Сторінка
2
У дошкільному дитинстві у дитини ще не склались прийняті у суспільстві стереотипи смаків, мислення. Тому так важливо виховувати дітей на шедеврах світового мистецтва, поширювати їх уявлення про музику усіх часів та стилів. Накопичення різноманітних музичних вражень дозволяє формувати у дітей інтонаційний музичний досвід.
Коло доступних за змістом дошкільникам високохудожніх музичних творів досить велике.
Репертуар дитячого садка містить народну музику, класичну музику (яка сьогодні, нажаль, не має цінності в уявленні багатьох батьків, які самі виросли без неї; а у родині малюки, як правило, слухають здебільшого розважальну музику), та сучасну музику, і, також, складається з творів, спеціально створених композиторами для дітей (з урахуванням дидактичної мети). Музичні твори, створені спеціально для дітей, повинні бути насичені почуттям, мати яскраву мелодію, різноманітну гармонізацію, відрізнятись художньою своєрідністю.
Велике пізнавальне значення має ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з дитячими операми та балетами – звичайно, в адаптованій формі.
Музичний репертуар, який звучить на заняттях повинен відповідати як художнім, так і педагогічним цілям, виконуватись з високою професійністю, виразно, яскраво.
«Я у Світі» – Базова програма, розроблена на виконання Закону України «Про дошкільну освіту» та Базового компоненту дошкільної освіти в Україні.
Програма спирається на основні засади гуманістичної педагогіки:
Ø розглядає дитину як найвищу цінність;
Ø актуалізує увагу на важливості розширення її життєвого простору.
Програма «Я у Світі» – третя складова комплекту нормативних документів та науково-методичних матеріалів, пов’язаних з модернізацією змісту дошкільної освіти в Україні та гуманізацією її цілей і завдань.
«Я у Світі» – програма нового типу. У ній вміщено такий зміст дошкільної освіти, який передбачає гармонічний та всебічний розвиток дошкільника, формування його особистості.
Зміст програми покликаний сприяти:
ü формуванню шкільної зрілості:
а) розумової зрілості, показником якої є диференційоване сприймання, довільна увага, аналітичне мислення, наявність елементарних знань про природу, культуру, людей, самого себе; здатність висловлювати елементарні судження, обґрунтовувати свої думки;
б) соціальної зрілості, пов’язаної з умінням спілкуватися з дорослими та однолітками, ініціювати контакти, налагоджувати спільну взаємодію, домовлятися, узгоджувати свої дії з партнерами, допомагати іншим людям, мобілізуватися на долання труднощів, виявляти відповідальність, виробляти самооцінні судження, поважати себе та інших;
в) емоційної зрілості, яка виявляється у певній емоційній стійкості дитини, здатності адекватно реагувати на ситуації та події, орієнтуватися у настроях та станах людей, що навколо, брати їх до уваги, контролювати та регулювати свою емоційну поведінку, утримуватися від імпульсивних проявів.
Програма спрямована на формування у дошкільника цілісної картини світу – уявлення про навколишнє середовище та внутрішнє, душевне життя (власне та інших людей).
Це – програма відкритого типу, оскільки залишає науковцям і педагогам можливість подальшої розробки варіативної частини змісту, створення регіональних та авторських програм даного напряму, врахування культурних особливостей та індивідуального досвіду дошкільника.
Провідним принципом Програми є ідея ампліфікації – оптимального використання дорослими можливостей кожного віку для повноцінного розвитку дитини.
Програма проголошує важливість реалізації педагогом індивідуального підходу до розвитку, виховання і навчання дошкільника. Матеріали Базової програми орієнтують на обов’язкове врахування у педагогічному процесі індивідуальної історії життя кожної конкретної дитини (біографії, умов життя родини, кількості в ній дітей, освітнього рівня батьків, їх етнічної належності, віросповідання тощо) та її індивідуальних особливостей.
Програма «Я у Світі» зміщує акценти з проблеми підготовки вихованця до майбутнього шкільного життя на проблему забезпечення змістовного сьогодення.
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми 6-го року життя. Основний програмовий зміст упорядковано за розділами: «Фізичний розвиток», «Пізнавальний розвиток», «Мовленнєвий розвиток», «Художньо-естетичний розвиток», «Ігрова діяльність». У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, визначаються показники розвитку дітей.
Доцільність складових музичного виховання у дитячому дошкільному закладі
Виконавець – посередник між композитором та слухачем. Варіантність виконання одного й того ж твору різними виконавцями забезпечена тим, що кожен інтерпретатор має свій світогляд, інтелект, майстерність, талант і може проінтонувати текст по-своєму.
Слухач сприймає твір в інтерпретації виконавця.
1) Однією з головних умов повноцінного розуміння музики дітьми є художнє виконання твору музичним керівником, який повинен грати і співати дуже емоційно, виразно, підкреслюючи найхарактерніші риси музичного образу.
2) Для того, щоб збільшити враження від музики, пояснити її емоційно-образний зміст дітям, педагог повинен володіти культурою мови, володіти грамотною, виразною, образною мовою.
3) Однією з проблем методики музичного виховання є співвідношення музики, слова і наочності. У окремих методичних статтях іноді можна зустріти твердження, ніби слово взагалі зайве, оскільки, мовляв, музика починається там, де кінчаються слова, ніби передати музику словами неможливо тощо. Відображення дійсності в музиці, зрозуміло, має свою специфіку. Але з цього аж ніяк не випливає, що треба зовсім відмовитись від слова. Не мають жодної рації ті, хто, за словами Д.Кабалевського, «…твердить, ніби музика досить переконливо говорить сама за себе, що для її сприйняття не потрібні ніякі «розмови», ніякі «пояснення», що будь-які слова про музику неодмінно призводять до спрощення та вульгаризації, неодмінно відвертають увагу слухачів від самої музики в галузь чужих їй «навколо музичних асоціацій». Зрозуміло, що говорити з дітьми про музичний твір необхідно так, щоб пояснення музичного керівника спонукало б вслуховуватись в музику, допомагало відчути настрій, переданий в ній.
Нині, в епоху домінування матеріального над духовним, професії «музичний керівник дошкільного навчального закладу» та «учитель музичного мистецтва» набувають особливого «місіонерського» значення. Представники саме цих професій покликані дбати про музичні здібності дітей, аби не розгубити закладене природою. Підтримуючи у дітей інтерес до прекрасного і вічного, виховуючи у них почуття власної причетності до формування культури, педагоги не лише виховують музично обізнаних особистостей, а й моделюють основу морально-етичних поглядів цілих поколінь.
Новітні технології у музичному вихованні дошкільників
Спочатку, після ефектної презентації новітніх надбань і наробок у сфері музичного виховання у загальноосвітній школі, прийде думка про те, що музичне виховання у дитячому садку більш консервативне, що воно не взяло на озброєння такі сучасні продукти комп’ютерного забезпечення. Усе більш скромно і традиційно – використовуючи музичні центри, відеомагнітофони (а тепер, вже, і DVD-програвачі – правда, якщо матеріально-технічні можливості ДНЗ дозволяють), музичний керівник (або вихователь) може показати дітям фрагменти з дитячих музичних фільмів, мультиплікаційні фільми, сюжет яких побудовано на казкових операх або балетах («Щелкунчик», «Золушка», «Кот в сапогах», «Чипполлино» тощо), звичайні мультиплікаційні фільми з музичним супроводом, запропонувати послухати в аудіо запису музичні твори у якісному виконанні видатних солістів-виконавців, або оркестру.