Сторінка
9

Вивчення та виявлення найбільш важливих і потрібних фонетичних правил у вивченні української мови в початковій школі

ча сто

У початкових класах не вивчаються складні випадки складоподілу. Сам механізм складоподілу учні засвоюють “за вчителем”. Доцільним тут буде вимовляння слів за складами. На кожному голосному рот розкривається і нижня щелепа різко опускається вниз. Опущення добре відчувається на тильній стороні долоні, якщо тримати її біля підборіддя (чуттєвий досвід). Кожен поштовх – це склад, можна порахувати кількість складів.

Щоб здійснювати роботу із складоподілу, вчитель має добре орієнтуватись в ньому та знати складні випадки, що мають місце при збігу приголосних. Треба показувати дітям складоподіл, вимовляючи слово за складами (опрацьовуємо орфоепічний зразок слова). Тому важливо пам’ятати основні правила складоподілу:

Сонорний (позначається буквами й, в, р, л, м, н), що стоїть після голосного (перед приголосним), належить до попереднього складу: чай-ка, гол-ка, вов-ки, ям-ка, сім’-я, пір'-їн-ка (але ре-п'ях).

Дзвінкий звук, що стоїть перед глухим (перший з них більш гучний), теж належить до попереднього складу: книж-ка, каз-ка, буд-ка, вез-ти, гороб-ці.

Два сусідні сонорні належать до різних складів: сір-ник, сум-ний, вір-ний, чер-воний, мов-лю.

Три приголосні звуки – (два дзвінких чи два глухих і сонорний) – відносяться до наступного складу: шу-стрий, го-стрий, за-здри-ти, по-стри-вай.

Якщо другим звуком при збігу приголосних є звук сонорний ([й] [в], [р], [л], [м], [н]), то разом з попереднім звуком він відходить до наступного складу: хи-трий, му-дрий, те-плий, лю-блю, до-бро, го-лу-бник, Ку-зьма.

Подовжений м’який (або пом’якшений)приголосний звук відноситься до наступного складу: жи-[т':а], на-сі-[н':а], зі-[л':а]; збі-[ж':а], кло-[ч':а], пі-[д:а]-[ш':а].

У викладі та аналізі фонетичного та фонетико-графічного матеріалів реалізовано такий загальнодидактичний принцип як науковість. Саме це сприяє подоланню розриву між навчальними програмами з української мови та сучасною лінгвістичною наукою. Науковість не означає підвищення теоретичного рівня змісту навчання. Науковість – це достовірність виучуваного матеріалу, відповідність його лінгвістичній науці, правильне розкриття суті мовних явищ та їх ознак.

Механізм читання, його складові. Читання складів на сторінці букваря. Читання та аналіз букварних текстів

У букварний період слід акцентувати увагу на етапах формування навички читання. На першому етапі читання має бути складовим і базуватись на складово-звуковому аналізі і синтезі.

На другому ступені формування навички читання слово спочатку варто прочитати по складах, а потім в цілому, з чітко вираженим наголосом.

На третьому етапі діти приступають до читання речень, при цьому вони можуть «губити» рядок і повертатись до повторного причитування слів. Однак це явище поступово зникає, коли у дітей розширюється «поле читання».

Всі три етапи базуються на основній одиниці читання – складі. Читання складів повинне відбуватися за таким порядком:

склад, утворений одним голосним (о-кунь);

склад-злиття (о-са);

склад, що утворений злиттям ПГ+П (мак);

злиття ПГПП (лист);

злиття ППГП (степ);

закриті склади (ох, ир);

Опрацьовуючи даний матеріал, діти поступово опановують поскладове читання, при цьому використовуючи додаткові позначення при читанні.

На другому ступені підготовчого періоду вивчаються голосні звуки [а], [о], [и], [і], [у] і відповідні їм букви. Теми уроків читання на цьому ступені: «Голосний звук [а], букви А і а»; те ж – на теми звуків [о], [и], [і] [у]. Теми уроків листа: «Рядкова письмова буква а:», те ж по інших буквах;.

Знайомство з п’ятьма найважливішими голосними звуками, і відповідними буквами забезпечує орієнтування на голосні при навчанні читанню. З буквою Е діти познайомляться пізніше, оскільки вона не часто використовується, з йотованими голосними також на більш пізньому етапі, оскільки ці букви позначають голосні звуки в особливих умовах.

Види робіт в підготовчий період:

Мова. Речення. Відповіді на питання вчителя по картинках; складання речень. Відповіді на питання «Що це?» по наочних картинках. Складання речень по серії картинок. Підрахунок речень. Підрахунок слів в реченнях. Розповідь: по сприйняттю, по пам’яті, по картинці; переказ (на основі умінь, одержаних в дитячому саду).

Слово. Введення в активний словниковий запас першокласників слів: Батьківщина, Київ, столиця. Розподіл слів по тематичних групах: навчальні предмети (обладнання); іграшки; інструменти; квіти, гриби; птахи; овочі; одяг; посуд; меблі і т. п. Виділення слова з речення.

Читання. Читання вчителем художніх творів, доступних розумінню дітей. Бесіда по прочитаному. Читання віршів, вивчених дітьми до школи. Інсценування казок.

Граматика і фонетика. Виділення речень з мовного потоку, складання речень. Виділення слів в речень. Поділ слова на склади, виділення наголошеного складу. Виділення звуків: перший звук в слові і т. д.; з яких звуків складається склад. Промовляння окремо зв’язних голосних і згідних звуків, злиття голосних із згідними, промовляння складів.

В підготовчому періоді діти включаються у відносно нову для них діяльність: якщо в дошкільний період переважала ігрова діяльність, то в школі переважає учбова робота – організована розумова праця, що вимагає стійкої уваги, значних вольових зусиль, уміння контролювати себе. Новий характер діяльності створює для дітей значні труднощі, і для їх ослаблення дуже важливо так будувати учбову годину, щоб, по-перше, кожні 10–12 хвилин мінялися види діяльності, по-друге, робота протікала активно, розумова праця чергувала з фізичними вправами.

На уроках передбачаються цікаві і ігрові моменти: відгадування загадок, розповідь казок, їх інсценування, творче вільне малювання на сюжет казки, розповіді вчаться, читання віршів напам’ять; вводяться елементи змагання («Хто перший?», «Чия розповідь краще?», «Хто правильно назве?» і т. п.).

В підготовчий період діти привчаються слухати і точно виконувати вказівки вчителя, звикають дотримувати правила для учнів, слухаючи відповіді своїх товаришів, помічати їх помилки. Вони вчаться голосно, виразно, зв’язно (не односкладово) відповідати на питання вчителя, брати активну участь в загальнокласній роботі.

Підготовлені в загальному мовному розвитку і в спеціальній мовній роботі, діти переходять до основного періоду навчання грамоти, на якому засвоюють всі звуки і букви, вчаться читати і писати.

Основний період навчання грамоті триває до середини квітня, тобто близько шести місяців при навчанні шестирічних дітей. Він характеризується поступовим ускладненням матеріалу, збільшенням об’єму читаних текстів, підвищенням рівня сформованості навику читання і листа, поглибленням аналізу змісту прочитаного.

Поріг між підготовчим і основним періодами – перехід до приголосних звуків і букв. Нагадаємо про розташування звуків (букв) в «Букварі»: звуки і букви розташовані по їх частоті вживання в мовленні, в словах; при цьому, природно, враховуються і труднощі засвоєння, артикуляції звуків. Звуки (букви) розташовані в наступній послідовності: А, О, У, Е, І, И – підготовчий період (найбільш поширені і легко артикульовані – голосні); основний період – всі інші звуки (букви).