Сторінка
8

Формування екологічних понять на уроках біології

Дослідники виділяють у своїй класифікації окремим блоком методи виховної діяльності, до яких відносять такі групи:

− мотиваційно-виховні методи (методи мотивації - відповідальності особистості в навчально-практичній діяльності в соціокультурному та соціоприродному середовищі, самоаналізу, самооцінки, роз’яснення, переконання, рефлексії, турботи);

− методи виховання (методи багатостороннього впливу на особистість: бесіда, розповідь (лекція), дискусія, диспут, переконання, особистий приклад, умовляння, роз’яснення);

− методи формування досвіду морально доцільної поведінки й діяльності особистості: педагогічна вимога, привчання, створення.

Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічних понять в учнів 7-го класу, поглибити розуміння дітьми взаємозв’язків у природі, взаємозалежності між її об’єктами та явищами.

Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної понять школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв’язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї еко-виховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічних понять в особистості відповідно до запланованої мети.

Вивчення, аналіз та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами в першому розділі дипломної роботи, дозволили сформулювати робочу гіпотезу: система пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприятиме розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку.

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування екологічної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності.

Експеримент проходив у два етапи. Теоретичний етап - була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів середніх класів з проблем екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 7 класу, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.

На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з’ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики формування екологічної культури молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося на базі 7-го класу Старогороженської ЗОШ І-ІІI ступенів Баштанського району Міколаївської області. Експериментом було охоплено 7 учнів експериментальної групи. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 7 учнів контрольної групи, які працювали за традиційною методикою навчання.

На початку експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох груп.

На основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок учнів середньї школи з природознавства, рекомендованих Міністерством освіти України ми визначили наступні критерії та рівні оцінювання:

а)"високий рівень"

учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст екологічних завдань;

висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

без допомоги вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання;

б)"достатній рівень"

учень легко орієнтується на місцевості, робить необхідні висновки;

фіксує результати спостережень природи рідного краю і самостійно, акуратно їх оформляє;

з легкою допомогою вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання

в)"середній рівень"

при викладі матеріалу учень припускається незначних помилок, йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власних спостережень;

переважає інколи поверхнева обізнаність в галузі екологічних знань;

робить неповні узагальнення та висновки,

г)"низький рівень"

екологічні знання поверхневі;

учневі важко (або він зовсім не може) самостійно підтвердити відповідь прикладами;

відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна.

Завдання на першому етапі нашого експерименту були запропоновані такі:

Будова та життєдіяльність рослин

Рослина - відкрита система і це обумовлено:

а) внутрішніми і зовнішніми зв’язками;

б) внутрішніми зв’язками;

в) зовнішніми зв’язками.

2. Назвати основні органи, що забезпечують ріст і розвиток рослини:

а) корінь, пагін, квітка;

б) квітка, пагін;

в) корінь, пагін.

3. Вегетативні органи - це:

а) насіння та квітка;

б) корінь та пагін;

в) насіння та корінь.

4. Листок виконує такі функції:

а) фотосинтез, випаровування води, дихання;

б) дихання, фотосинтез;

в) фотосинтез, випаровування води.

5. Повітряне живлення забезпечує:

а) листок;

б) пагін;

в) квітка.

6. Частина живого організму, яка займає певне місце і виконує одну або кілька функцій - це:

а) орган;

б) листок;

в) корінь.

7. Фотосинтез та дихання забезпечують:

а) виділення кисню;

б) обмін речовин;

в) утворення органічних сполук.

8. Де міститься інформація необхідна для життя, розвитку і розмноження рослин:

а) хромосомах клітин;

б) насінні;

в) органах.

9. Верхній шар ґрунту від руйнування захищає:

а) корінь;

б) стебло та корінь;

в) корінь та листок.

10. Фотосинтез відбувається на світлі у хлоропластах клітин листка за допомогою

пігменту:

а) хлорофілу;

б) ксентофілу;

в) вуглекислого газу.

11. Протилежний процес фотосинтезу має назву:

а) газообмін;

б) дихання;

в) розщеплення речовин.

12. Завдяки чому відбувається постійне поповнення кисню в атмосфері:

а) фотосинтезу;

б) дихання;

в) обміну речовин.

13. Який видатний вчений висловив думку про космічну роль зелених рослин колообігу речовин та перетворення енергії:

а) К.А. Тімірязєв;

б) Ян Баптист Ван Гельмінт;

в) Т. Енгельман.

14. Сукупність процесів що забезпечують доступ в організм кисню і виділення

вуглекислого газу називається:

а) дихання;

б) фотосинтез;

в) обмін речовин.

15. У рослин розрізняють живлення:

а) повітряне;

б) ґрунтове;

в) листове і кореневе.

16. Родючість ґрунту найбільша тоді коли в ньому є:

а) гумус;

б) мінеральні речовини;

в) вода.

17. Хто висловив вперше думку про повітряне живлення?:

а) М.В. Ломоносов;

б) К.А. Тімірязєв;

в) Дж. Прістлі.

18. Рух розчинених мінеральних речовин від кореня до листків називається:

а) нисхідний потік;

б) висхідний потік;

в) звичайний.

19. Вода з листків випаровується через:

а) шкірку;

б) продихи;

в) через всю поверхню.

20. Життя рослин не можливе без:

а) води, повітря та мінеральних речовин;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: