Сторінка
15

Особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент

Розглядаючи стереотип чоловіка в анкетах дівчат, відзначаємо ще більш виражений показник маскулінності – 0,91, а фемінність приблизно на тому ж рівні (0,51), що і в представленнях юнаків. При цьому основний індекс зафіксований на рівні – 0,93, що є найбільш крайнім показником по всіх пунктах в групах як юнаків, так і дівчат. Таким чином, дівчата наділяють образ типового чоловіка яскравіше вираженими маскулінними рисами, ніж самі юнаки. Порівняно з образом ідеального викладача спостерігається незначне збільшення показника фемінності і зниження показника маскулінності, тобто образ викладача містить більше фемінності ніж образ чоловіка, не дивлячись на затвердження респонденток про те, що вони віддали б перевагу викладачу чоловіка.

Аналізуючи уявлення респондентів жіночої і чоловічої статі про типову жінку, ми бачимо найбільші розбіжності в думках. Юнаки наділили типову представницю «слабкої статі» достатньо високим показником фемінності (0,91), що означає більш традиційні уявлення про жінку, а маскулінність представлена на достатньо не високому рівні (– 0,56). Основний індекс дорівнює 0,82. Такий розподіл є практично дзеркальним віддзеркаленням уявлень про образ чоловіка серед студентів-юнаків. Таким чином, можна говорити про гармонійніший розподіл показників, який відображає традиційні погляди на стереотип поведінки жінок і чоловіків, який склався в суспільстві, проте без крайніх, шовіністів відхилень.

Дівчата наділяють образ типової жінки достатньо вираженими як маскулінними, так і фемінними властивостями. Розподіл показників в цій групі був наступним: маскулінність – 0,75, фемінність 0,86, загальний індекс 0,26. Таким чином, опитані студентки приписують типовій жінці виражені якості як представників чоловічої статі, так і жіночого. Тобто жінка в представленнях студенток андрогінна, проте показник фемінності не понижений.

Загалом можна відзначити, що юнаки наділяють жіночу стать більш вираженими фемінними якостями, а дівчата, навпаки, дотримуються більш традиційних поглядів на образ типового чоловіка. Можна, припустити, що опитані студенти схильні бачити консервативніше образ протилежної статі, а образ своєї статі трансформується у бік андрогінності.

Уявлення про викладачів у юнаків не співвідноситься ні з образом жінки, ні з образом чоловіка, останні скоріше традиційні. Тоді як образ викладача Вищих учбових закладів наділений вираженими фемінними і муськулінними рисами. Ми схильні припускати, що таке розподіл показників пов'язаний з тим, що викладач через свою професійну діяльність проявляє риси традиційно приписувані як жінкам (наприклад, терплячість, розуміння), так і чоловікам (наприклад, критичність мислення, стриманість).

Уявлення про викладачів у дівчат скоріше можна співвіднести з образом чоловіка, оскільки вони наділяють даний образ досить високим рівнем маскулінності і середнім рівнем фемінності, що можливо також пов'язано із стереотипним сприйняттям жінок як менш схильних до аналітико-синтетичної діяльності, яка є невід'ємною частиною діяльності педагога. В цілому підтверджується, що на сучасному етапі розвитку суспільства намітилися певні шляхи подолання деяких гендерних стереотипів, що мають секситське, дискримінаційне забарвлення.

Аналізуючи складені нами незавершені речення, можемо спостерігати наступну ситуацію. Виражаючи свої думки з приводу громадської думки по відношенню до жінок як юнаки, так і дівчата демонстрували традиційно стереотипні думки. Наприклад, що жінка «повинна бути урівноваженою», «завжди красивою», «хорошою матір'ю» і тому подібне. Справжнього чоловіка дівчини бажали бачити в ролі «лицаря», «упевненого в собі», «рішучого», а жінку – «привабливої», «ніжної», «милої». Звертає на себе увагу навіть конструкція фраз в реченнях, які студентки складали про жінок. Ці речення більш односкладові, тоді як серед речень, які описують чоловіків більше складних речень.

Відносно професійної діяльності жінок думки студенток розділилися в наступних напрямах: робота потрібна, щоб спілкуватися, і робота для того, щоб бути незалежною. Думки юнаків з цього питання і зовсім неоднорідні від «робота жінки на кухні» до «на роботі жінкам легше». У уявленні сучасної молоді стереотипи більшою мірою стають, якщо не явними, то, співучо, косвеними цінностями, які формують соціальну поведінку і певною мірою підкріплюються тиском з боку нерівного статусу чоловіків та жінок у сучасному українському суспільстві.

Таким чином можна відмітити, що уявлення про викладачів у юнаків не співвідноситься ні з образом жінки, ні з образом чоловіка, останні скоріше традиційні. Тоді як образ викладача Вищих учбових закладів наділений вираженими феміннимі і маскуліннимі рисами. Уявлення про викладачів у дівчат скоріше можна співвіднести з образом чоловіка, оскільки вони наділяють даний образ досить високим рівнем маскулінності і середнім рівнем фемінності, що можливо також пов'язано із стереотипним сприйняттям жінок як менш схильних до аналітико-синтетичної діяльності, яка є невід'ємною частиною діяльності педагога.

Внаслідок того, що вираженість традиційних стереотипів при заповненні опитувальника С. Бем набагато менше, ніж при продовженні незавершених фраз, ми приходимо до висновку, що стереотипи достатньо сильно виявляються в поведінці, яка декларується по відношенню до протилежної статі, проте втрачають свою силу при дробленні сталих словесних оборотів на окремі якості.

Гендерні стереотипи ми розглядаємо як соціально сконструйовувані категорії «маскулінність» і «фемінінність», які підтверджуються різною залежно від статі поведінкою, різним розподілом чоловіків і жінок усередині соціальних ролей і статусів, і які підтримуються психологічними потребами людини поводитися в соціально схвалюваній манері і відчувати свою цілісність і несуперечність.

Гендерні уявлення і поведінку можна розуміти як всеосяжне самовиконується пророцтво, що складається з набору зв'язаних між собою і взаємно підкріплюючих один одного приватних пророцтв, що самовиконуються. Гендерні стереотипи діють як неусвідомлювані очікування або пророцтва. Починаючи з дитинства ми засвоюємо гендерні ролі, що надалі закріплюються власним досвідом, тиражуються в засобах масової інформації.

Індивід налаштовується наслідувати ту модель поведінки, яка відповідає його статі. У такий спосіб гендерні стереотипи, що містяться в типових зразках індивідуальної поведінки, у процесі інтерсуб’єктної взаємодії засвоюються індивідом, передаються йому, відображаються ним як ознаки правильної статевої поведінки, правильної на його суб’єктивну думку. Переймаючи ці зовнішні для нього зразки, індивід мимоволі структурує свій внутрішній психологічний світ згідно з такими зразками, а це поступово грунтує його психологічну сутність, його особистість, таким чином, стає особистістю чоловічою або жіночою з усіма притаманними їй рисами та якостями.

Аналізуючи теоретичні й емпіричні здобутки, приходимо до висновку, що типово чоловічий образ - це набір рис, пов'язаний з соціально необмежуючим стилем поведінки, компетенцією і раціональними здібностями, активністю і ефективністю. Типово жіночий образ, навпаки, включає соціальні і комунікативні уміння, теплоту і емоційну підтримку. В цілому чоловікам приписується більше позитивних якостей, ніж жінкам. При цьому надмірна акцентуація як типово маскулінних, так і типово фемінінних рис набуває вже негативне забарвлення: типово негативними якостями чоловіка признаються грубість, авторитаризм, зайвий раціоналізм і тощо, жінок - формалізм, пасивність, зайва емоційність тощо.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: