Сторінка
7

Вплив народних рухливих ігор на формування фізичних та моральних якостей

Дотримання правил гри впливає на формування організованості, зібраності дитини. Дитина розуміє чому потрібно дотримуватись правил гри. Ігри, що вимагають дотримання правил, дуже дисциплінують. У процесі гри дитина навчається долати труднощі, пізнає навколишнє середовище, шукає виходу з становища. Такі ігри виховують дітей-організаторів, які вміють наполегливо іти до мети і вести за собою інших, організовувати їх.

Використовуючи народні ігри у різних природних умовах, слід добирати їх відповідно тематики. Наприклад, на лузі доречно буде пограти з дітьми у такі ігри: «Гуси», «Віночок», «Подоляночка»; біля водойми – «Міст», «Качки і рибалки», «У річку, гоп»; у лісі – «Грибок», «Горішок» тощо. Ігри зазначеної тематики допомагають збагатити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, розширюють кругозір. Виконуючи різноманітні ролі, імітуючи дії тварин, птахів, комах, діти на практиці застосовують здобуті знання про життя, поведінку, способи пересування цих тварин.

Важливе значення під час підготовки дітей до української народної рухливої гри має набуття знань. Перед тим, як запропонувати дошкільнятам певну народну гру, досить важливо ознайомити дітей з походженням цієї гри, про те, як у неї грали в давнину, з атрибутами гри та її дійовими особами. Наприклад, перед грою «Горюдуб» можна розповісти дітям про давній народний звичай перед святом Івана Купала: напередодні свята купальське дерево прикрашали вінками, квітами та стрічками. Увечері біля обрядового дерева запалювали вогнище з дубових гілок, хлопці і дівчата перестрибували через нього. Цей обряд очищення вогнем проходили перед жнивами. Здавна люди вірили, що вогонь очищає душу від усього злого і наділяє силою і здоров'ям. Дітям буде цікаво дізнатися про те, що через вогонь стрибала лише доросла молодь, а дітлахи стрибали через кропиву – це більш безпечно і навіть корисно, якщо кропива все-таки вжалить. Дітей можна ознайомити і з віночком: з яких квітів і трав його плели, що вони символізували, розповісти про значення кольору кожної стрічки у вінку.

Розповідаючи дітям цікаві легенди, повір'я, приповідки про історію походження гри та звичаї, розширюючи світогляд дитини, вихователь пробуджує у неї ситуативний інтерес до народних ігор.

Ще на підготовчому етапі можна використовувати народні пісеньки, наприклад, перед грою «Сірий кіт» можна заспівати колискову про котика, а перед грою «Зайчик сіренький» – пісеньку про зайчика.

У публікаціях багатьох авторів, присвячених народним рухливим іграм, знаходимо різні способи використання малих жанрів українського фольклору у процесі проведення народних рухливих ігор. З народними фольклорними жанрами дітей можна ознайомити і перед початком ігор, а можна розучувати і безпосередньо під час проведення гри, позаяк вони досить ритмічні і легко запам'ятовуються дітьми.

На їх погляд, перед грою доцільно використовувати:

Заклички до сил природи:

народний рухливий гра дошкільний

«Вийди, вийди, сонечко

на дідове полечко,

на бабине зіллячко,

на наше подвір'ячко.

Там ми граємо, тебе чекаємо».

Заклички можуть входити і до змісту народних ігор, наприклад:

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику,

Тобі кашка, мені – борщ,

Щоб ішов густіший дощ.

Заклички (або зазивалки) для збору на гру дітей:

Нумо, нумо дітвора,

Біжіть швидше до двора,

біжіть швидше до двора

Починати гру пора!

Оду-ду, оду-ду,

Знаю я цікаву гру!

Гей, біжіть усі сюди,

Приступаємо до гри!

Любі хлопчики й дівчатка,

Годі всі байдикувати.

Йдіть-но, будемо ми грати.

