Сторінка
7

Компетентнісно орієнтований підхід до навчання

• Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

• Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

• Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

• Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.

• Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

• Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.

• У значних блоках інформації легше встановлюються логічні зв'язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.

• У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

• Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

• Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.

• Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

• Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

• Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Ці корисні правила-поради — тільки невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості, педагогічної майстерності, спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь.

Отож сучасному вчителю, якщо він дійсно хоче підготувати учня до життя і праці в суспільстві, необхідно володіти продуктивними методиками. Адже, як показал практика, їх застосування забезпечує формування необхідних компетентостей учнів. Які ж методики варто віднести до продуктивних? Ті, які вчать дитину критично мислити, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, спонукають дітей до пошуку знань і т.д.

Так, наприклад, під час проходження практики в Тишицькій ЗОШ І – ІІІ ступенів, на уроках нами було застосовано метод проектів, що дало відповідний результат.

Зважаючи на практичний досвід вчителів, ми попробували співвіднести можливості продуктивного навчання із специфікою кожної окремої групи компетентностей (Додаток №2). Як показує практика, формуванню компетентостей учнів сприяють: колективні та групові форми роботи; застосування методу проектів; оцінювання знань учнів та формування у них самооцінки.

Отже, продуктивні методики та технології дійсно мають суттєвий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів, завданням, яке по праву визнається найвідповідальнішим у роботі вчителя, бо торкається життєвих умінь учнів, їх пристосованості до життя і, зрештою, їх долі.

Останнім часом все більше вчителів-практиків прагнуть до застосування у процесі навчання певних освітніх технологій, які розглядають як сукупність операцій, які здійснюються певним чином і в певній послідовності для досягнення конкретних цілей. Більшість освітніх технологій націлено на трансляцію та засвоєння учнями знань та умінь. Тому дуже важливо оцінити потенціал конкретної технології з позиції її адекватності завданню формування компетентностей учнів.

Проведене нами в ході курсового дослідження опитування вчителів Тишицької ЗОШ І – ІІІ ступенів показало, що найрезультативнішими серед відомих технологій є метод проектів, дебати, технологія «Розвитку критичного мислення».

За результатами опитування метод проектів названо основною технологією формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Проект визначається як комплекс дій, який спеціально організований учителем, самостійно виконується дітьми та завершується створенням продукту, що складається з об'єкта діяльності та його усної чи писемної презентації. Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв'язує власні задачі, з технологією супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дозволяє формувати весь набір компетентностей. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову.

Серед інших технологій доцільно використовувати також технологію «Розвитку критичного мислення», яка представлена як система стратегій, методичних прийомів, призначених для використання на різних рівнях освіти, у різних предметних галузях, видах і формах роботи, тобто як технологія універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, яка дозволяє отримати такі освітні результати, як уміння працювати у різних галузях знань з інформаційним потоком, який зростає та постійно оновлюється; уміння висловлювати власні думки усно та писемно; чітко та коректно по відношенню до оточуючих; уміння формувати власну точку зору, власну думку на основі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв'язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою (академічна мобільність); уміння співробітничати та працювати в групі; здатність будувати конструктивні відносини з іншими людьми.

«Дебати» як освітня технологія спрямовані на досягнення таких результатів:

• уміння використовувати різні способи інтегрування інформації;

• уміння ставити запитання, самостійно формулювати гіпотезу;

• уміння критично осмислювати одержану інформацію;

• уміння аргументувати власну точку зору та презентувати її;

• уміння враховувати точку зору інших людей, толерантно ставитися до їх думок;

• уміння працювати в команді, здатність до участі у спільному прийнятті рішень;

• здатність брати на себе відповідальність та приймати рішення в екстремальних ситуаціях.

Дані технології дають позитивні результати, проте практика показує, що застосуванням окремого методу навчання чи навіть реалізацією певної технології з відомих та наявних нині повною мірою охопити формування всіх груп компетентностей навряд чи можливо. Шляхи формування компетентності як загальної здатності учнів, як інтегрованого результату навчання також мають бути відповідними. Слід зазначити, що названі технології не вичерпують арсеналу можливостей формування компетентності.

Працюючи над дослідженням технологій формування основних компетентностей в учнів початкових класів ми перевіряли їх дієвість на практиці, працюючи з дітьми даного віку.

Проте хотіли б відмітити, що описані вище технології не є універсальними до всіх дітей молодшого шкільного віку. Проходячи практику в Тишицькій ЗОШ І – ІІІ ступенів нам вдалося дослідити дієвість проектної технології, як засобу формування компетентності учнів.