Сторінка
10

Запровадження магістерської програми "Педагогіка вищої школи" як передумова до підготовки кваліфікованих викладачів відповідно до вимог Болонського процесу

Соціальна та екологічна безпека діяльності вивчається в рамках однойменного курсу протягом 108 годин (3 кредити), де 18 годин студент працює в режимі лекційних та практичних занять, а 90 годин опановує дисципліну самостійно.

Дуже важливою складовою в сучасній освіті є методика ігрового проектування. Як казав Платон у 7 книзі свого твору «Держава» : «Викладай науки не насильно, а за допомогою гри; тоді ти краще побачиш, хто до чого схильний». Але для того щоб створити ефективну, цікаву, а голове корисну гру, потрібно розуміти методу її створення та найкращі для цього способи. «Методика ігрового проектування», що входить до програми магістерського курсу «Педагогіка вищої школи» відводить 36 годин аудиторних занять задля засвоєння основних норм та парадигм ігрової педагогіки та пропонує студенту протягом 72 годин до опанувати та розвити у собі якості педагога, що володіє ігровими формами навчання.

Будь-яка справа для того, аби стати успішною, має носити системний характер. Це стосується й освітньо-виховного процесу. Саме системність крок за кроком підвищує професійні якості спеціаліста та відкриває йому дорогу до компетентності. «Системний підхід у вищій школі» - це навчальна дисципліна, за допомогою якої вдається побудувати відчуття необхідності системної роботи у викладача, який передасть цю здатність своїм студентам. Вивчення дисципліни передбачає 1,5 кредити (54 години), з яких 18 годин студент буде працювати у рамках аудиторних занять, а 36 годин витратить на самостійну роботу.

Формою педагогічного контролю слугує проведення заліково-екзаменаційних сесій.

Після освоєння навчальних дисциплін у повному обсязі програмою курсу «Педагогіка вищої школи» пропонується проходження практичної підготовки та стажування, що складає 4, 5 кредити (162 години). Магістранти проходять практику у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації та у відділах освіти місцевих органів самоврядування.

На підготовку дипломного проекту відводиться 108 годин (3 кредити), після чого дипломний проект подається на захист.

На мою думку, система підготовки майбутніх викладачів у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» має велику кількість переваг і підвищує конкурентоспроможність людини на ринку праці та його професійний рівень. По-перше, це сучасний підхід до організації навчального процесу. По-друге, розроблена у цьому вищому навчальному закладі програма магістерського курсу «Педагогіка вищої школи» повністю відповідає концепції реформування національної системи освіти відповідно до стандартів Болонського процесу. По-третє, програма сформована лише з актуальних предметів, що дозволяє оволодіти у відносно стислі терміни сучасними викладацькими дисциплінами.

На мій погляд, у майбутньому програма курсу може бути доповнена дисциплінами з паблік рілейшнз (основи зв’язків з громадськістю). Ця відносно молода наука вивчає питання формування суспільної думки про товари та послуги, компанії та установи, від якої повністю залежить їх успіх. Інакше кажучи, паблік рілейшнз формує імідж того чи іншого продукту. Якщо проаналізувати взаємозв’язок між цією наукою та освітньою діяльністю побачимо, що вони мають багато спільних рис та завдань:

- освіта потребує формування позитивного іміджу у суспільстві, а паблік рілейшнз потребує освічене суспільство, інакше прийоми не будуть максимально ефективними;

- освіта та паблік рілейшнз мають справу з великою кількістю людей;

- освіта та паблік рілейшнз мають бути переконливими для того, аби стати успішними;

- освіта та паблік рілейшнз однаково гнучко реагують на події та зміни, корегуючи свої прийоми та методи відповідно до змін;

- освіта та паблік рілейшнз мають на меті привертання уваги до змісту свого послання та його метод.

Кожен викладач має бути трохи знавцем цієї науки, адже він має вміти привернути увагу до свого предмету, сформувати позитивний імідж свого предмету та самого себе, шляхом встановлення зв’язків з громадськістю (в даному випадку це студентська аудиторія) побудувати систему заохочень та мотивації.

Україна має високорозвинену систему вищої освіти, що представлена понад 900 вищими навчальними закладами. За останні роки ця цифра зросла переважно за рахунок відкриття нових приватних вищих навчальних закладів. Як і будь-яка галузь економіки, освіта потребує висококваліфікованих спеціалістів. За даними досліджень, достатньо велика кількість викладачів - це людини передпенсійного та пенсійного віку. Активно постає питання оновлення кадрів вищих навчальних закладів. Однак вищі навчальні заклади педагогічного спрямування, нажаль, не готують педагогів для системи вищої освіти.

В сучасних умовах кардинальні зміни цілей та характеру суспільного виробництва вимагають принципово нових моделей, методів і технологій фахівців. Це висуває принципово нові вимоги до науко-педагогічного складу вищої школи, істотно посилює роль його психологічно-педагогічної підготовки. Поряд з високою професійною компетентністю у відповідній галузі, викладач повинен досконально володіти високою педагогічною майстерністю, бути високодуховною і високоморальною людиною.

Як один з провідних навчальних центрів України, Національний технічний університет «ХПІ», визнаючи усю загрозливість ситуації відсутності висококваліфікованих викладачів у майбутньому, розробив магістерську програму «Педагогіка вищої школи та у 2005 році відкрив навчальний процес за цією спеціальністю. Створення спеціальності повністю відповідає цілям та завданням реформування освітньої системи країни, відповідно до стандартів Болонського процесу. Мета реформи, активну участь у якій бере Україна, визначена у Болонській декларації, полягає у створенні єдиного „Європейського простору вищої освіти” (European Higher Education Area) і „Європейського простору досліджень” (Eurоpeаn Research Area). Створення цього єдиного простору освіти мислиться перш за все у ліберальний спосіб: а саме, як усунення перешкод для руху. За аналогією чотирьох свобод, фундаментальних для спільного ринку Європейського Союзу, а саме: свободи руху капіталу, робочої сили, товарів і послуг, Болонська реформа наполягає на необхідності «п’ятої свободи», а саме „свободи руху знання”. Ця настанова передбачає усунення перешкод для мобільності студентів, викладачів і дослідників поміж країнами-учасницями. Зняття віртуальних, хоча і відчутних, кордонів між історично різними освітніми системами вимагає введення чіткої і зрозумілої для всіх учасників процесу системи дипломів, прозорість присудження наукових ступенів, еквівалентність кваліфікацій тощо. Особливу увагу при підготовці спеціалістів з педагогіки вищої школи Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» приділяє комплексносному розвитку особистості та професійних якостей та знань. Відповідно до положень реформування освіти згідно із критеріями Болонського процесу, магістерська програма передбачає різні види учбової діяльності. Зміст підготовки складається з нормативної та варіативної частин. Курс містить цикл дисциплін з професійної та практичної підготовки, яку забезпечують предмети: теорія і практика вищої професійної освіти в Україні, педагогічна та професійна психологія, фізична культура і психофізіологічний тренінг, моделювання діяльності фахівця, моделювання освітньої та професійної підготовки фахівця, системний підхід у вищій освіти, педагогічний контроль в системі освіти, дидактичні системи у вищій школі та багато інших.