роботу цих платіжних систем більш докладно.

Шлях проходження електронного платежу в системі СЕП у межах регіону (АР Крим, області) на прикладі Держказначейства аналогічне тому, що використовують інші банківські структури - учасники СЕП (рис. 1).

Рис. 1. Принципова схема роботи систем електронних платежів у регіоні для структур Держказначейства.

Операціоністом відділення заповнюється платіжне доручення і підписується його унікальним електронним підписом (ЕП). На цю операцію витрачається певний період часу t(1). Потім це платіжне доручення потрапляє до бухгалтера, який перевіряє точність його заповнення і саму здійснену операцію. У випадку коректності здійсненої операції бухгалтер підписує своїм ЕП і відправляє на перевірку другій особі - директору, який теж підписує платіжне доручення своєю ЕП. Час, витрачений на перераховані вище операції, позначимо t(2) і t(3). Далі підписані трьома ЕП платіжні доручення надходять до технолога, що формує їх у пакети. Платіжні доручення, зібрані у пакети (від однієї до декількох десятків), криптуються, а потім підписуються черговим ЕП і відправляються у розрахункову палату управління Держказначейства в регіоні (РРП УДКУ), витрачаючи на це час t(4). Загальний період часу, витрачений на ділянці відділення, позначимо Т1.

Період проходження пакета платежів від відділення в РРП УДКУ по електронних каналах зв'язку позначимо Т2. Потім пакети надходять до технолога РРП УДКУ, розшифровуються, перевіряються, якщо платежі "внутрішні" (рахунки учасників платіжної операції обслуговуються в даному РРП УДКУ), то гроші списуються з рахунка платника і зараховуються на рахунок одержувача, формується і відправляється у відділення підтвердження про здійснення даного платежу.

Якщо платіж "зовнішній" (в іншу банківську структуру), то знову формуються пакети з "зовнішніх" платежів, криптуються, підписуються ЕП і через спеціальний комплекс зв'язку АРМ-3 НБУ направляються у філію НБУ. Ця операція забирає час Т3.

Період часу Т4 необхідний для надходження пакета з АРМ-3 на АРМ-2, встановлений у місцевій РП НБУ. У цій філії НБУ пакети розшифровуються, обробляються, кошти списуються з кореспондентського рахунка в НБУ управління Держказначейства України в регіоні і зараховуються на коррахунок банку-одержувача, знову формується пакет для даної банківської структури, криптується і відправляється у філію даного банку через АРМ-2 (рис. 2). Ця процедура забирає час Т5.

Період часу Т6 необхідний, щоб пакет надійшов у філію банку-одержувача на АРМ-3. Після того як пакет буде оброблений технологом філії і сума надійде на рахунок одержувача, тобто трансакція буде довершена, а платіж фактично здійснений (період Т7), автоматично формується структурою одержувача остаточне підтвердження - квитанція (на різних стадіях процесу трансакції формуються і відправляються клієнту проміжні квитанції, що дає змогу відстежити стадії проходження платежу) і відправляється описаним маршрутом у зворотному порядку відділенню УДКУ, яке отримало платіж. Після її обробки платіж буде вважатися здійсненим юридично. Дана операція займає період часу Т8. Схема є реверсивною й однаково діє як в одному, так і в іншому напрямках.

На практиці при дотриманні цих умов час, необхідний для проходження платежу в межах регіону, - 15-20 хвилин, і за його межі - 40 хвилин.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Фінанси»: