Сторінка
4

Диференційований контроль навчальних досягнень учнів основної школи

Метою педагогічного експерименту було перевірити технологію диференційованого контролю з використанням різнорівневих завдань у робочих зошитах з друкованою основою та в процесі організації контрольно-узагальнювальних уроків-ігор.

У перевірці гіпотези брали участь 102 учні експериментальних класів, у яких школярам пропонувалися різнорівневі завдання для контролю, взаємо- і самоконтролю навчальних досягнень, на уроках біології (як тривала система), хімії, фізики (окремі теми), тому що природничі предмети вимагають спостережень, дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків об’єктів і процесів природи, формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, теоретичного мислення, оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя, що забезпечує специфіку виявлення навчальних досягнень учнів.

Для проведення педагогічного експерименту було здійснено діагностику реальних навчальних можливостей учнів експериментальних класів, виявлено наявні рівні навчальних досягнень учнів, що дозволило визначити групи учнів з метою реалізації диференційованого контролю, загальними складниками технології якої були:

мотиваційно-цільовий:

формування позитивної мотивації пізнавальної діяльності школярів;

визначення мети і завдань контролю;

змістово-підготовчий:

розробка різнорівневих завдань дидактичних матеріалів для різних типологічних груп, які б стосувалися того чи іншого змісту навчального матеріалу;

націлювання учнів на впізнання й виявлення ознак відмінностей об’єктів, на додержання логіки викладання навчального матеріалу, на узагальнення, порівняння, класифікацію, умовиводи та інше;

визначення форм організації пізнавальної діяльності учнів (фронтальної, колективної, групової, парної, індивідуальної) та складу груп залежно від поставлених завдань контролю, здібностей учнів, їхніх інтересів, рівня самостійності, навченості, працездатності, темпу роботи;

інструктаж учнів щодо змісту і форм роботи;

організаційно-процесуальний:

формування в учнів умінь оцінювати складність різнорівневих завдань робочих зошитів з друкованою основою та завдань контрольно-узагальнювальних уроків-ігор; ігор-змагань („предметна естафета”, бліц-турнір), ігор-вправ („термінологічна ромашка”, „плутанка”, „галявина кросвордів”, „знайди помилку”), ігор-подорожей („подорож до конкретної теми”), в процесі яких учні мали виявляти свої знання, вміння складати розповіді та ін.;

здійснення контролю вчителем, а також організація самоконтролю для об’єктивного оцінювання школярами своїх реальних навчальних досягнень у процесі вибору того завдання, яке відповідає рівню їхньої підготовленості, часу, необхідному для виконання завдання та ін.;

підсумковий, у процесі якого здійснювався аналіз результатів проведеної роботи, оцінювання діяльності учнів, результати засвоєння знань, умінь, досягнень учнів та ін.

Технологія контролю вимагала додержання таких педагогічних вимог до процесу виявлення навчальних досягнень:

створення умов для самореалізації особистості (об’єктивність контролю й оцінки знань учнів; забезпечення добровільності у виборі рівня складності завдань; можливості виявлення творчості);

додержання демократичного стилю відносин з учнями;

підвищення рівня складності завдань у процесі поточного контролю;

дозування допомоги з боку вчителя або учня-консультанта;

здійснення за необхідності психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів: використання прийомів заохочення, створення ситуацій успіху, взаємодопомоги;

виховання впевненості учнів у своїх силах, запобігання страху перед контролем за навчально-пізнавальною діяльністю.

Зміст завдань для різних груп учнів визначався залежно від психолого-педагогічних особливостей різних типів учнів, що відбито в таблиці 1.

Автором розроблено посібник, у якому система питань і завдань розміщена відповідно до структури та логіки навчального матеріалу програми з метою забезпечення поступового ускладнення навчальних завдань для здійснення контролю, що дозволяло учням визначати істотне і несуттєве в матеріалі, який вивчається; порівнювати досліджувані об’єкти, узагальнювати, систематизувати, логічно викладати матеріал і складати узагальнюючі схеми; застосовувати знання на різних рівнях засвоєння (репродуктивному, реконструктивному, творчому).

Контроль навчальних досягнень учнів за допомогою різнорівневих завдань робочого зошита здійснювався в умовах індивідуальної, групової, парної та фронтальної організації навчальної діяльності учнів, які передбачали поєднання контролю з боку вчителя з самоконтролем і взаємоконтролем.

Таблиця 1. Зміст завдань для типів учнів у різних видах контролю

Види контролю Характеристика особливостей груп учнів

Зміст завдань

Поточний

Тематичний

Підсумковий

“Сильний учень”

з високим рівнем навчальних можливостей.

Спостерігається стійкий мотивований інтерес, стійка увага, кмітливість, швидке і точне сприйняття питань і завдань, високий рівень працездатності, сумлінне

ставлення до навчальної роботи, висока активність та ініціативність, оптимальний темп під час виконання завдань, впевненість у своїх силах, прагнення самостійно дійти до істини, сила волі

усне, письмове опитування за творчими завданнями робочого зошита з конкретної теми уроку;

рецензування відповідей;

доведення конкретних висновків з теми уроку;

складання питань для перевірки знань

складання й захист творчої наукової роботи;

написання твору, реферату;

письмове рецензування творчих робіт однокласників;

складання усної або письмової відповіді на узагальнююче або проблемне питання

складання й захист наукового проекту;

дослідження і презентація з теми;

виконання завдань творчого рівня;

розв’язання завдань на міжпредметні зв’язки;

завдання на моделювання;

розв’язання завдань під час наукового турніру-гри, що передбачає виконання ролей доповідача, опонента тощо

“Середній учень”

з достатнім рівнем навчальних можливостей.

Характеризується нестійким навчальним інтересом, середніми здібностями, недостатньо стійкою увагою; властива активність, але нерідко вона зумовлена стимулюванням з боку вчителя

самостійне виконання малюнків, графіків, складання схем з конкретної теми;

доповнення схем, таблиць;

складання кросворду

виконання реконструктивних та з елементами творчості завдань робочих зошитів з друкованою основою

виконання завдань реконструктивного, узагальнюючого характеру;

завдання на встановлення логічних зв’язків між природними явищами, процесами

семінари, заліки, іспити;

поєднання тестових завдань з іншими, які дозволяють перевірити знання, вміння розділу

“Слабкий учень”

з низьким рівнем навчальних можливостей. Як правило, краще запам’ятовує наочний матеріал, ніж усне пояснення; переважно механічне запам’ятовування; потреба й уміння контролювати себе розвинені слабко; нездатний концентрувати свою увагу, часто відволікають сторонні подразники

завдання на виявлення вмінь впізнавати, називати, давати визначення, переказувати;

відповіді на запитання робочого зошиту з використанням таблиць, наочності, термінологічні диктанти тощо;

доповнення схем, таблиць за зразком;

підписи до рисунків

складання плану відповіді за певною темою;

складання питань для перевірки матеріалу певної теми курсу

розв’язання завдань репродуктивного характеру (знання основних понять теми, структур, властивостей, значення);

розв’язання завдань з елементами реконструювання;

виконання тестових завдань репродуктивного характеру;

індивідуальні самостійні роботи

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: