Сторінка
8

Методика вивчення науково-пізнавальних і науково-художніх творів у початкових класах

10. У підготовчій роботі до читання науково-художньої та науково-пізнавальної статті треба особливу звертати на словникову роботу, оскільки вона може містити велику кількість незрозумілих слів – у тому числі термінів.

11. Щоб забезпечити глибоке засвоєння знань, уміщених в тексті, доцільно використовувати такі прийоми роботи: багаторазове перечитування тексту (кожного разу вчитель дає інше завдання); поділ тексту на частини, виділення головної думки частини, виділення головної і другорядної інформації, складання плану, відтворення деформованого плану, стислий переказ тексту.

12. На уроці читання науково-пізнавальних та науково-художніх статей необхідно працювати над навичками швидкого, свідомого і правильного читання (під час читання науково-художнього тексту варто працювати і над виразністю).

13. Для повноцінного сприймання науково-художньої та науково-пізнавальної літератури необхідне поєднання таких умов:

– вибір тематики науково-художніх творів, які повинні відповідати спрямованості пізнавальних інтересів молодших школярів і враховувати їх поступову зміну;

– характер літературного матеріалу має враховувати психологічну структуру пізнавального інтересу дитини;

– жанрове розмаїття науково-художніх творів повинно бути подано поступово з рахуванням вікових можливостей, читацьких уподобань учнів і характеру вмінь, що відповідають сприйняттю кожного жанру.

14. Засвоєння науково-художньої літератури відбувається на рівні трьох етапів: підготовчого, основного, перехідного.

15. Опрацьовуючи художню і пізнавальну сторони текстів варто пам’ятати:

а) робота над художньою стороною творів спрямовані на усвідомлення сюжетної лінії, особливостями характерів героїв;

б) робота над пізнавальною стороною – пов’язана з розв’язанням питання: «Що нового ви дізналися з твору?»

16. Найефективнішими прийомами роботи над пізнавальною стороною науково-художнього твору є: трансформація пізнавального матеріалу з художньої форми у наукову, у невеликий текст довідкового характеру на основі опор, слів, словосполучень, групи слів.

17. Для школярів трансформація художньої форми у наукову складається з трьох етапів: виділення змістових опор, їх фіксації і створення на їх основі тексту.

18. Види вправ-трансформацій, які можна використати у початкових класах:

підстановка відсутніх відомостей у тексті;

створення власного тексту за аналогією, за зразком;

побудова тексту з використанням запитального плану.