Сторінка
9

Запровадження магістерської програми "Педагогіка вищої школи" як передумова до підготовки кваліфікованих викладачів відповідно до вимог Болонського процесу

Згідно з дослідженням, найбільшу кількість годин було відведено дисципліні «Інформаційні технології в освіті». Це загальний обсяг у 216 годин, з яких лекційні заняття складають 6 годин, практичні – 30 годин, 180 годин відводиться на самостійну роботу студента. Обсяг у кредитах – 6,0. Реформування системи вищої освіти відповідно до стандартів Болонського процесу потребує підготовку викладачів з високим ступенем володіння інформаційними технологіями, що дає можливість реорганізувати навчальний процес і зробити його більш інтенсивним та насиченим.

Моделювання діяльності фахівця - відносно новий науковий напрям у вітчизняній вищій школі. Якщо раніше вища освіта викладалася у вигляді аксіоми, що не потребує доповнення та корегування, то на сьогоднішній день метою вищої освіти є навчати студента мислити, аналізувати та передбачати свої дії у майбутній професії та мати індивідуальний план із самовдосконалення у процесі отримання знань. Саме тому, моделювання потроху стає однією із провідних дисциплін у системі вищої освіти. Адже моделювати – означає повністю розуміти та творчо підходити до майбутньої професії. Предмет «Моделювання діяльності фахівця» дозволить суттєво знизити суспільний фактор отримання випадкової вищої освіти, коли людина мало усвідомлює чи не усвідомлює взагалі свою майбутню професію, і як результат не працює за нею. Це дозволить більш ефективно використовувати державне фінансування вищого навчального закладу. Обсяг предмету у кредитах – 3,0. На предмет відводиться 108 годин, з яких 72 години – це аудиторні заняття (12 годин лекційних та 60 годин практичних) та 36 годин - це самостійні заняття студента.

Моделювання освітньої та професійної діяльності фахівця також є однією із провідних дисциплін вищої освіти та, на мою думку, найбільш перспективною. Комплексне моделювання дозволяє роздивитися процес в цілому та зрозуміти походження тих чи інших чинників, що впливають на професійну та освітню підготовку майбутнього фахівця. На жаль, кількість годин, що відводиться на цю навчальну дисципліну, менше ніж то є потрібно, але хочеться сподіватися, що з часом ситуацію зміниться. Загальна кількість годин, що відводиться на предмет : 108, з яких аудиторні заняття складають 72 годин (12 – лекційні, 60 - практичні), 36 годин відводиться на самостійну роботу студентів.

Сучасна освіта потребує жорсткого контролю своєї якості, адже якісна освіта – це основа майбутнього держави та запорука її сталого розвитку. Саме тому у курсі «Педагогіка вищої школи» було виділено 216 учбових годин на викладання дисципліни «Педагогічний контроль в системі освіти». Підвищення ролі освіти у світі спонукає вітчизняну систему освіти підвищити якість педагогічного контролю, розробити нові його форми, запровадити інноваційну складову у цей процес. Реформування освіти відповідно до вимог Болонського процесу також вимагає відповідних корегувань у національній системі контролю якості освіти. Предмет розглядає сучасний стан педагогічного контролю та моделює його перспективи.

Враховуючи відповідальність професії викладача, сучасний педагогічний світ робить особливу ставку на вивчення професійної психології. Колективом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» було розроблено та запроваджено у курсі «Педагогіка вищої школи» професійну дисципліну «Педагогічна та професійна психологія», на яку учбовим планом відводиться 54 години, з них 18 – на аудиторні заняття та 36 – на самостійну роботу студентів. Педагогічна та професійна психологія допомагає викладачеві створити так звану «карту колективу», яка допоможе визначити сильні та слабкі сторони кожного із студентів та застосувати індивідуальний підхід до кожного. Педагогічна та професійна психологія – є основною складовою індивідуального підходу та використовується у процесі навчання у країнах учасницях Болонського процесу.

Предмет «Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні» також має 54 години у курсі «Педагогіка вищої школи». Дисципліна розглядає питання організації та роботи національної освітньої системи, її пріоритети та основні напрями діяльності. З 54 годин, 18 годин відводиться на аудиторні заняття, а 36 – на самостійну роботу студента.

В рамках магістерської програми «Педагогіка вищої школи» запроваджено навчальну дисципліну «Дидактичні системи у вищій освіті». Предмет розкриває дидактичні системи, як комплекс внутрішньо узгоджених тверджень, що базуються на єдності цілей, змісту і дидактичних принципів, котрі стосуються способів організації роботи студентів та викладача. Програма учбової дисципліни враховує іноземний та вітчизняний досвід використання різних концепцій навчання та все стороннє аналізує діяльність викладача в освітньому процесі. Загальна кількість годин, що виділені на предмет : 162, з яких 90 годин – це аудиторні заняття, а 72 – самостійна робота магістранта.

Психофізіологічний тренінг та основи фізичної культури займають у навчальному плані курсу 1,5 кредити, або 54 години.

Особливу у роль у підготовці викладача займає предмет «Педагогічна етика». Запровадження його саме у магістерському курсі «Педагогіка вищої школи» сприяє підвищенню духовного та культурного рівня майбутнього спеціаліста, вчить його толерантному ставленню до студентів та формує гармонійний навчальний процес демократичний за формою. Викладачі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» в рамках роботи над створенням курсу «Педагогіка вищої школи» змогли сформулювати певний звід професійної поведінки педагога вищої школи, який було покладено в основу лекційних та практичних занять для студентів-магістрів.

Велику роль програма підготовки магістрів вищої освіти відводить педагогічному спілкуванню та риториці. Адже вміння висловлювати думку – запорука успішної комунікації в цілому, та в процесі роботи зі студентами зокрема. До певного часу вважалося, що вміння говорити та тримати аудиторію взагалі не є ознакою компетентності, на відміну від рівня професійної підготовки. Сьогодні, коли система освіти реформується, здатність проводити заняття у постійній та ефективній комунікації з аудиторією виходить на перший план, як ознака рівня компетентності викладача. Педагогічному спілкуванню та риториці учбовий план курсу відводить 108 годин (3 кредити), 36 з яких – аудиторні заняття. Риторика – особливий предмет. Ним не можна оволодіти миттєво, це процес, який триває все життя. Риторика вимагає самостійної роботи із самовдосконалення. Програма магістерського курсу пропонує 72 години самостійної роботи в цьому напрямі. А це - щоденні вправи вдома, проходження різноманітних тренінгів тощо. Риториці студент не навчається. Він її опановує. Саме тому об’єм самостійної роботи було визначено у такому обсязі.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» - провідний навчальний заклад технічного спрямування в Україні та за кордоном. Інженери, що проходили професійну підготовку в його стінах, працюють у багатьох країнах світу. Університет завжди славився рівнем викладання загально інженерних та спеціальних предметів та тримає цю високу планку й сьогодні. Навчальний заклад ставить собі за мету продовжити почесну традицію якісного викладання і тому в програмі магістерського курсу «Педагогіка вищої школи» передбачено по 3 кредити (108 годин) на такі дисципліни як «Методика викладання загально інженерних дисциплін» та «Методика викладання спеціальних дисциплін» . В режимі аудиторних занять студенти працюють 36 годин, по 72 години надається студентам для освоєння цих дисциплін самостійно.