Сторінка
7
Одним з важливих напрямiв дiяльностi вчителя в загальноосвiтнiй школi є його робота з учнями, якi мають особливi здiбностi. Це можуть бути обдаровані діти чи із специфічними проблемами у поведінці. У практицi роботи школи трапляються випадки, коли використовуванi педагогами засоби виховного впливу не забезпечуютъ нормального розвитку деяких дiтей. Здебiльшого це буває тодi, коли вихователі мають справу з дiтьми, яких прийнято називати „важковиховуваними” i „педагогiчнозанедбаними". Тоді на допомогу у вирішенні таких питань приходить ефективний підхід урахування індивідуальних психічних якостей та індивідуальних особливостей учнів, який ще раз підтверджує свою унікальність, ефективність та важливість використання у навчально-виховному процесі.
Ця експериментальна робота проводилася нами з метою визначення можливостей та ефективності реалізації індивідуального підходу в навчально-виховній роботі з учнями сучасних загальноосвітніх закладів.
Дослідження проводилося протягом 2006-2007 навчального року на базі школи-гімназії № 28 м. Полтави. В експерименті брали участь 30 учнів 9-го класу хіміко-біологічного профілю. (список учнів класу див. у додатку 1).
Для успішного здійснення мети даної наукової роботи необхідне було глибоке та всебічне вивчення учнівського колективу, рушійних сил і динаміки його розвитку.
Найбільш поширеним для педагогів є метод спостереження психолого-педагогічних особливостей, які виявляються в процесі навчальної, трудової, художньої, громадської діяльності учня і стосунків у колективі. Отримані результати мають відбивати істотні сторони життя і розвитку особистості як окремих учнів так і учнівського колективу. Дані не можуть бути статичними - зміст їх змінюється в міру зростання і розвитку учнів, учнівського колективу. Вивчаючи учнів та складаючи аналіз даних, крім загальних відомостей про них, необхідно мати на увазі різні сторони життя колективу та особливості його учасників.
Оцінка учнівського колективу здійснювалася за такими критеріями:
Навчальний заклад.
Клас
Вік
Особливості фізичного розвитку та стан здоров’я.
Структура сім’ї.
Умови життя, навчання і праці в сім’ї.
Ставлення до навчання, навчальні інтереси та успішність.
Особливості розумового розвитку, розумова активність.
Особливості емоційно-вольової сфери.
Моральні якості учнів.
Рівень розвитку естетичних і пізнавальних почуттів.
Спортивні, мистецькі, читацькі, трудові інтереси, трудова активність.
Особливості темпераменту.
Риси характеру.
Психологічна готовність до праці, професійні нахили та здібності.
Мотиви навчання, праці, ігрової, спортивної діяльності.
Організованість, дисциплінованість колективу.
Особливості спілкування та взаємин у колективі.
Зв'язок з іншими шкільними колективами, його характер.
У створенні системи критеріїв оцінки учнівського класу ми спиралися на досвід таких діячів, як А.А. Кирсанов, М.І. Махмутов, Є.С. Рабунський.
Було проведено спостереження за навчально-виховним процесом, бесіда з учнівським колективом, ознайомлення з шкільною та класною документацією, обговорення з класним керівником особливостей даного класу.
Кількісно-якісний аналіз отриманих даних
У ході констатуючого експерименту виявлено, що результативність навчально-виховного процесу більшою мірою залежить від урахування індивідуальних особливостей і характеру кожного учня.
Згідно з отриманими даними проведеного дослідження з вивчення можливостей використання індивідуального підходу у навчально-виховній роботі з учнями сучасних загальноосвітніх навчальних закладів, можна зробити висновок про такі психолого-педагогічні особливості учнівського колективу:
1. Клас має профільне спрямування: хімія та біологія. Кількість учнів - 30 чоловік. Вік дітей 15 - 16 років. У класі 9 хлопчиків та 21 дівчинка.17 з них мають повну сім’ю, 13 дітей виховуються без батька. Не дивлячись на те, що майже половина дітей позбавлена повноцінного спілкування з батьком, вони мають сприятливі умови для життя, навчання, виховання. Малозабезпеченими вважаються 5 учнів. Стан здоров’я учнів переважно нормальний - 6 учнів фізичну культуру проходять у спецгрупі, здебільшого через наявність сколіотичної осанки та хвороб серцево-судинної системи.
2. Успішність: 5 учнів мають оцінки 12 - 10 б. високий ррівень навчальних досягнень, 18 учнів навчаються на 12-7 б. достатній рівень навчальних досягнень, 7 з них на 9 - 1 б. середній та початковий рівень навчальних досягнень. Відмічається високий інтерес до навчально-виховного процесу, бажання досягти успіхів у навчанні має більшість учнів класу. Лише 2 учні планують вступити до професійно-технічних училищ, а всі інші - закінчити 11 класів та продовжити освіту у ВНЗ. Усі діти обдаровані та мають здібності в різноманітних мистецьких галузях, вони активно проявляють себе на уроках, бажають відповідати біля дошки, зі задоволенням приймають участь у громадській діяльності, творчих самодіяльних колективах.
3. Визначеність, цілісність, сила, твердість, лагідність, життєрадісність, працьовитість, самостійність, рішучість, сміливість, прямота, відвертість, щирість, скромність, спілкування з однолітками, вимогливість до себе та інших, ці та інші риси характеру учнів позитивно позначаються на їхній діяльності.
4. У всіх учнів емоційно-вольова сфера стійка. Діти доброзичливі, привітні, конфліктів у класі не помічено. Помічено, що моральні цінності учнів класу є найголовнiшим запоруками збереження незалежності, захитсту соцiальних інтересiв суспільства та виховання високоморальної духовно багатої особистості, над чим активно працює класний керівник на виховних годинах.
5. У школі налічується до 10 різноманітних гуртків та секцій. Кожен учень відвідує такі гуртки, деякі навіть не один. Таким чином, діти мають високий рівень естетичних почуттів та розвинуті пізнавальні, спортивні, мистецькі інтереси.
6. Учні даного класу мають гарну дисципліну, усі учні організовані, охайні не запізнюються на заняття.
7. Взаємини у колективі доброзичливі, дружні - це сприятлива атмосфера для повноцінного та якісного навчально-виховного процесу. Відмічені міжособистісні стосунки з 9 класом фізико-математичного профілю, мабуть через те, що в даному класі переважають учні чоловічої статі і мала кількість учениць. Шкільні вечори проходять майже завжди разом з учнями цього класу.
Виходячи з отриманих даних, ми дійшли до висновку, що з-поміж усіх учнів, які брали участь в експерименті, індивідуального підходу в організації виховної роботи потребують 2 дівчинки (Юлія Ш., Ватентина Б). Індивідуальний підхід в організації навчально-пізнавальної діяльності слід надати обдарованим і талановитим дітям (Анна О., Анна С), а також „важким" учням (Дмитру Г., Миколі Г)
Дане наукове дослідження проводилися у два етапи: теоретико-історичний аналіз проблеми індивідуального підходу до учнів, зокрема до їх різних категорій та експериментальне підтвердження можливостей та ефективності такого підходу.