Сторінка
4
Разом із тим, більшість учнів найважливішими для лікаря вважали такі якості, як доброта (19,2%), безкорисливість (18%), почуття такту (14,1%), дбайливість (10,3%), акуратність (8,9%), професійність (19,5%), охайність (10%), і не звертали уваги на вимогливість до себе, відповідальність, добросовісність, наполегливість, тобто на такі значущі якості, які є надзвичайно важливими для майбутнього медика.
Було виявлено нездатність більшості учнів (84%) до критичного мислення та аналізу власної поведінки, дотримання норм поведінки лікаря та професійних вимог.
У другому розділі – “Зміст організаційних засад діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею” – обґрунтовано принципи розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею та принципи діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею; модель деонтологічної культури майбутнього медичного працівника; вдосконалено зміст та організаційні форми діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею; визначено роль навчально-виробничої медичної практики у розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею; визначено критерії її розвитку.
Теоретичний аналіз проблеми та результати власного дослідження дозволили сформулювати принципи розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею: поважне ставлення до пацієнта, колеги; відповідність нормам поведінки; право на творчість і ризик; нерозголошення інформації; дотримання обов’язкових норм та вимог, які сприяють ефективній професійній діяльності медичного працівника під час вирішення професійних завдань у системі ”людина - людина”. Визначено також принципи діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею: гуманність, нормативність, диспозитивність, конфіденційність, імперативність, – та розкрито їх зміст.
На основі теоретичного аналізу зроблено висновок, що принципи діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури формують систему вимог до організації навчально-виховного процесу та відображають результати узагальнення досвіду діяльності вчителів у цьому напрямі.
У процесі дослідження розроблено та обґрунтовано модель розвитку деонтологічної культури, яка містить такі компоненти: особистісний, професійний та соціальний, що реалізуються через такі рівні прояву: “лікар і його ставлення до самого себе”, “лікар – пацієнт”, “лікар – колеги” та “лікар – суспільство” (Рис.1).
Рис. 1. Модель розвитку деонтологічної культури майбутнього медичного працівника
Особистісний компонент моделі передбачає опору на потребу в культурній ідентифікації особистості у процесі її розвитку і виявляється на рівні прояву “лікар і його відношення до самого себе”. Майбутній медичний працівник – це суб’єкт, який усвідомлює себе індивідуумом, поважає себе за здатність бути особистістю і має повагу від людей. Кожний педагогічний колектив – активний суб'єкт соціалізації та саморозвитку. У процесі дослідження організаційних засад діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури необхідно враховувати соціальний досвід учнів, набутий у школі, родині, молодіжних організаціях, неформальних об'єднаннях тощо (соціальний компонент). При цьому їхня соціалізація має не тільки цілеспрямований, регулюючий характер, а інколи може бути нерегульованою, неконтрольованою зовні. Професійний компонент знаходить своє відображення на рівнях прояву “лікар – колеги” і “лікар – пацієнт”. Професійна складова деонтологічної культури перестає бути соціально нормованим процесом і вимагає вiд сучасного медичного працівника значно більшої роботи, спрямованої на постійне самовизначення та професійне самовдосконалення.
Діяльність педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею повинна бути організована таким чином, щоб вона забезпечувала формування знань і вмінь майбутніх фахівців, достатніх за рівнем узагальнення, повноти усвідомленості, дієвості для прийняття обґрунтованих рішень у різних ситуаціях медичної практичної діяльності, тобто для готовності здійснювати нормативну професійну поведінку. Основною метою змісту такої діяльності, як формування системи знань, умінь і навичок, є підготовка майбутнього медичного працівника до здійснення нормативної поведінки в галузі практичної професійної діяльності через формування системи ціннісних мотивів, знань, умінь, навичок, особистісно значущих якостей.
У процесі дослідження показано, що для реалізації змісту діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури майбутнього медика необхідно:
– створення навчального середовища, яке сприяє прояву творчого потенціалу кожного індивіда (збільшення гнучкості й динамічності його структури, варіативність управління елементами та зв'язками, що дозволяють на більш високому організаційному рівні виконувати провідну системну функцію – задоволення потреб у розвитку деонтологічної культури майбутніх медиків і формування творчо-професійної спрямованості їхньої діяльності);
– удосконалення структури навчальних дисциплін, навчального плану, надання їм гнучкості й варіативності з метою підвищення рівня освітніх потреб і потреб учнів щодо деонтологічної підготовки;
– забезпечення професійно-творчої спрямованості змісту навчальних дисциплін, які сприяють розвитку деонтологічної культури майбутнього медика.
У розділі подано доцільні форми організації навчально-виховного процесу, спрямовані на розвиток деонтологічної культури: практикуми, семінари, факультативи, навчальні екскурсії, навчально-виробнича медична практика, консультації, диспути, колоквіуми, практичні заняття, лекції, анкетування, тестування.
У дисертаційному дослідженні зроблено висновок, що важливою формою навчання в умовах медичного ліцею є навчально-виробнича медична практика. У процесі спілкування з хворими в умовах лікувальних закладів виявляються особистісно, професійно та соціально значущі якості учнів. А власне сама навчально-виробнича медична практика виступає важливою формою тестування рівня розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею. Поєднання теоретичної підготовки з детальним опрацюванням медичних навичок забезпечує виховання деонтологічної культури ліцеїстів. Доведено, що розвиток деонтологічної культури майбутнього медика в процесі навчально-виробничої медичної практики пов’язаний саме із початковими професійними навичками, яких набувають майбутні медичні працівники.
Ефективність розробленої авторської моделі розвитку деонтологічної культури майбутнього медика перевірено у третьому розділі.
У третьому розділі – ”Організація дослідно-експериментальної роботи” –визначено критерії розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею; подано етапи та методику експериментальної роботи; проведено інтерпретацію математично оброблених результатів формувального експерименту.