Для вибору ведучих слід використовувати різні лічилки, і досить цікаво буде, якщо добирати такі лічилки, щоб вони відповідали змісту гри. Наприклад, лічилки:

до гри «Жмурки»:

Йшла Маринка на стежинку,

Загубила там корзинку.

А в корзинці паляниця, -

Хто її з'їв, тому жмуриться.

До гри «Кіт і миші»:

У зеленому садку

Сидить котик в холодку.

Лапкою чеше вус, язиком лиже пуз,

Хвостиком круть-верть, сіру мишку – ХАП!

У ході гри використовуються промовки.

Під час ігор з кружлянням:

Один, два, три, чотири, п'ять,

Стали в парах ми кружлять,

Накружляли, розійшлися,

Ні на кого не дивися!

Під час піжмурок:

Діти, діти, дітвора,

Всі виходьте з двора,

Хто не заховався,

Той кричить «Ура!»

Для попередження конфліктів, суперечок, що можуть виникнути між дітьми під час гри, доцільно використовувати мирилки типу:

Мир – миром,

Пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми подружки класні, -

Поцілуймося!

Тобі яблучко, мені – грушечка,

Не сварімося, моя душечко!

Мені яблучко, мені – зернятко,

Не сварімося, моє серденько!

Українські народні ігри не вимагають спеціальних майданчиків, їх можна проводити в лісі на галявині, парку, лузі. Під час проведення ігор в приміщенні потрібно передбачити, щоб не було зайвих гострих предметів тощо. Доцільно залучити дітей до підготовки місця для гри: робити розмітку, наводити лінії тощо.

Для регулювання фізичного навантаження у грі застосовують різні методичні прийоми: зменшують або збільшують її тривалість, кількість повторів гри, ускладнюють зміст та правила гри, змінюють кількість перешкод, скорочують або збільшують дистанцію бігу тощо. Закінчувати гру потрібно тоді, коли діти отримають належне фізичне навантаження. Оптимальна кількість повторень гри під час занять з фізичної культури – 3-4 рази, на прогулянках – до 4-5 разів. Якщо дехто з дітей порушує правила гри, доцільно тихо зробити зауваження, підказати, як правильно виправити помилку. Але не зупиняти гру. До цього вдаються лише тоді, більшість учасників припускається грубих помилок і необхідно додатково пояснити окремі правила.

Успіх проведення народних рухливих ігор залежить від творчості і майстерності вихователя, який у своїй практичній роботі з дітьми може творчо використовувати їх зміст, видозмінюючи та доповнюючи.

Сучасна система фізичного виховання дошкільників передбачає широке використання народних рухливих ігор, які є не тільки одним з основних засобів підвищення рухової активності дітей, а й формують позитивну мотивацію до занять фізичними вправами та є засобом виховання моральних, естетичних і вольових якостей особистості. Національні рухливі ігри мають великі можливості у фізичному вихованні дошкільників, які створені послідовною зміною вікових і соціальних ролей, зазнали змін набуваючи різного призначення. Вони найповніше відображають спосіб життя і світогляд нашого народу. Аналіз програм, навчальних посібників та практики фізичного виховання у школах показує, що національні рухливі ігри використовуються епізодично, без достатнього наукового обґрунтування їх впливу на фізичний стан дітей.

Систематичне застосування українських народних рухливих ігор за характером рухової діяльності на уроках фізичної культури позитивно впливає на рухову підготовленість дітей дошкільного віку.

Проведення занять із застосуванням народних рухливих ігор сприяє не лише розвитку і вдосконаленню рухових якостей, а й вихованню позитивних рис особистості, вивчення звичаїв і традицій свого народу, виховує любов і повагу до рідного краю, до праці. Рухливі ігри за народним календарем являють собою могутню рушійну силу естетичного, морально-етичного, культурного виховання дітей дошкільного віку, їх педагогічне значення полягає в тому, що вони є результатом виховних зусиль народу протягом багатьох століть, і як незамінний виховний засіб передаються із покоління в покоління. Використання українських народних рухливих ігор з дітьми дошкільного віку має велике оздоровче, гігієнічне, освітнє та виховне значення.