Сторінка
2

Особливості використання систем електронних платежів державним казначейством України

Рис. 2. Ділянка РРП НБУ при роботі в СЕП.

Розглянемо порядок проходження електронного платежу по системі СТП. Структурно процес складається з тих самих операцій (Т1), здійснених відділенням відправника, за винятком затрачуваного на це часу. Можна сподіватися, що після набору платежу операціоністом він обробляється бухгалтером, директором і технологом позачергово і негайно формується пакет з ним і відправляється у філії. Хоча це і не прописано в постанові №110, але мається на увазі за замовчуванням і регламентується внутрішніми нормативними документами, і побічно - листами і постановами НБУ, що регламентують більш чітке виконання учасниками СЕП своїх обов'язків.

Операції на ділянках Т2, Т3, Т4 ідентичні операціям для стандартних платежів, за винятком використання замість стандартного АРМ-3 спеціалізованого АРМ СТП, що формує й обробляє спеціальні файли різного призначення, використовувані в системі СТП. Основне ноу-хау НБУ зосереджене на ділянці Т5. Воно основано на тому, що пакет відразу направляється з АРМ-2 на АРМ СТП або АРМ-3 (у залежності від статусу в СТП) банку одержувача, з паралельним наступним списуванням коштів з коррахунку банку відправника і зарахуванням на коррахунок банку-одержувача (рис 3).

Створюється враження, що запропоноване НБУ нововведення дає змогу значно заощаджувати час. Однак це не зовсім так.

Для роботи з усіма видами платежів НБУ застосовує наймогутніший сучасний і високоефективний (визнаний одним із кращих у Європі) програмний комплекс "Барс" вітчизняного виробництва, аналогічний використовуваному Держказначейством України.

Рис. 3. Ділянка РРП НБУ при роботі в СТП.

Дані операції здійснюються автоматично, майже одночасно. Максимум що заощаджує СТП на даній ділянці - 2-5 хвилин. Далі шлях платежу в СТП повторює шлях звичайного електронного платежу, займаючи той же час на здійснення, що і звичайний платіж.

Таким чином, заявлений для СТП час проходження платежу по Україні в 15 хвилин, при стабільній роботі каналів зв'язку і ділянок СЕП, СТП, технічно досяжний, якщо не брати до уваги час витрачений час, на ділянках Т1 і Т7.

Об'єктивно таке нововведення малоцікаве як клієнтам, так і Держказначейству, що виступає в ролі банківської структури. Їх цілком влаштовує існуюча швидкість проходження платежів. Зацікавленою особою в поширенні СТП є НБУ. Дана система дає змогу знизити навантаження, що досягають останнім часом максимуму, на існуючі канали зв'язку і сервера РП НБУ, що обробляють дані потоки.

Якщо в стандартному СЕП після прийому АРМ-2 платежів потрібно в максимально короткий термін здійснити операцію списання коштів з коррахунку УДКУ і зарахування їх на коррахунок банку-одержувача, і лише потім відправити даний платіж на АРМ-3 банку-одержувача через АРМ-2, то в СТП відразу здійснюється транзит платежу через АРМ-2, а на операцію зарахування - списання в РРП НБУ ліміт часу збільшується на кілька годин.

Таким чином, у НБУ з'являється можливість відстрочити досить значні витрати на введення в лад нових більш могутніх серверів на якийсь час. Однак, крім проблем, з неможливістю відстеження оперативного стану коррахунків, і внаслідок цього різних порушень встановлених правил, виникають труднощі з проведенням багатоступінчастих бухгалтерських операцій, коли неможливо без закінчення однієї проводки почати наступну. Типовим прикладом може служити видача казначейством наявних коштів бюджетним установам через рахунки в уповноважених комерційних банках.

На основі аналізу двох систем електронних платежів вважаємо більш раціональним створення і введення в експлуатацію системи електронних платежів змішаного типу (СЕПЗТ), яка поєднує в собі переваги двох описаних вище систем.

Технічно це буде виглядати таким чином: на ділянці РП НБУ (Т5) усі вхідні платежі після їхньої обробки на ділянці АРМ-2 підрозділяються на термінові і стандартні платежі. Платежі, що не потрапляють у категорію термінових (стандартні - складають основну масу навантаження), - обробляються РП НБУ за схемою СТП - протягом декількох годин, але не довше ніж до кінця даного банківського дня СЕП, платежі, що потрапляють до категорії термінових, - обробляються в першочерговому порядку - чим швидше - тим краще (рис 4).

Рис. 4. Ділянка РРП НБУ при роботі в СЕПЗТ.

Запропонована система дає змогу максимально знизити навантаження на ділянках РП НБУ, не порушуючи інтереси інших учасників СЕП. Технічно дану схему можливо ввести з мінімальними витратами, використовуючи існуючі схеми й устаткування СЕП, здійснюючи відповідні зміни в чергові відновлення спеціалізованого банківського програмного забезпечення, що розсилається періодично всім учасникам СЕП. Бажано, щоб дана система функціонувала паралельно вже існуючим СЕП і СТП, і підключення до неї здійснювалося на добровільних принципах. Природно, введення запропонованої системи вимагає внесення відповідних змін у нормативні документи з метою пом'якшення деяких параметрів для учасників системи СЕПЗТ. Бажаним є замість імперативних методів застосування з боку НБУ більш гнучкої політики пільгових розцінок для учасників запропонованої системи, а також поява перспективи для них в інших галузях банківського бізнесу.

На вищеописаних умовах є велика імовірність того, що учасниками СЕПЗТ з великим бажанням стануть і численні комерційні банки. Тому що їхня сумарна частка в навантаженні на РП НБУ, за рахунок здійснюваних платежів, значно вища, ніж у казначейства.

Першим прикладом для інших учасників СЕП щодо впровадження запропонованої системи може стати Державне казначейство України. Будучи, як і НБУ, державною структурою, воно покликане піклуватися в першу чергу про інтереси держави, у даному випадку - про його фінансові інтереси. Як учасник СЕП, - зацікавлене в стабільному функціонуванні запропонованої системи, що дає змогу йому і надалі ефективно виконувати свої обов'язки щодо обслуговування довіреного йому сегмента державних фінансів України.

Ще однією причиною можна назвати необхідність налагодження більш тісних - партнерських відносин для рішення завдань, що викликають інтерес безпосередньо для самого казначейства. Наприклад, розробка і впровадження механізму розміщення вільних бюджетних коштів на ринку короткострокових банківських кредитів при участі НБУ - з метою створення нового додаткового джерела наповнення дохідної частини державного і місцевого бюджетів, і лише потім, як інструменту підтримки ліквідності комерційних банків на необхідному рівні. При цьому доцільно розробити нові або використовувати старі ідеї і методи, наприклад, методику кредитних аукціонів, що застосовується Центробанком Росії.