Сторінка
12
2. Функціональна сім’я позитивно впливає на формування особистості дитини, допомагає відчути себе рівноправним членом сімейного колективу. Противагою до описаної сім’ї є дисфункціональна сім’я, хоча відсутність певної функції ще не свідчить про те, що це проблемна сім’я. Часто буває, що невиконання функцій сприймається найближчим соціальним оточенням як прояв неблагополучності, проблемності. З іншого боку, можлива і явна дисфункціональність, яка ігнорується, тому що це справа сім’ї, яка не потребує втручання різноманітних інстанцій ззовні. Дослідження було проведено у Житомирській ЗОШ № 28 серед 4 соціальних педагогів та психологів та 2 вчителів молодших класів, де діагностичним інструментарієм слугувало глибинне інтерв`ю. Розроблений опитувальник для батьків молодших класів з метою виявити якість виконання родиною своїх функцій був проведений серед 60 батьків 1, 2, 4 класів.
Провівши дослідження, спрямоване на виявлення впливу дисфункціональної сім’ї на особистість молодшого школяра, ми виявили, що більшість родин є благополучними, але, згідно вибірки – третина сімей опитаних батьків мають чіткі ознаки дисфункціональної родини.
Висновком проведеного глибинного інтерв’ю може слугувати низький рівень і недосконалість методичного та законодавчого забезпечення системної соціальної-педагогічної діяльності з дисфункціональними сім’ями. Такі родини потребують окремого підбору методів виховання членів сім’ї, формування безконфліктних взаємовідносин, запобігання насильства, прояву негативних явищ у родині, прояву дисфункції. Потрібно формувати вміння соціальних педагогів та вчителів молодших класів використовувати потенціал сім’ї для збільшення її функціональної спроможності.
3. Одним із важливих аспектів соціальної роботи із дисфункціональною родиною є надання соціальної-педагогічної підтримки з метою пошуку та стимуляції її внутрішніх резервів, які допоможуть вирішити сімейні проблеми, а також надання інших різноманітних соціально-педагогічних послуг в умовах конкретної ситуації.
Розглянувши поняття «дисфункціональність», «дисфункціональні сім’ї», вплив такої родини на особистість дитини – ми розробили програму соціально-педагогічної підтримки. Її мета – поліпшення умов виховання, навчання та розвитку молодшого школяра з дисфункціональної сім’ї. Програма складається з трьох етапів, на яких ми пропонуємо комплекс діагностичних та практичних вправ для вирішення проблем дисфункціональної сім’ї, які раніше були виявлені в результаті проведеного дослідження. Серед завдань програми можна виділити наступні: підвищити рівень педагогічної культури батьків задля оптимального розвитку, навчання та виховання молодшого школяра, зняти заборону щодо обговорення проблем дитини сімейному колі, заборону на прояв своїх почуттів в середовищі сім’ї як для дитини так і для батьків, навчити батьків адекватно оцінювати свої вимоги у вихованні дитини молодшого шкільного віку, без використання жорсткого контролю та обмежень. Виконуючи дану програму з батьками молодших школярів ми претендуємо на значне поліпшення виконання дисфункціональною сім’єю виховної, терапевтичної та комунікативної функції, які як виявилося під час дослідження, порушуються в першу чергу.