Сторінка
12
Отже, найважливіше завдання дорослого при цьому полягає в тому, аби, по-перше, розвивати у дитини ціннісне осмислення себе і як представника певної статі, і як неповторну особистість, яка відрізняється зовнішніми ознаками і внутрішнім світом; по-друге, активізувати пошук свого місця в світі.
В результаті проведеної роботи ми досягли поставленої мети, а саме обґрунтували комплекс психолого-педагогічних умов, які забезпечують гендерний підхід у вихованні дітей дошкільного віку у дошкільному навчальному закладі.
Мети дослідження досягнуто через реалізацію поставлених завдань, у результаті чого нами:
Проаналізовано сучасні наукові дослідження до реалізації гендерного підходу у вихованні дітей дошкільного віку та визначитися в основних гендерних термінах.
Проаналізовано особливості гендерних уявлень дітей дошкільного віку та охарактеризувати особливості їх гендерної поведінки у різних видах діяльності.
Досліджено комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечує гендерний підхід у вихованні дітей дошкільного віку, та апробувати його у виховній роботі з дітьми.
Вивчено досвід роботи дошкільних навчальних закладів України та м. Бар.
У даній роботі ми підтвердили гіпотезу, що гендерний підхід у вихованні - дошкільників здійснюватиметься за умови:
вивчення особливостей гендерних уявлень у дітей;
цілеспрямоване використання системи адекватних методичних засобів у виховній роботі, які сприяють формуванню гендерної ідентичності у дошкільників;
забезпечення індивідуального підходу до виявлення гендерної поведінки хлопчиками та дівчатками дошкільного віку.
Зокрема нами зроблено низку висновків:
Проблема гендерного виховання є однією з найбільш актуальних у загальному контексті основних напрямків виховно-освітньої роботи. У дошкільному віці йде інтенсивний процес становлення самосвідомості дитини, важливим компонентом якого є усвідомлення себе як представника певної статі.
Організація гендерного виховання повинна здійснюватися в аспекті цілісної педагогічної системи, що не допускає недооцінку якого або з її компонентів. Успіх входження дитини у світ людей, його статева вихованість значною мірою залежить від змісту виховання, в якій роль гри важко переоцінити.
В іграх реалізовуються бажання дітей. У грі він звільняється від почуття самотності і пізнає радість близькості і співпраці, оцінює свої можливості, знаходить віру в себе, визначає позицію по відношенню до навколишнього світу і людям.
Сім'я відіграє найважливішу роль в спілкуванні дітей в дитячому садку, дитина є дзеркальним відображенням домашнього побуту. Робота по гендерному вихованню вимагає висококваліфікованої підготовки педагогів та педагогічної освіти батьків.
У процесі дослідження психолого-педагогічної та методичної літератури з статево-рольової соціалізації дітей дошкільного віку ми прийшли до висновку, що хлопчики і дівчатка поводяться абсолютно по різному в суспільстві, що соціалізація хлопчиків проходить більш складно, ніж у дівчаток. У своєму дослідженні ми рухалися від тлумачення загальних понять до видових: «гендер», «гендерний підхід як метод наукового аналізу», «гендерний підхід у педагогіці» та «гендерний підхід у вихованні». Виявилося, що у визначенні поняття гендерної педагогіки виділяються дві тенденції:
гендерна педагогіка прямо пов’язана зі статевим вихованням, вимагаючи виховання (навчання) не абстрактної особистості, а саме хлопчика або дівчинки (підхід найбільш розповсюджений);
задача гендерної педагогіки — у вихованні андрогінної особистості, у всебічному навчанні дитини (з урахуванням соматичних показників) без акценту на стать. Чому дітей бажано виховувати з урахуванням гендерних особливостей? У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що саме у дітей дошкільного віку спостерігається прийняття гендерної ролі; у віці 2-3 років діти починають розуміти свою належність до певної статі; у віці 4-7 років відбувається формування гендерної ідентичності (стає зрозумілим, що гендер не змінюється) та гендерної свідомості (до складу компонентів якої входять зовнішність, ім’я, «образ Я», гендерні настанови та соціальні ролі (власні та соціуму); діти цього віку мотивовані до опанування цінностей та моделей поведінки, властивих їхній статі . Гендерний підхід ми розглядаємо як принцип виховання, який передбачає: — гармонізацію гендерної взаємодії представників обох статей — подолання таких конфліктних ситуацій, коли гендерні стереотипи виступають бар’єром у розвитку тих якостей особистості, які не відповідають статево типізованим уявленням; пом’якшення (згладження) гендерних стереотипів; — створення рівних можливостей для розвитку хлопчиків та дівчаток, орієнтованих на кожну дитину як індивідуальність.
У процесі дослідної роботи ми дійшли висновку, що реалізувати на практиці гендерний підхід можливо за дотримання певних організаційно-педагогічних умов. Такими умовами є:
знання вихователями особливостей гендерних уявлень у дітей дошкільного віку та закономірностей, шляхів їх формування;
моделювання предметно-розвивального середовища, зорієнтованого на гендерне самопізнання;
цілеспрямоване використання системи адекватних методичних засобів у виховній роботі, які сприяють формуванню гендерної ідентичності у дітей дошкільного віку;
забезпечення індивідуального підходу до виявлення гендерної поведінки хлопчиками та дівчатками дошкільного віку.
Проведена нами робота дала можливість збагатити власний педагогічний досвід та розширити науково-педагогічні та методичні уявлення з проблеми особливостей гендерного виховання дітей дошкільного віку.
Практична розробка з формування світогляду особистості
1. Вступна бесіда
Діти та вихователь сидять на своїх подушечках на килимку.
Вихователь. Як завжди, почнемо заняття з того, що ділитимемося одне з одним враженнями про те, що нас,здивувало, зацікавило, вразило, про що, можливо, ми замислилися або що зрозуміли. Для зручності можна скористатися печатками таких речень:
Сьогодні (вчора) мене зацікавило .
Сьогодні (вчора) мене здивувало .
Сьогодні (вчора) мене вразило .
Сьогодні (вчора) я замислився (замислилася) .
Сьогодні (вчора) я зрозумів (зрозуміла)
Сьогодні (вчора) я помітив (помітила) .
Методичні поради: важливо щоб кожна дитина щодня могла поділитися з вихователем та іншими дітьми своїми думками, враженнями.
Гра “Я — хлопчик! Я — дівчинка! Мене звуть . ”
Вихователь. Усі люди, які народилися й живуть на — планеті - Земля, поділяються на дві статі: чоловічу й жіночу. Тільки-но немовля народжується на світ, ми відразу дізнаємося, якої воно статі. Хлопчики, чоловіки, дідусі — представники чоловічої статі, дівчатка, жінки, бабусі — представниці жіночої. Скажіть, як можна дізнатися, що це — хлопчик, а це — дівчинка? (Дати можливість дітям відповісти), А коли дитинка тільки народжується, у неї іще немає волосся, немає одягу, як мама чи тато дізнаються, хто в них народився — хлопчик чи дівчинка? (Дати можливість дітям відповісти). Я зараз покажу вам фото і ви самі зрозумієте, як відрізнити хлопчика від дівчинки. (Вихователь показує фото, на якому голенькі немовлята лежать горілиць). Бачите, і ви-одразу здогадалися, де хлопчик, а де — дівчинка.