Сторінка
3

Основи фінансової звітності

Баланс та інші форми звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби, — керівником спеціалізованої організації або спеціалістом, які за угодою ви­конували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних показників.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— трудовим колективам (на їх вимогу);

— власникам (засновникам) відповідно до установчих доку­ментів, якщо інше не передбачено законом;

— органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства. Строки подання фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі то­вариства, валютні і фондові біржі, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 липня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або роз­повсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

Контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерсь­кий облік і звітність в Україні здійснюється відповідними орга­нами в межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідні органи при перевірці поданої на їх адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних; наявність всіх звітних форм; взаємозв'язок і по­годженість між окремими показниками.

Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформляється актом (висновком), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо підвищення ефективності його діяльності.

Виправлення показників, що відносяться до звітного періоду і які зумовлюють зміни окремих облікових записів підпри­ємства, називається реформацією.

Структура і зміст балансу

Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгал­терського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87.

З метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, статті активу балансу згруповано у три розділи, па­сиву — у п'ять розділів.

Розділ І "Необоротні активи" характеризується такими статтями.

У статті "Нематеріальні активи" відображають вартість об'єктів, які належать до складу нематеріальних активів. У цій статті відображають окремо: первинну і залишкову вартість не­матеріальних активів, а також нараховану суму зносу. Залиш­кова вартість нематеріальних активів визначається як різниця між первинною вартістю і сумою нарахованого зносу. До підсумку балансу нематеріальні активи включаються за залиш­ковою вартістю.

У статті "Незавершене будівництво" відображається вар­тість незавершеного будівництва (включаючи обладнання для монтажу), яке здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті "Основні засоби" відображається вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і цілісних майнових комплексів. У цій статті наводяться окремо: первин­на вартість, сума нарахованого зносу і залишкова вартість ос­новних засобів. До підсумку балансу основні засоби включа­ються за залишковою вартістю.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відображають­ся фінансові інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

Оборотні активи у розділі П балансу відображаються стаття­ми: "Запаси", "Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги", "Дебіторська заборгованість по розрахунках" (з бюд­жетом, по виданих авансах, нарахованих доходах тощо), "По­точні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти" (в касі, на поточних та інших рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів).

Витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів, відобра­жаються у розділі ПІ "Витрати майбутніх періодів" активу ба­лансу.

Статті пасиву балансу об'єднані відповідно у п'ять розділів: І "Власний капітал", II "Забезпечення наступних витрат і пла­тежів", III "Довгострокові зобов'язання", IV "Поточні зобов'язання", V "Доходи майбутніх періодів".

Власний капітал розділу І пасиву балансу характеризується такими статтями: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений капітал", "Вилучений капітал", "Нерозподілений прибуток (не­покриті збитки)".

У статті "Статутний капітал" відображається Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які являють­ся внеском власників (учасників) в капітал підприємства.

Додатковий капітал характеризується двома статтями. У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства відображають суму, на яку вартість реалізованих випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (аналогічно розумінню "Емісійний дохід").