Сторінка
2

Фінанси транснаціональних корпорацій (ТНК)

іноземна валюта.

Внутрішні джерела фінансування

Фінансові кошти ТНК — це оборотний капітал або поточні оборотні активи, за винятком поточних зобов’язань.

Джерела внутрішнього фінансування:

кредити;

дивіденди;

роялті;

управлінські гонорари;

купівля та продаж товарно-матеріальних запасів;

внутріфірмові рахунки дебіторів та розрахунки з постачальниками та кредиторами;

інвестиції з використанням акціонерного капіталу.

Рис. 20. Внутрішні джерела оборотного капіталу [2, с. 667]

Мобілізація коштів системи

Система ТНК є складною організацією, що охоплює декілька видів організаційних одиниць. Кожні дві одиниці можуть мати між собою множину різних зв’язків. Фінансові зв’язки системи ТНК показано на рис. 21.

Рис. 21. Фінансові зв’язки системи ТНК [4, с. 492]

Умовні позначення: 1. Материнська компанія — дочірня компанія, накопичувач коштів. 2. Материнська компанія — дочірня компанія, користувач коштів. 3. Дочірня компанія — дочірня компанія. 4. Материнська компанія — регіональний фінансовий центр. 5. Дочірня компанія, накопичувач коштів — регіональний центр. 6. Дочірні компанія, користувач коштів — регіональний центр. 7. Система євроринку.

Зв’язки охоплюють переказ дивідендів і процентів, надання та виплату позик, інвестиції в акціонерний капітал, ліцензійну плату й оплату послуг управління коштами, зміни фінансових умов дебіторів з розрахунків і встановлення транс­фертних цін.

Для оптимізації фінансових потоків на світовому рівні ТНК має встановити належні взаємовідносини між головною фірмою та її філіалами стосовно фінансової функції.

Різновиди взаємовідносин:

повна децентралізація, аж до рівня філіалів;

повна централізація на рівні головної фірми;

різний ступінь співвідношення централізації та децентралізації.

Оподаткування міжнародної діяльності

На практиці елементами оподаткування вважають платника податків, об’єкт оподаткування, одиницю оподаткування, податкову базу, джерела сплати податку, податкову ставку та квоту. Під об’єктом оподаткування розуміють товар, майно чи дохід, що обкладаються податком. Податкова база — це вартість об’єкта оподаткування. Одиниця оподаткування — це одиниця вимірювання об’єкта оподаткування. Платник податку — це фізичні та юридичні особи, які сплачують податки. Податкова ставка — це величина податку на одиницю об’єкта оподаткування. Податкова квота — це доля податку в доході його платника.

Залежно від форми оподаткування, податки бувають прямі та непрямі. Прямі — ті, що нараховуються безпосередньо на дохід (на майно) платників податку, а непрямі — ті, що нараховуються на вартість товару (а саме: ввізне та вивізне мито, акцизи тощо).

Існують дві основні класифікації національних податкових систем:

Перша — «звільнення від податків за територіальною ознакою».

Друга — «всесвітня система пільг».

Інформацію про податки 15 країн подано в табл. 20.

Таблиця 20

Порівняльні ставки податків на прибуток корпорацій, % [4, с. 496]