Сторінка
5
Вчитель з однієї сторони повинен навчити:
- визначати послідовність історичних подій
- показувати на історичних і сучасних картах місця історичних подій
- розповідати про важливі події в історії країни і т.д.
Тобто, повинен «напхати» учня інформацією, забезпечити її запам’ятовування, «змучити» пам'ять дитини. І якщо деякі учні можуть з цим впоратись, то для дитини з пониженою мотивацією до навчання, з низьким рівнем логічного мислення і вербального розвитку, з малим об’ємом пам’яті це недосяжно.
А з іншої сторони, вчитель на яскравому і доступному дітям цього віку матеріалі повинен сформувати образні уявлення про минуле і теперішнє нашої країни. Для цього вчитель повинен організувати «предметний ряд» для образного сприймання, забезпечити зіткнення учня з епохою (подією). Це особливо для дітей з пониженою мотивацією навчання, адже їм тяжко включатися в інтелектуальну діяльність, засвоювати термінологію і логіку предмета, тому необхідно перед вивченням якогось історичного предмета чи події ознайомити учнів з предметами тієї епохи. У цьому допомагають музеї різного спрямування - не тільки історичні і краєзнавчі, але і «профільні», сюди ж можна віднести знайомство з історичними і архітектурними пам’ятниками. Звісно не обов’язково відвідувати декілька музеїв, достатньо обрати той, де найбільше матеріалів, необхідних для подальшої роботи.
Нажаль, це такі заходи проводяться не у всіх школах. Не провівши таку ознайомчу роботу, вчитель втрачає можливості забезпечити широкі можливості образного сприймання на фоні нових вражень і емоцій. Необхідно відмітити що всі учні потребують у цьому, але для дітей зі зниженою мотивацією це надзвичайно необхідно.
На завершальному етапі варто звернути увагу, що успіхи учня при вивченні певної теми полягають не тільки в тому, як він відповідає на питання вчителя, але і в тому, які у нього склалися образи, уявлення, оцінки. Адже на підготовчому етапі він так багато побачив, дізнався, запам’ятав. Підсумки необхідно проводити у діалоговій формі.
У даній роботі велася робота над теоретичною частиною та практичною частиною дослідження.
Внаслідок ґрунтовного теоретичного аналізу наукової літератури з педагогіки було розглянуте поняття «якість знань».
Досліджено сутність індивідуального підходу, та умови його застосування на уроках історії України з метою оптимізації навчального процесу.
Розглянуто дидактичні умови які сприятимуть підвищенню якості знань учнів шляхом використання основних, додаткових та допоміжних форм навчання.
У розділі 2 було розглянуто стан проблеми у шкільній практиці щодо організації навчально-виховного процесу з метою підвищення якості знань учнів шляхом застосування індивідуального підходу на уроках історії України. Проаналізовано негативні аспекти, які можуть зашкодити впровадженню індивідуального підходу до учнів у процесі навчання.
Розроблено зразок конспекту уроку з теми «Розгортання національно-визвольної боротьби у 1648-1649 роках». Що може бути використаний для проведення уроку історії України у 7-8 класі.
Практична значимість даного дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть застосовуватись при розробці методологічних посібників з історії України для розробок індивідуальних завдань, і використовуватися не лише як засіб підвищення якості знань учнів, а і для розвитку уваги, пам’яті, мислення та ін.
індивідуальний підхід урок учень
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Поетична та пісенна творчість України на шляху становлення державності і незалежності
Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціації навчання
Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів
Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення
Мовлення вчителя як засіб педагогічної праці
