Сторінка
4
Особливу групу утворюють вироби Гуцульщини. Гуцульщина - історично-етнографічний край, що охоплює гірські райони Івано-Франківської та Чернівецької областей, та Рухівський район Закарпатської області. Кожний район, навіть кожне село має своє художнє обличчя, улюблену колірну гаму. Так, у Яворові були "сливові", "черешневі", "соснові" мотиви, а найулюбленішими узорами залишалися "скриньковий" у вигляді ромбів або зигзагів, утворений прямокутними "скриньками", або ж малюнок "головкатий". Колорит ворівських вишивок червоний, який підсилено жовтим, зеленим та червоним. Поступово гама змінюється у бік багато барвистості, в ній переважають голубі, зелені, сині кольори, а у брусторівській - зелені, чорні.
Місцевою своєрідністю відзначаються вишивки гірського села Космач. Характерною прикметою є те, що вишивка виконується дрібним хрестиком, стібками, що утворюється завдяки гармонійному поєднанню ясних тонів - жовтого, оранжевого, темно-червоного кольорів, з незначним додаванням зеленого та чорного.
В свою чергу в кожному регіоні, в кожній області можна простежити свої місцеві особливості мистецтва вишивки.
Методологічні основи української вишивки на уроках трудового навчання
Аналіз програми трудового навчання у початкових класах
Демократизація суспільства, вільний розвиток особистості по-новому ставлять питання про якість перебудови навчально-виховного процесу, створення цілісної системи змісту освіти, реалізації в педагогічному процесі принципу гуманізації. Нова методологія виховання ґрунтується на гуманістичних цінностях і спрямована на підвищення моральності суспільства. Це вимагає від педагогічної науки нових виховних систем, здатних готувати громадян з високими почуттями відповідальності й обов’язку, свідомою дисципліною та національною свідомістю. Потрібна розробка нових підходів до обґрунтування наукових засад морального, трудового, естетичного, фізичного і родинного виховання для здійснення широкої програми "оздоровлення" суспільства.
Одним із напрямів такого "оздоровлення" є трудове виховання підростаючого покоління і підготовка його до самостійного життя та праці в сучасних умовах школи. Праця задіює учнів у складній системі суспільних відносин, формує морально-ціннісні орієнтації. "Праця як виховний засіб можлива лише як частина загальної системи", – писав А.С. Макаренко.
Трудове виховання починається з 1 класу і зливається з навчальним процесом, з усім життям колективу. В трудовій діяльності відшліфовуються світоглядні позиції школярів, у праці формується особистість людини як творця. Важливе місце серед навчальних дисциплін у початкових класах займає трудове навчання, на яке за навчальним планом відводиться 1 год. на тиждень та 4 год. в резерві тобто 35 год. на навчальний рік. Трудове навчання у початкових класах є важливою ланкою в єдиній системі навчання, виховання й розвитку учнів і має визначені певні цілі:
повідомлення початкових відомостей про різні галузі виробництва, матеріали, інструменти, приладдя, які часто зустрічаються;
формування трудових умінь і навичок, прищеплення елементів трудової культури;
виховання працелюбності, старанності, охайності.
У "Пояснювальній записці" до "Програми з трудового навчання для 1-4 класів загальноосвітньої школи" говориться:
" …Трудове навчання в початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти. Трудове навчання в початкових класах є першою сходинкою до вибору майбутньої професії.
Метою "Трудового навчання" в початковій школі є формування і розвиток в межах вікових можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові задачі. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання наступних завдань:
формування в межах вікових можливостей узагальнених способів (алгоритмів) предметно-перетворювальної діяльності з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;
розвиток творчих здібностей, елементів графічної грамоти, вмінь працювати в команді та навичок виконання операцій з ручних технік обробки матеріалів;
набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній
школи основами технологій;
виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб’єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу.
Зміст "Трудового навчання" визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво та самообслуговування. Кожна змістова лінія передбачає формування культури виконання трудових дій. У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. А тому діяльність, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їх розумового розвитку.
Навчальну програму побудовано за наступними такими принципами:
- навчальний матеріал диференціюється за видами діяльності (згинання, складання, різання, ліплення тощо) та конструкційними матеріалами (папір, картон, пластилін, природні та штучні матеріали та ін.), які ускладнюються в кожному класі залежно від просторово-предметних характеристик виготовлення виробів (за шаблоном на площині, за шаблоном на площині з елементами творчості, об’ємні, об’ємні з елементами творчості);
- види практичної діяльності диференціюються впродовж навчального року залежно від календарних свят (держаних і релігійних), регіональних традицій і звичаїв, які ускладнюються в кожному класі через добір об’єктів праці з врахуванням вікових особливостей учнів;
Окремі елементи загальних тем навчальної програми (організація робочого місця на уроці, безпека життя користування інструментами та матеріалами, бережливе та економне ставлення до використання матеріалів, самообслуговування та ін.) є наскрізними. Отримані учнями знання, сформовані вміння та навички розвиваються на кожному уроці в школі, позаурочній діяльності, зокрема на заняттях в групі продовженого дня та вдома.
Теми уроків з розділів "Декоративно-ужиткове мистецтво", "Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій" зазвичай обирається вчителем самостійно залежно від регіональної специфіки та матеріально технічної бази школи з кількості годин відведених на резерв (4 години)".
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей
Засоби стимулювання навчальної активності молодших школярів
Головні напрямки реалізації завдань реформування освіти
Формування лексичних навичок японської мови за допомогою казок
Педагогічний малюнок на класній дошці в роботі вчителя початкових класів
